Ухвала

від 05.07.2017 по справі 812/596/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року справа № 812/596/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна A.A., Гаврищук Т.Г.І розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року в справі № 812/596/17 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецький науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 129904,54 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецький науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування адміністративно-господарську санкцію за 2016 рік у сумі 129748,84 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 19 квітня 2017 року по 19 квітня 2017 року в розмірі 155,7 грн, разом 129904,02 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що чинне законодавство не передбачає звільнення роботодавця від обов'язку сплачувати штрафні санкції до відділення Фонду на підставі статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , оскільки вказана норма не становить відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в своїй апеляційній скарзі просить розглянути справу за відсутності представника відділення.

Від Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецький науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 № 875-12 XII (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приватне акціонерне товариство Сєвєродонецький науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування (далі - відповідач, товариство ПрАТ Сєвєродонецький НДКІХМ ) (код ЄДРПОУ 00220183, місцезнаходження: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, 59) є юридичною особою.

Таким чином, відповідач є роботодавцем та відповідно до статті 18 Закону № 875-XII зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

На виконання пункту 2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , відповідач зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 18.07.2011 за № 44/129/7.

Частиною першою статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною третьою статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

До Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшов звіт ПрАТ Сєвєродонецький НДКІХМ від 16.02.2017 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік форми № 10-ПІ, з даних якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 43 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону № 875-XII становить 2 особи, тобто кількість вакансій для працевлаштування інвалідів - 2. Фонд оплати праці штатних працівників складає 2789600,0 грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 64874,6 грн, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 129748,84 грн.

Вважаючи, що відповідач всупереч положень Закону № 875-XII самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу кількості вакансій для працевлаштування інвалідів, Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520 (далі - Порядок № 988), роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно з пунктом 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідач щомісячно протягом 2016 року (з січня по грудень включно) у відповідності до вимог Порядку № 988 подавав до Лисичанського міського центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , в яких зазначав про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

Листами Сєвєродонецького міського центру зайнятості від 17.02.2017 № 13/04-483 та від 04.05.2017 № 13/04-1377 підтверджено, що протягом 2016 року товариство надавало інформацію про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування інвалідів, випадків відмови відповідачем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю не було. Окрім цього, відповідно до листа № 13/04-1377 протягом 2016 року ПрАТ Сєвєродонецький НДКІХМ брало участь у проведенні Ярмарок вакансій для вирішення питання працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, які проводились Сєвєродонецьким міським центром зайнятості за участю Управління праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідачем виконано встановлений законом норматив щодо створення певної кількості робочих місць.

Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта, що відповідач порушив вимоги ст. 19 Закону № 875-XII, оскільки обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а чинним законодавством не регламентовано, яким саме чином має відбуватися самостійне працевлаштування інвалідів. Відомості щодо відмови ПрАТ Сєвєродонецький НДКІХМ у працевлаштуванні інваліда позивачем до судів першої та апеляційної інстанції надано не було.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини другої, частини третьої статті 18-1 Закону № 875-XII рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

За змістом статті 18-1 Закону України № 875-ХІІ вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідач, шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу в працівниках (форма № 3-ПН), інформував центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів.

Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

У зв'язку з тим, що відповідач вжив всі необхідні, передбачені законодавством заходи зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та подав відповідні звіти, до центру зайнятості, він довів суду відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Отже, з урахуванням вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені, оскільки не доведено наявність об'єкту для її обчислення, що свідчить про безпідставність з'явлення вказаних позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи позивача стосовно наявності у відповідача обов'язку сплачувати адміністративно-господарські санкції та пеню у визначеному позивачем розмірі не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Отже, наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року в справі № 812/596/17 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецький науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 129904,54 грн - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року в справі № 812/596/17 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук