Рішення

від 03.07.2017 по справі 918/339/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р. Справа № 918/339/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Експо-Ліс"

про стягнення коштів в сумі 48 000 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 3 липня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Експо-Ліс" про стягнення коштів в сумі 48 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 24 травня 2017 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/339/17, розгляд якої призначено на 20 червня 2017 року.

20 червня 2017 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла довідка про те, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору (а.с. 31).

Ухвалою суду від 20 червня 2017 року розгляд справи відкладено на 03 липня 2017 року.

Представник позивача у судове засідання 03 липня 2017 року не з'явився, однак 20.06.2017 року від останнього через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього (а.с. 37).

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про порушення провадження та про відкладення розгляду справи у даній справі були надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю " Захід-Експо-Ліс " за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 33023, АДРЕСА_1. Проте вказане відправлення було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду з посиланням на закінчення терміну зберігання (а.с. 25-27, 38-40).

Суд вбачає, що відповідно до статті 75 ГПК України наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданих представником позивача оригіналам цих документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжних доручень № 96 від 02.02.2017 року та № 113 від 08.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс" перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Експо-Ліс" грошові кошти в сумі 48 000 грн. 00 коп.

У призначенні платежів в зазначених вище платіжних дорученнях вказано "Оплата за кругляк зг. рах. №1/1 від 31.01.2017 без ПДВ".

Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Експо-Ліс" жодних господарських зобов'язань не існувало, поставку виробів з деревини відповідач не здійснював, а кошти в сумі 48 000 грн. 00 коп. були помилково перераховані на рахунок відповідача у зв'язку із недобросовісними діями посередників, які представились законними представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Експо-Ліс".

З метою повернення помилково перерахованої суми позивач звернувся із претензією-вимогою №1 від 23.03.2017 року про повернення помилково перерахованих коштів, сплачених згідно платіжних доручень №96 від 02.02.2017 року на суму 33 000 грн. 00 коп. та №113 від 08.02.2017 року на суму 15 000 грн. 00 коп. (а.с.9-10)

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004р., кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 ЦК застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням та збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених Цивільним кодексом України).

У відповідності до пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією стороною в зобов'язанні.

Згідно із частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи за відсутності положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав. Передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, при цьому строк повернення, зокрема виконаного однією із сторін в зобов'язанні, законом окремо не встановлено.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 48 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №96 від 02.02.2017 року на суму 33 000 грн. 00 коп. та №113 від 08.02.2017 року на суму 15 000 грн. 00 коп..

Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в підтвердження існування договірних відносин між сторонами. Таким чином, суд вважає, що між сторонами справи відсутні будь-які договірні відносини, які б свідчили про підставність перерахування спірних коштів.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами викладених позивачем у позові обставин щодо відсутності правових підстав для перерахування грошових коштів у розмірі 48 000 грн. 00 коп. та факту набуття відповідачем належного позивачу майна (грошових коштів у розмірі 48 000 грн. 00 коп.), господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Експо-Ліс" безпідставно набутих коштів у розмірі 48 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Експо-Ліс" (33023, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39243679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс" (45200, Волинська обл., м. Ківерці, вул. Чапаєва, 53, код ЄДРПОУ 34146385) 48 000 (сорок вісім тисяч) грн. - безпідставно одержані грошові кошти та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 5 липня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (45200, Волинська обл., м. Ківерці, вул. Чапаєва, 53);

3 - відповідачу рекомендованим (33023, м. Рівне, вул. Київська, 6/16).