Рішення

від 03.07.2017 по справі 902/385/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 липня 2017 р. Справа № 902/385/17

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

ОСОБА_1 Матущак

за участю представників :

позивача : ОСОБА_2- згідно довіреності;

відповідача : не з'явився;

Місце розгляду справи : приміщення суду, зал судових засідань №3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНІЛЬГА" (01010, м. Київ, вул.Івана Мазепи,26)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "М"ЯСНИЙ ВСЕСВІТ" (21029, АДРЕСА_1)

про стягнення 49 314,4 грн., з яких 43 400 грн.- боргу за поставлений товар, 3 776,04 грн.- пені за період з 27.12.2016 по 20.04.2017, 1 713, 87 грн.- інфляційних втрат за період січень - березень 2017, 424,49 грн.- 3% річних за період з 27.12.2016 по 20.04.2017

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвали суду від 08.06.2017 про явку в судове засідання представника надання додаткових доказів, в тому рахунку відзиву на позовну заяву, контррозрахунку позовних вимог не виконав. Копія вказаної ухвали направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві.

Копія вказаної ухвали, яку було направлено на адресу відповідача, станом на 03.07.2017 органом поштового зв'язку до суду не повернуто.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Представником позивача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву № б/н від 29.06.2017 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій зменшує позовні вимоги щодо стягнення пені із суми 3 812,07 грн. до суми 3 776,04 грн., решту позовних вимог залишається без змін.

З огляду на права надані позивачеві ст. 22 ГПК України, ст.20 ЦК України, вказана заява представника позивача судом приймається як така, що не суперечить закону та матеріалам справи.

Суд розцінює зменшені позовні вимоги як нові позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 29.06.2017 підтримав зменшені позовні вимоги.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання, неподання відповідачем витребуваних судом доказів, в тому рахунку відзиву на позов, контррозрахунку позовних вимог не перешкоджає вирішенню спору, та на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про задоволення клопотання представника позивача та про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представника відповідача.

Повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представника відповідача суд, на підставі ст.11, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 655, 692, 712 ЦК України, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в сумі 49 314,4 грн., з яких 43 400 грн.- боргу за поставлений товар, 3 776,04 грн.- пені за період з 27.12.2016 по 20.04.2017, 1 713, 87 грн.- інфляційних втрат за період січень - березень 2017, 424,49 грн.- 3% річних за період з 27.12.2016 по 20.04.2017.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

20.12.2016 між позивачем (в Договорі - Постачальник ) та відповідачем (в Договорі Покупець ) було укладено договір поставки № 120 (далі Договір).

Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити в порядку передбаченим договором гофропродукцію, далі товар, асортимент, кількість якого визначена в специфікаціях або видаткових накладних.

Згідно п.2.2 Договору Покупець зобов'язаний прийняти товар, або вчинити необхідні з його боку дії для забезпечення його одержання.

Згідно п.4.1 Договору умови поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 : DAP (доставка на склад Покупця за рахунок Постачальника).

Згідно п.6.1 Договору ціна Товару зазначається у рахунках-фактурах, видаткових накладних постачальника та в специфікаціях, що видаються на підставі асортименту замовленого Покупцем, сума яких складає загальну суму договору.

Згідно п.6.3 Договору Покупець зобов'язується провести розрахунок за отриманий товар на умовах передоплати у розмірі 100%, якщо інше не передбачене додатком до договору.

Згідно п.7.1. Договору, в випадку порушення строків оплати Покупцем або строків відвантаження товару Постачальником, винна сторона сплачує на користь потерпілої пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно п.7.3. Договору, Сторони вправі застосувати і інші дозволені законом санкції відносно невиконання зобов'язань, в т.ч. ініціювати стягнення з винної сторони збитків, упущеної вигоди.

Згідно п.9.1. Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його Постачальником і Покупцем і діє до "31" грудня 2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору. Якщо в місячний термін до кінця строку дії договору будь-яка зі Сторін письмово не заявила про його розірвання, то даний Договір автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах, при цьому дане правило застосовується багаторазово.

Позивач передав відповідачу товар, а відповідач отримав товар на загальну суму 95 200 грн., що стверджується копіями видаткової накладної №РН-0000472 від 22.12.2016 року на суму 23 800 грн. та видаткової накладної №РН-0000481 від 27.12.2016 року на суму 71 400 грн. обопільно підписаних та скріплених печатками сторін (а.с.13, 15).

Відповідач зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, здійснивши оплату в сумі 51 800 грн., що стверджується виписками по рахунку позивача за 21.12.2016, за 27.12.2016, та за 08.02.2017.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 43 400 грн. (95 200 грн.- 51 800 грн.), що і стало причиною виникнення спору.

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу, поставки товару, які регулюються ст.655, 712 ЦК України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525, ст.526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 692 України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.І ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду належних доказів сплати позивачу суми боргу.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що вимоги щодо стягнення 43 400 грн.- заборгованості згідно договору поставки № 120 від 20.12.2016 є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та умовам договору.

Окрім вимог про стягнення суми боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення 1 713, 87 грн.- інфляційних втрат за період січень - березень 2017, 424,49 грн.- 3% річних за період з 27.12.2016 по 20.04.2017.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.І ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 1 713, 87 грн.- інфляційних втрат за період січень - березень 2017, 424,49 грн.- 3% річних за період з 27.12.2016 по 20.04.2017

Також, позивач заявив до стягнення 3 776,04 грн.- пені за період з 27.12.2016 по 20.04.2017.

Згідно ст.549, ст.550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 3 776,04 грн.- пені за період з 27.12.2016 по 20.04.2017.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача та про стягнення 49 314,4 грн., з яких 43 400 грн.- боргу за поставлений товар, 3 776,04 грн.- пені за період з 27.12.2016 по 20.04.2017, 1 713, 87 грн.- інфляційних втрат за період січень - березень 2017, 424,49 грн.- 3% річних за період з 27.12.2016 по 20.04.2017.

В силу ст. ст.4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В зв'язку із задоволенням зменшених позовних вимог, судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн. на підставі ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити в сумі 49 314,4 грн., з яких 43 400 грн.- боргу за поставлений товар, 3 776,04 грн.- пені за період з 27.12.2016 по 20.04.2017, 1 713, 87 грн.- інфляційних втрат за період січень - березень 2017, 424,49 грн.- 3% річних за період з 27.12.2016 по 20.04.2017. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М"ЯСНИЙ ВСЕСВІТ", код ЄДРПОУ 40227241 (21029, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНІЛЬГА", код ЄДРПОУ 35691286 (01010, м. Київ, вул.Івана Мазепи,26) 43 400 грн.- боргу за поставлений товар, 3 776,04 грн.- пені за період з 27.12.2016 по 20.04.2017, 1 713, 87 грн.- інфляційних втрат за період січень - березень 2017, 424,49 грн.- 3% річних за період з 27.12.2016 по 20.04.2017, 1 600 грн. для відшкодування судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.07.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 05 липня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21029, АДРЕСА_1)