Рішення

від 03.07.2017 по справі 910/8269/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2017 Справа №910/8269/17 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоком-Україна"

про стягнення 1 011 400,00 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 по довіреності № б/н від 26.04.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоком-Україна" про стягнення з останнього 1 011 400 грн. за неналежне виконання умов договору про надання інжинірингових послуг від 01.09.2015 № 16-01.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8269/17. Розгляд справи призначено на 03.07.2017.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 03.07.2017 підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 03.07.2017 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала направлялась на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з ЄДРПОУ.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч. 1ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 03.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.09.2015 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоком-Україна" (надалі замовник) було укладено договір про надання інжинірингових послуг № 16-01 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що замовник доручає, а виконавець приймає до виконання послуги з інжинірингу, в порядку та на умовах, визначених договором на об'єктах, зазначених в додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору, вартість послуг і робіт та терміни їх виконання визначаються сторонами в кожному випадку по кожному об'єкту в залежності від обсягів робіт по факту їх надання по результатам виконання таких робіт та фіксується в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Оплата наданих послуг за договором здійснюється замовником на підставі актів виконаних робіт та сум, визначених в них, шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів, рахуючи з дня двостороннього підписання відповідного акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 7.2. договору строк даного договору починає свій перебіг в момент підписання договору обома сторонами та закінчується 31.12.2016.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 7.3. договору).

Також, сторонами було укладено додаткові угоди: від 01.09.2015 №№1 і 2, від 12.01.2016 №№ 3 і 4, від 17.01.2017 №№ 5-8, від 03.10.2016 № 9, від 28.09.2016 № 10, від 19.04.2016 № 11, від 14.03.2016 № 12, від 02.03.2016 № 13, від 01.02.2016 № 14, від 17.02.2016 №№ 15 і 16, від 17.05.2016 № 17, від 05.07.2016 № 18, від 12.04.2016 № 19, від 19.04.2016 № 20, від 09.03.2016 № 21, від 19.04.2016 № 22, від 10.03.2016 № 23, від 30.12.2016 № 24 і від 17.08.2016 № 25.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані обумовлені договором послуги на загальну суму 1 011 400 грн.

Вказане підверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаним уповноваженими представниками сторін, а саме:

- від 07.09.2015 № 1 на суму 67 000 грн.;

- від 06.10.2015 № 2 на суму 35 000 грн.;

- від 26.01.2016 № 3 на суму 6 200 грн.;

- від 29.01.2016 № 4 на суму 5 100 грн.;

- від 17.02.2016 № 5 на суму 8 700 грн.;

- від 18.02.2016 № 4/2 на суму 6 700 грн.;

- від 04.03.2016 № 6 на суму 9 200 грн.;

- від 09.03.2016 № 7 на суму 178 000 грн.;

- від 17.03.2016 № 8 на суму 1 700 грн.;

- від 18.03.2016 № 9 на суму 97 000 грн.;

- від 25.03.2016 № 10 на суму 8 400 грн.;

- від 01.04.2016 № 11 на суму 6 800 грн.;

- від 07.04.2016 № 12 на суму 7 600 грн.;

- від 18.04.2016 № 13 на суму 4 700 грн.;

- від 27.05.2016 № 14 на суму 68 000 грн.;

- від 07.06.2016 № 15 на суму 17 400 грн.;

- від 07.06.2016 № 16 на суму 9 400 грн.;

- від 17.06.2016 № 17 на суму 27 200 грн.;

- від 22.07.2016 № 18 на суму 120 000 грн.;

- від 01.08.2016 № 19 на суму 9 400 грн.;

- від 17.10.2016 № 19/2 на суму 84,800 грн.;

- від 01.11.2016 № 20 на суму 7 300 грн.;

- від 29.12.2016 № 21 на суму 37 000 грн.;

- від 27.03.2017 № 24 на суму 161 400 грн.

Відповідач в порушення умов договору, оплату за надані йому інжинірингові послуги не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 011 400 грн.

Отже, спір у справі виник через не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повноти та вчасності оплати отриманих послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 2.3. договору про надання інжинірингових послуг строк виконання відповідачем зобов'язань по сплаті наданих послуг станом на момент вирішення спору настав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1 011 400 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за надані послуги у сумі 1 011 400 грн., визначених договором про надання інжинірингових послуг, документально доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зважаючи на те, що відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоком-Україна" (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, н.п.206-а, ідентифікаційний код 37403727) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 11 011 400 грн. заборгованості та 15 171 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.07.2017 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.