Рішення

від 04.07.2017 по справі 907/482/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2017 Справа № 907/482/17

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІ ВІ» , м. Свалява Закарпатської області

про стягнення 265722,24 грн.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

Представникам сторін, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» , м. Київ заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІ ВІ» , м. Свалява Закарпатської області про стягнення 265722,24 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2017 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 20.06.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2016 року, з огляду на неявку відповідача та необхідність додаткового забезпечення його процесуальних прав, розгляд справи відкладався. При цьому, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, участі належно уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, своїми процесуальними правами не скористався, письмових пояснень по суті спору та заявленим вимогам не подав, в т.ч. контррозрахунку заявленої до стягнення суми, причин неявки та невиконання вимог ухвали не повідомив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Позивач позов мотивує тим, що відповідач з листопада 2014 року припинив виконувати свої зобов'язання за договором № 50006235 від 05.10.2012 року, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість на загальну суму 265722,24 грн.

За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПІ ВІ (надалі - Відповідач) було укладено Кредитний договір № 50006235 від 05.10.2012 року (надалі - Договір), відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 414 615, 45 грн., що еквівалентно на дату укладання Договору 50 841,87 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою (надалі - Кредит), з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 2967 куб.см., рік випуску 2012 (надалі - Автомобіль), а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору.

Крім того, 12.11.2013 року між сторонами було укладено договір про внесення змін - додаткову угоду № 1 до кредитного договору №50006235 від 05.10.2012 року відповідно до якого позивачем було надано відповідачу додатковий кредит у сумі, еквіваленту 13 545, 12 дол. США в українських гривнях, що на дату укладання додаткового кредиту становило 111 205, 44 гривень. (надалі - Додатковий кредит). Цільове призначення додаткового кредиту: сплата страхових платежів за договором страхування № сгР291908Га/13скв .

Пунктом 1.3. загальних умов кредитування (надалі - Умови кредитування), що становлять невід'ємну частину договору, сторони погодили, що кошти у повернення кредиту та додаткового кредиту позичальником відображають справедливу вартість кредиту та додаткового кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі.

Відповідно до п. 1.3.1. умов кредитування розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в гривні на день укладання договору у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків в гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного в договорі.

Згідно з п. 1.4.2, 2.4, 2.5 умов кредитування, повернення кредиту та процентів за їх використання здійснюється шляхом сплати чергових платежів в обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту по договору не пізніше 15-го числа кожного місяця на підставі рахунку, виставленого позивачем. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом 30/360 відповідно до графіку погашення кредиту.

Згідно п. 1.6. Умов кредитування, виконання зобов'язання відповідача за цим договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу № 50006235 від 23.10.2012 року, за яким з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором відповідачем було передано у заставу автомобіль VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 2967 куб.см., рік випуску 2012, заставною вартістю 518 269, 33 грн.

Відповідно до п. 3.2.1. умов кредитування у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В п. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України вказано, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак, в порушення умов договору, з листопада 2014 року відповідач припинив виконувати свої зобов'язання за договором щодо сплати щомісячних платежів, встановлених в графіку погашення кредиту.

Згідно із умовами договору, а саме п. 3.3. відповідач зобов'язаний повернути позивачеві у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення відповідачем розраховується позивачем і вказується у повідомленні Позивача) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Відповідачем (для фізичних осіб) та протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Відповідачем (для фізичних-осіб-підприємців та юридичних осіб). Якщо з буд-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

У зв'язку з систематичним невиконанням умов договору, позивачем було направлено відповідачу вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. № 50006235 від 19.05.2015 року.

В межах розгляду справи № 907/508/16 не розглядалося питання щодо стягнення з ТОВ ПІ ВІ процентів за користування кредитними коштами (сумою Кредиту за Договором, яка підлягала поверненню) за період з 21.07.2016 р. по 12.05.2017 р.; заборгованості за несплаченими платежами по Додатковому кредиту за Договором за період з серпня 2016 р. по травень 2017 р.

Отже, позивач має право на відшкодування відповідачем відсотків за користування кредитними коштами за період з 21.07.2016 р. по 12.05.2017 року.

Станом на час розгляду справи, сума Кредиту за Договором, яка підлягала поверненню становить еквівалент у гривнях 27 695, 79 доларів США .

Відповідно до ч. 1. ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Так, укладаючи кредитний договір сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в доларах США.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу суму кредиту у розмірі еквіваленту 50 841, 87 доларів США в українських гривнях.

Згідно з п. 1.3. договору сторони погодили, що кошти у повернення кредиту відображають справедливу вартість кредиту та додаткового кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання позивачем очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору, відповідач зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.3.1. договору, відповідач сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених позивачем рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний на момент виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей.

Так, неповернута сума кредиту становить еквівалент 27 695, 79 доларів США, що станом на 12.05.2017 року, відповідно до обмінного курсу ПАТ Креді ОСОБА_1 - 26,470 грн./1 дол. США, становить 733 107, 56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку.

Згідно із умовами Кредитного договору, процентна ставка становить 9, 9 %.

Виходячи з того, що сума кредиту, яка залишається неповернутою становить 733 107, 56 грн., кількість днів прострочення сплати суми кредиту становить 296 днів (з 21.07.2016 р. по 12.05.2017 р.), розмір процентів за користування кредитними коштами розраховується наступним чином та становить: 733 107, 56 *9,9%*296/360 = 59 674, 96 грн.

Отже, станом на час розгляду справи, плата за користування кредитом із врахуванням коригування суми процентів становить 105 511, 49 грн.

Також, у відповідача існує заборгованість за несплаченими платежами за додатковим кредитом за період з серпня 2016 р. по травень 2017 р. на загальну суму 77 899, 78 грн.

Згідно із п. 3 ч. 1. ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання відповідно до ст. 549 ЦК України. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.1. договору, у разі порушення відповідачем терміну оплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 10% (десяти відсотків) річних від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно.

Відтак, загальна сума пені, що підлягає сплаті через невиконання відповідачем грошових зобов'язань за цим договором складає 2 799, 83 грн.

Згідно із ч. 2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому, три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України за своєю правовою природою є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 р. №14 визначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Оскільки рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.09.2016 р., яке набрало законної сили 17.10.2016 р. по справі № 907/508/16 не виконане, заборгованість відповідачем не погашена, то період нарахування 3% річних буде з 18.10.2016 по 12.05.2017 року, а відтак, загальна сума 3 % річних, що підлягає сплаті через невиконання відповідачем грошових зобов'язань за цим договором, складає 13 312, 82 грн.

Крім того, з відповідача слід стягнути інфляційні втрати через невиконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитом в сумі 60 198, 32 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 6000,00грн., завданих внаслідок необхідності отримання юридичної допомоги.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а позивачем належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено існування наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, що виключає можливість задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи принципи змагальності, рівності, неупередженості судового процесу, а також те, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи відповідач, не зважаючи на неодноразову вимогу суду, так і не подав відзиву на позов, контррозрахунку суми позову, а також не заперечив проти позову в цілому чи частково, у суду відсутні підстави ставити під сумнів розрахунок та обґрунтованість плати за користування кредитними коштами за кредитним договором № 50006235 від 05.10.2012 р. за період з 21.07.2016 р. по 12.05.2017 р. у розмірі 105 511, 49 грн., основну суму боргу зі сплати додаткового кредиту за кредитним договором № 50006235 від 05.10.2012 р. за період з серпня 2016 р. по травень 2017 р. у розмірі 77 899, 78 грн., пеню у розмірі 2 799, 83 грн., 3% річних у розмірі 13 312, 82 грн., інфляційних витрат у розмірі 60 198, 32 грн., що разом складає 259 722, 24 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача плати за користування кредитними коштами за кредитним договором № 50006235 від 05.10.2012 р. за період з 21.07.2016 р. по 12.05.2017 р. у розмірі 105 511, 49 грн., основну суму боргу зі сплати додаткового кредиту за кредитним договором № 50006235 від 05.10.2012 р. за період з серпня 2016 р. по травень 2017 р. у розмірі 77 899, 78 грн., пеню у розмірі 2 799, 83 грн., 3% річних у розмірі 13 312, 82 грн., інфляційних витрат у розмірі 60 198, 32 грн., що разом складає 259 722, 24 грн. - підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, враховуючи вищенаведене в сукупності, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3985,83 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПІ ВІ (89300, Закарпатська обл., Свалявський район, місто Свалява, вул. Алексія, буд. №10; Ідентифікаційний код юридичної особи: 31055385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1В, офіс В , Ідентифікаційний код 36422974) суму 259 722, 24 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять дві грн. 24 коп.), та у відшкодування судових витрат - суму 3985,83 грн. (три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять грн. 83 коп.).

3. В частині стягнення збитків в сумі 6000,00 грн. - відмовити;

4. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.07.2017 року.

Суддя Андрейчук Л.В.