Рішення

від 26.06.2017 по справі 914/992/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017р. Справа № 914/992/17

За позовом: Яворівського районного центру зайнятості, Львівська область, м.Яворів

до відповідача: Головного управління Національної поліції у Львівській області

про стягнення 13777,03 грн.

суддя Гоменюк З.П.

секретар судового засідання Зусько І.С.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №1 від 10.04.2017 р.);

відповідача: не з'явився.

Учаснику процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Учаснику процесу права та обов'язки зрозумілі, відводу не заявлено.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Яворівського районного центру зайнятості до Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення 13777,03 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2017 р. порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 26.06.2017 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, пояснив, що на обліку в Яворівському районному центрі зайнятості як безробітний перебував ОСОБА_2, який отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 13777,03 грн. На підставі рішення суду відповідачем було видано наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді. У зв'язку з поновленням особи на роботі за рішенням суду позивач просив суд стягнути з відповідача 13777,03грн. виплаченої допомоги по безробіттю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.05.2017 р. не виконав, відзиву на позовну заяву на надав, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (вручено 02.06.2017 року).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління національної поліції у Львівській області від 24.11.2016 №387 о/с звільнено з Національної поліції України майора поліції ОСОБА_2, старшого слідчого Яворівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області.

02.12.2016 р. ОСОБА_2 звернувся до Яворівського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання його працевлаштування.

На підставі наказу Яворівського районного центру зайнятості від 09.12.2016 р. №НТ161202 ОСОБА_2 надано статус безробітного та на підставі наказу Яворівського районного центру зайнятості від 09.12.2016 р. №НТ161209 призначено йому допомогу по безробіттю.

За період з 09.12.2016 р. по 26.03.2017 р. включно ОСОБА_2 було виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 13777,03 грн. Вказане підтверджується розрахунком та додатком №4 до персональної картки Нарахування допомоги по безробіттю та платежі , які було долучено позивачем до матеріалів справи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 р. у справі №813/4506/16 за позовом ОСОБА_2 до Атестаційної комісії №12 Головного управління Національної поліції у Львівській області, Апеляційної атестаційної комісії західного регіону та Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування висновків та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу визнано протиправним та скасувано висновок Атестаційної комісії №12 ГУНП у Львівській області від 26.10.2016 р. про визнання ОСОБА_2 таким, що займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню із служби в поліції через службову невідповідність; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області по особовому від 24.11.2016 р. №387 о/с в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_2, старшого слідчого Яворівського відділу поліції ГУНП за п.5 ч.1 ст.77 Закону України Про національну поліцію (через службову невідповідність); поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого слідчого Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 24.11.2016 р.; стягнено з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11657,13 грн., за виключенням податків та зборів; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

31.03.2017 р. Головним управлінням Національної поліції у Львівській області видано наказ №280 о/с про поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого слідчого Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 24.11.2016 р. та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення у межах суми за один місяць в розмірі 8302,77 грн.

20.04.2017 р. позивач направив відповідачеві претензію про повернення коштів з вимогою протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання цього повідомлення перерахувати на рахунок Яворівського районного центру зайнятості кошти в розмірі 13777,03 грн., виплачені ОСОБА_2 як допомога по безробіттю. Вказана претензія отримана відповідачем 24.04.2017 р. та залишена ним без відповіді та задоволення.

У зв'язку з неповерненням відповідачем коштів, виплачених позивачем як допомога по безробіттю, позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 13777,03 грн.

Станом на день розгляду справи судом, належні докази повної або часткової сплати відповідачем заявленої до стягнення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страховим випадком є подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття (п.8 ст.1 Закону).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Відповідно до вимог законодавства ОСОБА_2 як безробітному виплачувалася допомога по безробіттю один раз на місяць протягом 09.12.2016р. - 26.03.2017р. Всього за даний період ОСОБА_2 було виплачено 13777,03 грн. допомоги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 р. у справі №813/4506/16 ОСОБА_2 поновлено на посаді.

На виконання рішення суду 31.03.2017 р. ОСОБА_2 поновлено на посаді наказом Головного управління національної поліції у Львівській області.

Пунктом 1 ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Як встановлено п.4 ст.35 Закону, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та кореспондуючий йому обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Згідно з п.2 ч.1 ст.45 Закону України Про зайнятість населення реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Як роз'яснено п.34 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ч.1 та ч.3 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті четвертої Цивільного кодексу України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Суд вважає, що зобов'язання між сторонами у справі виникли безпосередньо із актів законодавства України.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Суд вважає, що присудження Львівським окружним адміністративним судом до стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в тому числі і за час, протягом якого він перебував на обліку в центрі зайнятості, жодним чином не впливає на передбачений законодавством обов'язок роботодавця здійснити відшкодування суми виплаченого забезпечення.

Стягнення грошових коштів з роботодавця на користь особи за вимушений прогул, спричинений незаконним звільненням, та стягнення з роботодавця на користь органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплаченого забезпечення в порядку Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виникає з різних підстав та не є одним і тим же видом юридичної відповідальності, тому подвійного притягнення до відповідальності не відбувається.

Враховуючи те, що рішенням суду визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області стосовно звільнення ОСОБА_2, який став підставою для втрати ним заробітної плати, що в подальшому призвело до призначення та виплати йому позивачем допомоги по безробіттю, суд прийшов до висновку, що позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченої допомоги по безробіттю.

Статтею 4 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню складає 13777,03 грн.

Як передбачено частиною шостою статті 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, а згідно з п.18 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір (в редакції Закону України №1774-VIII від 06.12.2016 р.) органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в число яких входить і Яворівський районний центр зайнятості, звільняються від сплати судового збору, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , ст.ст. 4, 11, 509, 526, 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівська область, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3 (ідентифікаційний код 40108833) на користь Яворівського районного центру зайнятості, Львівська область, м.Яворів, вул.Шашкевича, 1а (ідентифікаційний код 22397771) 13777,03 грн. виплаченої допомоги по безробіттю.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівська область, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3 (ідентифікаційний код 40108833) в доход Державного бюджету 1600 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 26.06.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 03.07.2017 р.

Суддя Гоменюк З.П.