Рішення

від 27.06.2017 по справі 910/7793/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017Справа № 910/7793/17

За позовом Приватного підприємства "Двин Маркетинг"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 50 660,10 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Грюканов Ю.О. (представник за довіреністю від 01.11.2016р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Приватне підприємство "Двин Маркетинг" (надалі також - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) заборгованості за Договором купівлі-продажу № 154-14 від 13.10.2014р. в розмірі суми в розмірі 50 660,10 грн., з яких 40 426,62 грн. сума основного боргу, 2 375,76 грн. 3 % річних та 7 857,72 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором в повному обсязі не виконав, повну вартість отриманого від позивача товару у строки визначені Договором не сплатив.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 13.06.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2017р. розгляд справи відкладено до 27.06.2017р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 27 червня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2014р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 154-14 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язувався в порядку та на умовах визначених договором передати у власність покупця книжкову продукцію (товар за договором), а покупець зобов'язувався прийняти від продавця товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором.

За умовами п. п. 1.2., 1.3. Договору передача продавцем товару покупцю засвідчується підписними уповноваженими представниками сторін товарними накладними, які є невід'ємною частиною цього договору. Право власності покупця на товар виникає з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно п. 2.1. Договору строк поставки товару продавцем покупцю не може перевищувати 7 (семи) днів з дати отримання замовлення продавцем.

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна, асортимент та інші характеристики товару, що є предметом цього договору остаточно визначаються у видатковій накладній, згідно з умовами цього договору.

Позивачем на виконання умов договору було продано відповідачу товар на загальну суму 63 991,62 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних (всього 22 одиниці).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується його підписами у зазначених видаткових накладних.

Згідно п. 4.3. Договору оплата покупцем вартості товару здійснюється щомісячно рівними частинами у строк, що не перевищує дев'яносто календарних днів з моменту передачі такого товару.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання останньою із сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 7.1. Договору).

Відповідач взяті на себе зобов'язання, зокрема, в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за отриманий товар виконав неналежним чином, здійснивши часткову оплату поставленого позивачем товару на загальну суму 23 565,00 грн. (докази оплати товару містяться в матеріалах справи), повну вартість товару не оплатив.

З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 5 від 28.02.2017р. на суму 40 426,62 грн. (докази направлення претензії в матеріалах справи), яка була отримана відповідачем 09.03.2017р., проте залишена останнім без відповіді та задоволення.

У зв'язку з тим, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за поставлений товар, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги 4.3. Договору обов'язок відповідача щодо оплати вартості товару мав бути виконаний у строк, що не перевищує дев'яносто календарних днів з моменту передачі товару, а прострочення оплати вартості товару за кожною видатковою накладною у відповідача виникло з наступного дня після спливу вказаного строку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів на підтвердження оплати повної вартості поставленого товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 40 426,62 грн. (63 991,62 - 23 565,00) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 375,76 грн. 3 % річних та 7 857,72 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 N 52/30).

Суд перевірив наведені у матеріалах справи розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та відзначає, що здійснення таких нарахувань на всю суму заборгованості є неприпустимим, навіть попри визначення однієї дати в межах періоду прострочення виконання зобов'язання відповідачем, оскільки за висновками суду, розрахунки 3% річних та інфляційних втрат мають бути здійснені окремо по кожній видатковій накладній, яка є є самостійним первинним документом, який засвідчує факт здійснення відповідної господарської операції та відповідно підставою для здійснення таких нарахувань.

Проте, здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір 3 % річних є арифметично вірним, а розмір інфляційних втрат не перевищує розрахованого судом, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 375,76 грн. 3 % річних та 7 857,72 грн. інфляційних втрат. також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/7793/17 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 40 426,62 грн. суми основного боргу, 2 375,76 грн. 3 % річних та 7 857,72 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 03067, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства "Двин Маркетинг" (ідентифікаційний код 33195363, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, оф. 406) 40 426,62 грн. (сорок тисяч чотириста двадцять шість гривень 62 коп.) суми основного боргу, 2 375,76 грн. (дві тисячі триста сімдесят п'ять гривень 76 коп.) 3 % річних, 7 857,72 грн. (сім тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень 72 коп.) інфляційних втрат та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2017р.

Суддя С.М. Морозов