Рішення

від 26.06.2017 по справі 911/1317/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р.                                         Справа № 911/1317/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фуд Девелопмент”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок”

про стягнення 2 999 585,50 грн.

за участю представників сторін:

позивач – не з'явився;

відповідач – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Девелопмент» (позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок” (відповідач) 2 999 585,50 грн. заборгованості за Дистриб'юторським договором № 24-ІФ/Дст від 10.08.2016, які складаються з 2 734 870,17 грн. основного боргу, 70384,92 грн. пені, 177903,23 грн. штрафу, 7750,00 грн. 3% річних, 8677,18 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду.

12.06.2017 присутній в судовому засіданні представник позивача озвучив позовні вимоги та просив задовольнити їх з підстав викладених в позовній заяві.

Також позивач через канцелярію суду подав додаткові документи, зокрема, інформацію про надходження коштів на рахунки ТОВ «Фуд Девелопмент» за період з 10.08.2016 по 22.05.2017, які залучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 12.06.2017 року не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень; письмового відзиву на позов та доказів відсутності заборгованості за договором поставки не надав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.06.2017.

26.06.2017 сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалах від 04.05.2017 та від 12.06.2017 не виконав.

З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Частиною 1 статті 85 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 26.06.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

10 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Девелопмент» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанок» (дистриб'ютор) було укладено Дистриб'юторський договір № 24-ІФ/Дст, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність дистриб'ютора окремими партіями Товар, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати поставлений Товар, розміщувати рекламні матеріали, проводити рекламні акції з метою збільшення кінцевих споживачів Товару.

Згідно п. 2.3 Договору, асортимент, кількість та умови передачі товару при кожній поставці обумовлюються у замовленні-специфікації та вказуються у товарній (товарно-транспортній, видатковій) накладній. Товарні (товарно-транспортні, видаткові) накладні, згідно яких постачається товар, є невід'ємними частинами цього Договору.

Як зазначив позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, за період з 10.08.16 р. по 26.04.17 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 19 543 412,06 грн. в т.ч. ПДВ у відповідності до видаткових накладних, з яких відповідачем було оплачено 16 808 541,89 грн. в т.ч. ПДВ., у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість за поставлений товар в сумі 2 734 870,17 грн. в т.ч. ПДВ, зокрема, за наступними видатковими накладними: № ТF0ФУД-1891 від 13.02.17 на суму 22971,13 грн.; № ТF0ФУД-2136 від 14.02.17 на суму 12 109,15 грн.; № ТF0ФУД-2139 від 14.02.17 на суму 53 379,55 грн.; № ТF0ФУД -2094 від 15.02.17 на суму 46 973,23 грн.; № ТF0ФУД-2289 від 15.02.17на суму 23 858,33 грн.; № ТF0ФУД -2322 від 15.02.17 на суму 92 317,30 грн.; № ТF0ФУД -2516 від 16.02.17 на суму 5 255,42 грн.; № ТF0ФУД-2534 від 16.02.17 на суму 22 337,93 грн.; № ТF0ФУД-2535 від 16.02.17 на суму 32 713,97 грн.; № ТF0ФУД-2674від 17.02.17 на суму 33 541,92 грн.; № ТF0ФУД -2694 від 17.02.17 на суму 14 696,54 грн.; № ТF0ФУД -2697 від 17.02.17 на суму 24 940,92 грн.; № ТF0ФУД -2836 від 18.02.17 на суму 11 095,08 грн.;№ ТF0ФУД -2965 від 19.02.17 на суму 85 875,41 грн.; № ТF0ФУД-3069 від 20.02.17на суму 30 018,53 грн.;№ ТF0ФУД-3073 від 20.02.17 на суму 67 523,78 грн.; № ТF0ФУД -3196 від21.02.17 на суму 137 142,16 грн.; № ТF0ФУД-3309 від 21.02.17 на суму 39 555,36 грн.; № ТF0ФУД-3329 від 21.02.17 на суму 15 720,91 грн.; № ТF0ФУД-3332 від 21.02.17на суму 45 399,05 грн.; № ТF0ФУД -3502 від 22.02.17на суму18 724,58 грн.; № ТF0ФУД-3505 від 22.02.17на суму 97 094,09 грн.; № ТF0ФУД-3672 від 23.02.17 на суму 5 662,22 грн.; № ТF0ФУД-3697 від 23.02.17 на суму 23 883,22 грн.; № ТF0ФУД-3698 від 23.02.17на суму 62 255,45 грн.; №ТF0ФУД-3837 від24.02.17 на суму 138 249,36 грн.; № ТF0ФУД -3848 від 24.02.17на суму 18 184,78 грн.; № ТF0ФУД-3852 від 24.02.17на суму 66 514,63 грн.; № ТF0ФУД -4023 від 25.02.17 на суму 19 422,70 грн.; № ТF0ФУД -4083 від 26.02.17на суму 35 922,19 грн.; № ТF0ФУД -4251 від 27.02.17 на суму 19 239,26 грн.; № ТF0ФУД-4255 від27.02.17 на суму 37 087,75 грн.; № ТF0ФУД-4598 від 28.02.17 на суму 88 921,58 грн.; № ТF0ФУД-4619 від 28.02.17 на суму 33 199,87 грн.; № ТF0ФУД-4641 від 28.02.17 на суму 1 834,56 грн.; № ТF0ФУД -4642 від 28.02.17 на суму 4 530,24 грн.; № ТF0ФУД-4516 від 28.02.17 на суму 1 860,02 грн.; № ТF0ФУД-4525 від 28.02.17на суму 36 042,72 грн.; № ТF0ФУД-4530 від 28.02.17 на суму 75 034,08 грн.; № ТF0ФУД -85 від 01.03.17 на суму 13 953,36 грн.; № ТF0ФУД -261 від 02.03.17 на суму 1 834,56 грн.; № ТF0ФУД -280 від 02.03.17 на суму 1 362,24 грн.; № ТF0ФУД-281 від 02.03.17          на суму 21 812,28 грн.; № ТF0ФУД -285 від 02.03.17 на суму 40 370,26 грн.; № ТF0ФУД -423від 03.03.17 на суму 13 396,32 грн.; № ТF0ФУД -436 від 03.03.17 на суму 12 763,99 грн.; № ТF0ФУД -439 від 03.03.17 на суму 51 293,42 грн.;№ ТF0ФУД -565 від 04.03.17 на суму 21 156,86 грн.; № ТF0ФУД -652 від 05.03.17 на суму 86 458,06 грн.;№ ТF0ФУД -780 від 06.03.17 на суму 30 158,95 грн.;№ ТF0ФУД -781 від06.03.17 на суму 63 731,11 грн.;№ ТF0ФУД-991 від 07.03.17 на суму 183 783,01 грн.; № ТF0ФУД -994 від 07.03.17 на суму 17 930,18 грн.; № ТF0ФУД -996 від 07.03.17 на суму 51 096,91 грн.; № ТF0ФУД -1155 від 08.03.17на суму 29 391,84 грн.; № ТF0ФУД -1177 від 08.03.17 на суму 23 926,56 грн.; № ТF0ФУД -1182 від 08.03.17 на суму 84 996,62 грн.; № ТF0ФУД -1294 від 09.03.17 на суму 12 371,76 грн.; № ТF0ФУД -1316 від 09.03.17 на суму 70 394,83 грн.; № ТF0ФУД -1319 від 09.03.17 на суму 7 804,27 грн.; № ТF0ФУД -1470 від 10.03.17 на суму 17 340,62 грн.; № ТF0ФУД-1585 від 11.03.17 на суму 11 940,70 грн.; № ТF0ФУД -1658 від 12.03.17 на суму 16 665,12 грн.; № ТF0ФУД -1678 від 12.03.17 на суму 8 960,18 грн.;№ ТF0ФУД -1828 від 13.03.17 на суму 25 350,29 грн.; № ТF0ФУД -1944 від 14.03.17 на суму 35 607,67 грн.; ТF0ФУД-2046 від 14.03.17 на суму 31 991,04 грн.; ТF0ФУД -2079 від 14.03.17 на суму69 790,56 грн.; ТF0ФУД-2080 від 14.03.17 на суму 22 884,67 грн.;ТF0ФУД -2356 від 15.03.17 на суму 20 137,06 грн.; ТF0ФУД-2583 від 17.03.17          на суму 33 125,90 грн.

Порядок розрахунків між постачальником та дистриб'ютором передбачено п. 8.3. зазначеного Договору, відповідно до якого дистриб'ютор сплачує постачальнику повну вартість товару не пізніше 23 (двадцяти трьох) календарних днів з моменту поставки товару.

Однак, як стверджує позивач, покупець лише частково оплатив поставлений товар, у зв'язку із чим заборгованість склала 2 734 870, 17 грн.

Законодавством України визначено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, як свідчать подані до суду докази, грошове зобов'язання з оплати 2 734 870, 17 грн. вартості поставленого товару згідно Договору відповідач до цього часу не виконав, що також підтверджується підписаним та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаємних розрахунків за період з 13.02.2017 по 25.04.2017 та інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ «Фуд Девелопмент».

Зважаючи на те, що строк оплати настав, однак відповідач заборгованість по Договору поставки не погасив, що підтверджується матеріалами справи, доводів позивача не спростував та не надав суду доказів відсутності заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 734 870, 17 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 7 750,00 грн. 3% річних (за загальний період з 09.03.2017 по 26.04.2017) та 8 677,18 грн. інфляційних втрат (за загальний період з 09.03.2017 по 26.04.2017), нарахованих на прострочену заборгованість відповідача з урахуванням п. 8.3 Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність зазначених позивачем періодів та розрахунків, за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», встановив, що заявлені до стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі в сумах 7 750,00 грн. та 8 677, 18 грн. відповідно.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 70 384, 92 грн. (за загальний період з 09.03.2017 по 26.04.2017) та 10% штрафу в розмірі 177 903, 23 грн., нараховані у відповідності до п. 10.2 договору.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п. 10.2. Договору за порушення терміну оплати товару Дистриб'ютор сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення, у випадку затримки оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 календарних днів, Дистриб'ютор додатково оплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого в строк Товару.

Тобто, умовами договору поставки передбачено застосування разом пені та штрафу як видів цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за порушення строків оплати товару.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості одночасного стягнення пені та штрафу за один вид порушення зобов'язання викладена в постанові Верховного суду України від 21.10.2015 по справі № 6-2003цс15.

Відповідно до ст. 11128 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на вказані обставини, суд прийшов до висновку, що в задоволенні штрафу в розмірі 177 903,23 грн. слід відмовити та з відповідача підлягає до стягнення лише пеня за несвоєчасну оплату товару.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вищезазначених норм, судом було здійснено розрахунок пені за допомогою калькулятора штрафів системи “Ліга-Закон”, із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, від кожної видаткової накладної окремо, з урахуванням п. 8.3 щодо кінцевого терміну здійснення розрахунків та встановлено, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 70 384, 92 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 734 870, 17 грн. боргу, 8 677,18 грн. інфляційних втрат, 7 750,00 грн. 3% річних та 70 384, 92 грн. пені. В іншій частині суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

вирішив:

1.           Позовні вимоги задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (07454, Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Броварська, буд. 1, код ЄДРПОУ 31829218) на          користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Девелопмент» (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Полковника Ганжі, 16, код ЄДРПОУ 40395732) – 2 734 870 (два мільйони сімсот тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят) грн. 17 коп. боргу, 8 677 (вісім тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 7 750 (сім тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. 3% річних, 70 384 (сімдесят тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 92 коп. пені, 42 325 (сорок дві тисячі триста двадцять п'ять) грн. 23 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 05.07.2017.

Суддя                               О.В. Щоткін