Рішення

від 03.07.2017 по справі 914/1205/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2017р. Справа № 914/1205/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут , м. Львів

до відповідача: Національного музею у Львові імені ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 249 300, 62 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_2 - представник

від відповідача : ОСОБА_3 - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут до Національного музею у Львові імені ОСОБА_1 про стягнення 249 300, 62 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2017 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 03.07.2017 р.

На адресу суду 03.07.2017 року позивачем подано заяву про визнання позову (вх. 23336/17) в якій позовні вимоги в сумі 243 372,38 грн. основної заборгованості визнає повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 03.07.2017 року позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні. В обґрунтування своїх вимог посилався на не виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частинні оплати за поставлений газ.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2017 року позовні вимоги визнає повністю з підстав зазначених у поданій заяві про визнання позову (вх. 23336/17) та наданих поясненнях, зокрема з підстав не можливості провести торги на закупівлю природного газу, однак фактичного постачання природного газу позивачем протягом лютого-березня 2017 р., що й спричинило виникнення заборгованості в сумі 243 372,38 грн.

В судовому засіданні 03.07.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (надалі позивач) та Національним музеєм у Львові імені ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено договір № 11410263К5АВ016 на газ природній, скраплений або в газоподібному стані.

Розрахунки за поставлений газ у 2016 р. здійснено в повному обсязі.

У лютому та березні 2017 року позивач здійснив поставку природного газу, а відповідач прийняв поставлений природний газ, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за лютий та березень 2017 року, пропечатані та завірені підписами повноважених представників сторін (долучено до матеріалів справи).

Однак, свої договірні зобов'язання відповідач в частинні оплати за поставлений газ не виконав, що спричинило виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 243 372,38 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 1 433,31 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 494,93 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 11410263К5АВ016 на газ природній, скраплений або в газоподібному стані, позивач у лютому та березні 2017 року здійснив поставку природного газу відповідачу на загальну суму 243 372,38 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання - передачі природного газу від 28 лютого 2017 р. та 31 березня 2017 р., пропечатанами та підписаними повноважними представниками сторін.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу станом на момент подання позовної заяви 243 372,38 грн. за поставлений природний газ. Станом на день прийняття рішення дана заборгованість відповідачем не погашена та визнається в повному обсязі.

А відтак, виходячи з вище викладеного, позовна вимога про стягнення 243 372,38 грн. обґрунтована та підлягає до задоволення.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем за період 15.03.2017 р. - 24.05.2017 р. нараховані інфляційні втрати на загальну суму 4 494,93 грн. та три відсотки річник за період з 01.03.2017 р. - 24.05.2017 р. на загальну суму 1 433,31 грн.

Згідно проведеного судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає сума 3 % річних та інфляційних нарахувань в межах заявлених позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Національного музею у Львові імені ОСОБА_1 (79008, м.Львів, пр. Свободи, 20, код ЄДРПОУ 02219725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (79039, м. Львів, вул. Золота 42, код ЄДРПОУ 39594527) - 243 372,38 грн. основної заборгованості, 4 494,93 грн. - інфляційних втрат, 1 433,31 грн. - трьох відсотків річних та 3 739,51 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.07.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.