Рішення

від 27.06.2017 по справі 910/6885/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017Справа №910/6885/17

За позовом Приватного підприємства Пітон

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбудгаличина

про стягнення 10741,73 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Могила І.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Ракітін С.П. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Приватне підприємство Пітон звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбудгаличина про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони на об'єкті замовника в розмірі 10741,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг з охорони об'єкту №8/15 від 20.11.2015 відповідно до узгоджених сторонами цін, своєчасно не оплачені надані позивачем послуги, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 8516 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати в розмірі 662,24 грн., три відсотки річних в сумі 154,96 грн. та пеню в розмірі 1408,53 грн. за порушення грошового зобов'язання.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 6000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 662,24 грн., три відсотки річних в сумі 154,96 грн. та пеню в розмірі 1408,53 грн..

Також просив стягнути з відповідача 6000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що відповідачем в ході розгляду справи було сплачено заборгованість на суму 8516 грн. у зв'язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, зокрема зазначив, що у останнього дійсно була заборгованість перед позивачем, проте вказана заборгованість була погашена 15.06.2017 на підтвердження чого відповідачем долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення №565 від 15.06.2017. Крім того, заперечив проти задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача нарахованих на вказану заборгованість трьох відсотків річних та інфляційних втрат, зазначивши, що позивачем не вірно визначено період нарахування вказаних сум. Також заперечив щодо вимог позивача про стягнення пені, зокрема зазначив, що укладеним між сторонами договором не передбачено нарахування пені за неналежне виконання обов'язків за договором, а відтак нарахована позивачем сума пені є безпідставною та необґрунтованою. Разом з тим, заперечив проти вимоги позивача про відшкодування витрат на надання послуг адвоката,зазначивши, що позивачем належним чином не доведено факту надання таких послуг саме в розмірі, заявленому до стягнення.

На підставі викладеного просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.11.2015 між Приватним підприємством Пітон (охоронна фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестбудгаличина (замовник) укладено Договір №8/15 про надання послуг з охорони об'єкту, відповідно до умов якого, замовник доручає, а охоронна фірма приймає на себе зобов'язання надавати послуги з охорони та збереження майна замовника та здійснення встановленого замовником внутрішньо об'єктного порядку (режиму) охорони на території комплексу споруд замовника - Житловий комплекс Паркові озера , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська (об'єкт), на умовах і в порядку, передбачених цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, ціни на послуги встановлюються в національній валюті України та можуть змінюватись за згодою сторін в залежності від зміни обсягу послуг, прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що можуть вплинути на ціну послуги.

Згідно з п.2.2 Договору, вартість послуг, які надаються охоронною фірмою, сторони визначають протоколом (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору. Розрахунковий період надання послуг - календарний місць з першого до останнього числа місяця. Якщо послуги надаються не повний місяць, то оплата здійснюється пропорційно до кількості днів фактичного надання послуг.

За умовами п.2.3 Договору, замовник забезпечує адміністрування та приймання платежів на оплату послуг охоронної фірми від безпосередніх споживачів - мешканців будинку, та до 15 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, в безспірному порядку перераховує на розрахунковий рахунок охоронної фірми отримані кошти.

Фактичне надання послуг охоронною фірмою фіксується сторонами в двохсторонньому Акті виконання послуг, що складається охоронною фірмою на перше число місяця, наступного за звітним, та є підставою для перерахування замовником коштів (п.2.4 Договору).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що охоронна фірма наручно передає замовнику два підписані примірники Акту виконаних послуг. Замовник протягом п'яти робочих днів з дня отримання Акту, в разі відсутності заперечень, зобов'язаний підписати Ати та один примірник повернути охоронній фірмі.

Відповідно до п.2.6 Договору, у випадку наявності заперечень, щодо обсягу та якості послуг, наданих охоронною фірмою у звітному місяці, замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання Акту, наручно надати представнику охоронної фірми свої письмово обґрунтовані заперечення.

Згідно з п.9.3 Договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків до їх повного здійснення.

Договір може бути розірваний достроково за обопільною згодою сторін, або з ініціативи однієї з сторін, з обов'язковим письмовим підтвердженням іншої сторони за 30 календарних днів до моменту його розірвання (п.9.4 Договору).

Протоколом №1 до Договору сторони визначили, що замовник передає охоронній фірмі під охорону об'єкт: Житловий комплекс Паркові озера , що розташований за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Воскресенська.

Пунктом 3 вказаного Протоколу визначено, що вартість послуг по охороні об'єкту, зазначеного п.1 цього протоколу, становить 24166,67 грн., крім того ПДВ - 4833,33 грн.

В подальшому, Додатковою угодою №1 від 15.12.2015 до Договору, сторони погодили збільшити кількість об'єктів, щодо яких охоронна фірма надає послуги, а саме: замовник доручає, а охоронна фірма приймає на себе зобов'язання надавати послуги з охорони та збереження майна замовника та здійснення встановленого замовником внутрішньооб'єктного порядку (режиму) охорони на території комплексу споруд замовника - Житловий комплекс Малахіт , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богданівська 7-А (об'єкт), на умовах і в порядку, передбачених договором №8/15 від 20.11.2015 (п.1.1 Додаткової угоди №1).

Протоколом №2 від 15.12.2015 до Договору, що замовник передає охоронній фірмі під охорону об'єкт: Житловий комплекс Малахіт , що розташований за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Богданівська 7-А.

Пунктом 3 вказаного Протоколу визначено, що вартість послуг по охороні об'єкту, зазначеного п.1 цього протоколу, становить 7930 грн., крім того ПДВ - 1586 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором в частині надання послуг з охорони на об'єктах відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №84 від 31.05.2016 на суму 38516 грн., №57 від 30.06.2016 на суму 38516 грн., №66 від 31.07.2016 на суму 38516 грн. та №75 від 31.08.2016 на суму 36516 грн. Зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів наявності заперечень щодо вартості або якості наданих послуг матеріали справи не містять.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що угодою про розірвання договору №8/15 від 20.11.2015 про надання послуг з охорони об'єкту сторони домовились достроково розірвати Договір та встановили дату розірвання договору з 01.09.2016.

В той же час, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та вчасної оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 8516 грн.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи Актами звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за спірний період та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку за 2016 рік. Також наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою №18 від 22.05.2017 про стан заборгованості відповідача, з якої вбачається наявна заборгованість в розмірі 8516 грн.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбудгаличина з Претензією №17/11-16 від 17.11.2016 в якій просив відповідача до 27.11.2016 оплатити існуючу заборгованість.

Докази направлення зазначеної вимоги відповідачеві та отримання її останнім наявні в матеріалах справи.

Проте станом на дату звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не вжито жодних заходів для погашення існуючої перед Приватним підприємством Пітон заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8516 грн. є обґрунтованими.

В той же час, суд приймає до уваги ту обставину, що 15.06.2017 відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу в розмірі 8516 грн., про що відповідачем було повідомлено в судовому засіданні. Вказані обставини також були підтверджені позивачем в судовому засіданні.

Вказане також підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №565 від 15.06.2017 на суму 8516 грн.

Згідно з ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи факт погашення відповідачем основної заборгованості за договором в розмірі 8516 грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Разом з тим, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідно до якого сума інфляційних втрат за період з 01.09.2016 по 10.04.2017 складає 662,24 грн., сума 3% річних за вказаний період становить 154,96 грн., суд дійшов висновку, що позивачем при здійсненні розрахунку допущено арифметичні помилки, крім того, позивачем не вірно визначено період нарахування вказаних сум.

Так, пунктом 2.3 Договору, визначено, що замовник забезпечує адміністрування та приймання платежів на оплату послуг охоронної фірми від безпосередніх споживачів - мешканців будинку, та до 15 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, в безспірному порядку перераховує на розрахунковий рахунок охоронної фірми отримані кошти.

Таким чином, відповідач мав провести остаточні розрахунки за договором у строк до 15.09.2016, а прострочення розрахунків за надані позивачем послуги у відповідача розпочалося з 16.09.2016.

Здійснивши власний перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 16.09.2016 по 10.04.2017, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 662,24 грн. інфляційних втрат та 144,89 грн. трьох відсотків річних.

Разом з тим, щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення з позивача пені в розмірі 1408,53 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В той же час, судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено відповідальності за невиконання умов договору у вигляді стягнення пені.

Таким чином вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 1408,53 грн. пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6000 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , відшкодування адвокатських витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, зокрема, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем, на підтвердження факту понесення витрат на оплату послуг адвоката додано до матеріалів справи Квитанцію №487939 від 02.03.2017, однак зазначена квитанція не містить ані підпису уповноваженого представника позивача, ані відповідної печатки підприємства, натомість останню має лише підпис та печатку адвоката. Крім того, позивачем не додано жодних інших доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката. Зокрема квитанції до прибуткового касового ордера чи платіжного доручення на оплату таких послуг.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем належними засобами доказування не доведено факту понесення витрат на оплату послуг адвоката.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбудгаличина (01011, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 19; ідентифікаційний код 36520848) на користь Приватного підприємства Пітон (02068, м. Київ, просп. Григоренка, буд. 19, к. 101; ідентифікаційний код 31519974) 662 (шістсот шістдесят дві) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 144 (сто сорок чотири) грн. 89 коп. трьох відсотків річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1388 (одна тисяча триста вісімдесят вісім) грн. 70 коп.

Провадження у справі в частині стягнення 8516 (вісім тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. основної заборгованості припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 03.07.2017

Суддя Я.В. Маринченко