Рішення

від 27.06.2017 по справі 914/1036/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017р. Справа № 914/1036/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Тепло", м. Жидачів, Львівська обл., до відповідача:Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля", м. Сокаль, Львівська обл., про: стягнення 119.846,00 грн. Представники: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 23.05.2017 р.), відповідача:не з'явився. Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Тепло" до Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення 119.846,00 грн. Ухвалою суду від 29.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.6.2017 р. В судовому засіданні від 20.06.2017 р. оголошено перерву до 27.06.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки продукції №95 від 04.11.2015 р. своєчасно не оплатив вартості отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 119.846,00 грн. Позивач набув право вимоги до відповідача за договором відступлення права вимоги №2 від 24.12.2015 р.

Відповідач у поданому відзиві заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. ВП "Шахта Червоноградська" не може бути боржником за договором відступлення права вимоги №2 від 24.12.2015 р., оскільки не є юридичною особою, а договір поставки продукції №95 від 04.11.2015 р. укладений з ДП "Львіввугілля". Договір відступлення права вимоги №2 від 24.12.2015 р. укладено із порушенням вимог статті 87.7, 87.9 Податкового кодексу України, оскільки ДП "Львіввугілля" в особі ВП "Шахта "Червоноградська" має податковий борг 44 мільйона гривень.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у поданому позові.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, причин неприбуття не повідомив, додаткових доказів не подав.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача за доказами доданими до справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього представника позивача в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі був укладений договір поставки продукції №95 від 04.11.2015 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору постачальник (ФОП ОСОБА_2Є.) поставляє покупцю (ДП "Львіввігулля в особі відокрамленого підрозділу "Шахта "Червоноградська", відповідач у справі) шестерню 2 РКУ-10.04.08.003 по ціні 10.350,00 грн., колесо-муфта 2 РКУ 10.03.23.000 по ціні 11.820,00 грн., ступиця з ексцентриком 1ГШ68.00010 по ціні 11.250,00 грн., гідрозамок КМ 87 по ціні 1.416,67 грн., гідро блок СНТ-32.01.420 по ціні 11.543,33 грн., а покупець прийняти та оплатити їх.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна та асортимент товару зазначені у додатку до договору. Сума договору становить 100.000,00 грн. без ПДВ, яка узгоджена сторонами.

За поставлений товар покупець здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30-ти днів з моменту отримання узгодженої партії товару (пункт 2.2 Договору).

На виконання умов Договору ФОП ОСОБА_2 передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується: накладною №511/1 від 05.11.2015 р. у сумі 99.856 грн., довіреністю на отримання матеріальних цінностей №443 від 05.11.2015 р., товарно-транспортною накладною №511 від 05.11.2015 р., а також накладною №1412-1 від 14.12.2015 р. у сумі 19.990,00 грн., довіреністю на отримання матеріальних цінностей №499 від 11.12.2015 р., товарно-транспортною накладною №1412 від 14.12.2015 р. Вартість переданого ФОП ОСОБА_2, проте не оплаченого відповідачем товару становить на 119.846,00 грн.

Між ФОП ОСОБА_2 (цедент) та ТзОВ "Захід тепло" (позивач у справі, цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги №2 від 24.12.2015 р. (надалі - Договір відступлення права вимоги). За умовами цього договору цедент (первісний кредитор, ФОП ОСОБА_2Є.) передає за винагороду, а цесіонарій (кредитор-правонаступник, ТзОВ "Захід тепло") приймає належне цеденту право вимоги до боржника ВП "Шахта "Червоноградська" ДП "Львіввугілля" на суму, в обсягах та за предметом згідно акту звірки взаємних розрахунків на загальну суму 119.846,10 грн., між цедентом і боржником, а цесіонарій приймає зазначене право вимоги на умовах, які ідентичні на момент укладення договору існуючим правовідносинам між цедентом і боржником.

Факт передачі зобов'язань за Договором відступлення права вимоги, підтверджено актом від 30.12.2015 р., платіжним дорученням №2670 від 25.12.2015 р.

Позивачем скеровано претензії на адресу ВП "Шахта "Червоноградська" ДП "Львіввугілля" від 20.09.2016 р. №20-09/16 та ДП "Львіввугілля" від 28.12.2016 р. №28-12/16. Докази надіслання додані до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання з своєчасної оплати отриманого товару у сумі 119.846,00 грн. станом на час прийняття рішення судом не виконав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини першої статті 712 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом на виконання умов Договору ФОП ОСОБА_2 передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, довіреністю на отримання матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними, доданими до матеріалів справи.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з пунктами 2.2 Договору за поставлений товар покупець здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30-ти днів з моменту отримання узгодженої партії товару

Із матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання з передачі товару виконав, відповідач не виконав свій обов'язок з повної та своєчасної оплати вартості товару. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 119.846,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, позивач набув право вимоги щодо стягнення заборгованості Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля" перед ФОП ОСОБА_2 за умовами Договору на підставі Договору про відступлення права вимоги. За умовами цього Договору про відступлення права вимоги цедент (первісний кредитор, ФОП ОСОБА_2Є.) передає за винагороду, а цесіонарій (кредитор-правонаступник, ТзОВ "Захід тепло") приймає належне цеденту право вимоги до боржника ВП "Шахта "Червоноградська" ДП "Львіввугілля" на суму, в обсягах та за предметом згідно з акту звірки взаємних розрахунків на загальну суму 119.846,10 грн., між цедентом і боржником, а цесіонарій приймає зазначене право вимоги на умовах, які ідентичні на момент укладення договору існуючим правовідносинам між цедентом і боржником.

Відповідно до пункту частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 514 Цивільного кодексу України).

З огляду на наведене, оскільки позивач набув право вимоги щодо стягнення заборгованості з Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля" перед ФОП ОСОБА_2 за умовами Договору на підставі Договору про відступлення права вимоги, позовні вимоги про стягнення 119.846,00 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд відхиляє заперечення відповідача із покликанням на положення статті 87 Податкового кодексу України, оскільки така стосується погашення податкового боргу платника податку та заборони такому платнику, який має податковий борг вчиняти уступку права вимоги (п. 87.7). Натомість у даній справі мова йде про уступку права вимоги не боржника, який має податковий борг, а кредитора. Тому вказані заперечення є безпідставними.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просить покласти на відповідачів адвокатські витрати у розмірі 8.000,00 грн.

Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4 , 13 , 14 , 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність ".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Захід-Тепло" (далі - замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (далі - виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги від 16.09.2016 р. За умовами цього договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по підготовці та наданню послуг по представництву інтересів замовника в Господарському суді Львівської області по справі, за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю Захід-Тепло" до Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля", про стягнення коштів. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору замовник оплачує виконавцю за надання правової допомоги кошти в сумі 8.000,00 грн. без ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Захід-Тепло" оплатило ОСОБА_1 8.000,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 16.09.2016 р.

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1095 від 06.07.2005 р.

Пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК .

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем надано договір про надання правової допомоги та довіреність на представництво його інтересів у суді, підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, зважаючи на наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених судових витрат в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України .

Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги предмет позовних вимог, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду і складність справи та ціну позову, суд дійшов до висновку про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 4.500,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" (адреса: вулиця Б. Хмелльницького, будинок 26, місто Сокаль, Львівська область, 80000; ідентифікаційний код 32323256) в особі відокремленого підрозділу "Шахта Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля" (адреса: вулиця Промислова, будинок 27, місто Червоноград, Львівська область, 80100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Тепло" (адреса: вулиця Друкарська, будинок 4, місто Жидачів, Львівська область, 81700; ідентифікаційний код 36465997 ) 119.846,00 грн. боргу, 1.797,69 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору, 4.500,00 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2017 року.

Суддя Петрашко М.М.