Рішення

від 29.06.2017 по справі 922/1660/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2017 р.Справа № 922/1660/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Кадім", м.Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків про стягнення 35500,00грн. за участю представників:

від позивача - Голуб І.М., довіреність від 07.04.2017

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Кадім" (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач), про стягнення 35500,00грн. основного боргу.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №Д-04042014-3 від 04.04.2014, а також заявок №З-14112016-3 від 14.11.2016 та №З-09122016-3 від 09.12.2016 на перевезення вантажів автомобільним транспортом Росія-Україна в частині оплати послуг перевезення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач наданим йому правом не скористався, представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.

Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: АДРЕСА_1. Вказана адреса зазначена позивачем і у позовній заяві.

За даною адресою відповідачу направлялася копія ухвали про порушення провадження у справі, яка до суду у зв'язку із неврученням адресату не поверталася.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи приписи чинного законодавства, судом здійснено належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

04 квітня 2014 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як експедитором, укладено договір про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №Д-04042014-3 (далі за текстом - Договір), за умовами якого виконавець на підставі письмових заявок експедитора виконує перевезення вантажів власним транспортом відповідно до умов Договору та заявок, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 5.1 Договору розмір оплати за перевезення вантажів та інших послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, визначаються тарифами та відображаються у заявці.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що всі розрахунки між сторонами здійснюються протягом 7 банківських днів з моменту отримання від виконавця оригіналів наступних документів: акту виконаних робіт, податкової накладної, ТТН (CMR) та інших документів, передбачених заявкою та Договором.

Відповідно до пункту 7.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного взаєморозрахунку між сторонами. У випадку, якщо жодна з сторін за 30 днів до закінчення строку дії Договору письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію Договору, він вважається пролонгованим на один календарний рік.

В матеріалах справи відсутні письмові повідомлення сторін про припинення дії Договору, а тому він вважається пролонгованим.

14 листопада 2016 року сторонами підписано заявку №З-14112016-3 на перевезення вантажів автомобільним транспортом Росія-Україна, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу (полікарбонат) за маршрутом Росія, КЧР, м.Черкесск - Україна, м.Черкаси. Дата навантаження - 16.11.2016. Вартість послуг перевезення складає 18500,00грн., які оплачуються відповідачем безготівковим розрахунком за оригіналами документів: рахунок, АВР, CMR, договір остання сторінка, заявка з мокрою печаткою, протягом 5-ти банківських днів.

Позивач свої зобов'язання за Договором та заявкою №З-14112016-3 від 14.11.2016 виконав у повному обсязі, що підтверджується міжнародною транспортною накладною CMR №547606, підписаним обома сторонами актом прийняття виконаних робіт (послуг) №738 від 22.11.2016, рахунком №738 від 22.11.2016 на суму 18500,00грн.

При цьому, як вбачається з акту прийняття виконаних робіт №738 від 22.11.2016, сторони підтвердили факт надання позивачем послуг перевезення відповідно до Договору та заявки №З-14112016-3 від 14.11.2016 на загальну суму 18500,00грн. в повному обсязі.

Враховуючи умови щодо строку оплати послуг перевезення, які були узгоджені сторонами у заявці №З-14112016-3 від 14.11.2016, а також підписання відповідачем оригіналу акту виконаних робіт (послуг) №738 від 22.11.2016, відповідач мав здійснити оплату послуг перевезення в сумі 18500,00грн. не пізніше 29.11.2016, однак свій обов'язок не виконав.

09 грудня 2016 року сторонами підписано заявку №З-09122016-3 на перевезення вантажів автомобільним транспортом Росія-Україна, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу (обладнання) за маршрутом Росія, Краснодарський кр., м.Армавір - Україна, Дніпропетровська область, м.Павлоград. Дата навантаження 12.12.2016, дата поставки - 16.12.2016. Вартість послуг перевезення складає 17000,00грн., які оплачуються відповідачем безготівковим розрахунком за оригіналами документів: рахунок, АВР, CMR, договір остання сторінка, заявка з мокрою печаткою, протягом 5-ти банківських днів.

Позивач свої зобов'язання за Договором та заявкою №З-09122016-3 від 09.12.2016 виконав у повному обсязі, що підтверджується міжнародною транспортною накладною CMR №592956, підписаним обома сторонами актом прийняття виконаних робіт (послуг) №808 від 16.12.2016, рахунком №808 від 16.12.2016 на суму 17000,00грн.

При цьому, як вбачається з акту прийняття виконаних робіт №808 від 16.12.2016, сторони підтвердили факт надання позивачем послуг перевезення відповідно до Договору та заявки №З-09122016-3 від 09.12.2016 на загальну суму 17000,00грн. в повному обсязі.

Враховуючи умови щодо строку оплати послуг перевезення, які були узгоджені сторонами у заявці №З-09122016-3 від 09.12.2016, а також підписання відповідачем оригіналу акту виконаних робіт (послуг) №738 від 09.12.2016, відповідач мав здійснити оплату послуг перевезення в сумі 18500,00грн. не пізніше 23.12.2016, однак свій обов'язок не виконав.

Таким чином, позивач надав відповідачу послуги перевезення за Договором на загальну суму 35500,00грн., які відповідачем не оплачені.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 35500,00грн. основного боргу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги перевезення за Договором та заявками №З-14112016-3 від 14.11.2016 та №З-09122016-3 від 09.12.2016 на перевезення вантажів автомобільним транспортом Росія-Україна на загальну суму 35500,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати наданих за Договором послуг.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 35500,00грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Кадім" (79038, м.Львів, вул.Китайська, буд.2, кв.21, код 19337050) 35500,00грн. основного боргу, 1600,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 04.07.2017 р.

Суддя М.В. Калантай