Рішення

від 30.06.2017 по справі 907/405/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.2017 Справа № 907/405/17

За позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "СЮОЛ ЛТД", м. Ужгород

про стягнення суми 16350,95 грн., в т.ч. 13745,59 грн. основного боргу, 2605,36 грн. пені;

зобов"язання звільнити та повернути департаменту міського господарства Ужгородської міської ради нежитлове приміщення за адресою: м. Ужгород, пл. Дружби Народів, 2 площею 42,9 кв. м. за актом приймання - передачі.;

розірвання договору оренди нежилого приміщення №548/0 від 01.12.2002, згідно з яким передано в платне користування для використання під ательє приміщення за адресою: м.Ужгород, вул. Дружби Народів, 2, площею 42,9 кв. м. ( з урахуванням заяви Вх.№02.3.1-11/7706/17 від 22.06.2017, поданої позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу заяви).

Головуючий суддя Івашкович І.В.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №24.01-12/87 від 24.01.2017

від відповідача - ОСОБА_2, директор

Суть спору: департамент міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород звернувся з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "СЮОЛ ЛТД", м. Ужгород про стягнення суми 16350,95 грн., в т.ч. 13745,59 грн. основного боргу, 2605,36 грн. пені; зобов"язання звільнити та повернути департаменту міського господарства Ужгородської міської ради нежитлове приміщення за адресою: м. Ужгород, пл. Дружби Народів, 2 площею 42,9 кв. м. за актом приймання - передачі; розірвання договору оренди нежилого приміщення №548/0 від 01.12.2002, згідно з яким передано в платне користування для використання під ательє приміщення за адресою : м. Ужгород, вул. Дружби Народів, 2, площею 42,9 кв. м. (з урахуванням заяви Вх.№02.3.1-11/7706/17 від 22.06.2017, поданої позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу заяви).

Позов мотивовано з посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем зобов"язань по оплаті орендної плати згідно договору оренди нежилого приміщення №548/0 від 01.12.2002, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яка за період з червня 2009 року по березень 2017 року складає суму 13745,59 грн.

На підставі ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, п.4.11 спірного договору позивачем на прострочену заборгованість нараховано пеню в розмірі 2605,36 грн.

Стверджучи про систематичну неоплату відповідачем орендних платежів, позивач на підставі положень розділу ІХ договору оренди нежилого приміщення №548/0 від 01.12.2002 обґрунтовує наявність підстав для дострокового розірвання договору.

Одночасно заявлено вимогу про зобов"язання звільнити та повернути департаменту міського господарства Ужгородської міської ради нежитлове приміщення за адресою: м. Ужгород, пл. Дружби Народів, 2 площею 42,9 кв. м. за актом приймання - передачі;

В даному судовому засіданні розгляд справи розпочато по суті.

Уповноваженим представником позивача позов підтримано в повному обсязі. Посилається на обґрунтування та підтвердження позовних вимог доданими до справи документальними доказами.

Представником відповідача у судовому засіданні повідомлено про те, що позов відповідачем визнано.

Разом з тим, подано клопотання про відстрочку виконання рішення строком на 6-7 місяці.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між управлінням майнової політики Ужгородської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "СЮОЛ" ЛТД", м. Ужгород (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 548/0 від 01.12.2002 р. з додатками, відповідно до умов якого Орендодавець зобов"язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 42,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Дружби Народів, 2, для використання під ательє.

Відповідно до зміни структури виконавчих органів Ужгородської міської ради відбулася зміна найменування управління майнової політики міста на управління майном міста (рішення III сесії міської ради V скликання від 30.05.2006р. №13) , а в подальшому - на департамент міського господарства (рішення V сесії міської ради V скликання від 10.04.2009р. №1057), на управління майном міста (рішення IV сесії міської ради VI скликання від 11.02.2011р. №101), на департамент міського господарства Ужгородської міської ради (рішення Ужгородської міської ради №374 від 09.12.2011р.).

Договір оренди нежитлового приміщення № 548/0 від 01.12.2002 р. укладено на строк з 01.12.2002р. по 01.12.2003р. (п.3.1), а у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк, на тих самих умовах (п.9.3).

Порядок визначення розміру орендної плати викладено в п. 4.1 договору.

Згідно з умовами договору (п.4.8) орендна плата вноситься щомісяця безготівково не пізніше 15 числа наступного місяця.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором щодо внесення орендної плати за період з червня 2009 року по березень 2017 року за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем, яка згідно поданого розрахунку становить суму 13745,59 грн.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Аналогічні вимоги встановлено згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Із фактичних матеріалів і обставин справи вбачається, що зобов"зання по сплаті орендної плати відповідачем систематично не виконується, що і стало підставою для звернення з даним позовом про стягнення з відповідача суми 13745,59 грн. заборгованості по орендній платі за період з червня 2009 року по березень 2017 року.

Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради було надіслано відповідачу претензію № 24.01-12/65 від 19.01.2017 про погашення заборгованості по орендній платі, які відповідачем залишено без належного реагування.

Оскільки в даному випадку відповідачем не виконано взятих на себе згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 548/0 від 01.12.2002 р. з додатками зобов"язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати орендної плати, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 13745,59 грн.

На підставі ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України та відповідно до умов п. 4.11 договору позивачем на прострочену заборгованість нараховано пеню, яка за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року склала суму 2605,36 грн.

Розглянувши вимоги в частині нарахованої суми пені, суд констатує наступне.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В силу норм ст.551 п.3 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду за наявності обґрунтованих підстав відповідно до вимог зазначених правових норм. Зокрема, передбачено, що за рішенням суду розмір неустойки може бути зменшено , якщо він істотно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Встановлено, що при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на регламентацію вищенаведених правових норм, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, а також обґрунтовані відповідачем об'єктивні причини неможливості здійснення повних та своєчасних розрахунків, суд, з урахуванням майнових інтересів обох сторін, вважає за можливе обмежити розмір стягуваної пені до 1000 грн.

Таким чином стягненню підлягає сума 14745,59 грн., в т.ч. 13745,59 грн. грн. основного боргу та 1000,00 грн. пені.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення, суд констатує наступне.

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд при прийнятті рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення мають бути враховані матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, що об"єктивно підтверджують неможливість негайного виконання рішення.

Беручи до уваги наведені відповідачем обставини неможливості негайного виконання рішення, матеріальні інтереси обох сторін, суд вбачає підстави для частково задоволення клопотання та надання відстрочки виконання рішення про стягнення суми 14745,59 грн. строком до на шість місяців, тобто до 31.12.2017.

Аналізуючи аргументи позивача щодо розірвання договору, суд констатує наступне.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до врегламентованих ст. 651 ЦК України загальних цивільно-правових підстав зміни або розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця на односторонню відмову від договору у випадку, якщо наймач не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд. Таке право наймодавця на відмову від договору не є перешкодою для звернення до суду з вимогою про розірвання договору у разі несплати наймачем платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що відповідачем протягом тривалого періоду (з червня 2009 по березень 2017 року) договірні зобов"язання в частині сплати орендної плати систематично не виконувалися, що є істотним порушенням умов договору, а отже наявні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди нежилого приміщення №548/0 від 01.12.2002 на вимогу орендодавця (позивача). Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язок орендаря повернути майно орендодавцеві за актом приймання-передачі в разі закінчення дії договору передбачений і пунктом 9.5 договору оренди нежилого приміщення №548/0 від 01.12.2002, що належить до комунальної власності, відповідно до умов якого Орендар несе обов"язок повернути майно Орендодавцю .

Виходячи з наведеного, з урахуванням правомірності вимог позивача про розірвання договору оренди нежилого приміщення №548/0 від 01.12.2002, суд дійшов висновку про правомірність заявлення вимоги щодо зобов"язання відповідача звільнити орендоване приміщення та передачі орендодавцю зі складанням акту приймання-передачі.

Виходячи з вищевикладеного позов підлягає задоволенню частково.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача слід покласти відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 4800,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, п. п. 3, 6 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЮОЛ ЛТД" ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пр. Свободи, 49/39, і.к. 22090802) на користь департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код 36541721) суму 14745,59 грн., в т.ч. 13745,59 грн. основного боргу та 1000,00 грн. пені. Надати відстрочку виконання рішення строком на шість місяців, тобто до 31.12.2017. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЮОЛ ЛТД" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пр. Свободи, 49/39, код 22090802) на користь департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл. Поштова, 3, код 36541721) суму 4800,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. Розірвати договір оренди нежилого приміщення №548/0 від 01.12.2002, згідно з яким передано в платне користування для використання під ательє приміщення за адресою: м.Ужгород, пл. Дружби Народів, 2, площею 42,9 кв. м.

5. Зобов"язати товариство з обмеженою відповідальністю "СЮОЛ ЛТД" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пр. Свободи, 49/39, код 22090802) звільнити та передати за актом приймання-передачі департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл. Поштова, 3, код 36541721) за актом приймання - передачі нежитлове приміщення за адресою: м. Ужгород, пл. Дружби Народів, 2, площею 42,9 кв. м. Видати наказ.

6. В задоволенні позову в частині стягнення суми 1605,36 грн. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 05.07.2017.

Суддя Івашкович І.В.