Рішення

від 03.07.2017 по справі 924/534/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2017 р.Справа № 924/534/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Меблі Бімс”, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля Рембуд”, м. Хмельницький

про стягнення 136624,22 грн., з яких 125000,00 грн. заборгованості, 1818,60 грн. 3% річних, 9805,62 грн. інфляційних втрат

представники сторін не з'явилися

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 125000,00 грн. заборгованості за поставлений на підставі договору поставки №169 від 11.12.2015 р. товар, 2149,00 грн. 3% річних, 9778,55 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позову зазначає про невиконання відповідачем договірного обов'язку з оплати отриманого товару, посилається на положення ст. ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 631, 691, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 187, 193, 231, 265 ГК України.

Від позивача надійшла письмова заява про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 125000,00 грн. боргу за поставлений товар, 1818,60 грн. 3% річних, 9805,62 грн. інфляційних втрат. Оскільки зазначена заява не суперечить приписам ст. 22 ГПК України, вона приймається судом.

Крім того, від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка міститься у відомостях з ЄДРЮО, ФОП та ГФ. Ухвали суду від 08.06.2017 р., 20.06.2017 р. повернуті на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання". При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між ТОВ "Меблі Бімс" (продавець) та ТОВ "Поділля Рембуд" (покупець) 11.12.2015 р. укладено договір поставки №169 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується продати покупцю товар, перелік та кількість вказуються в накладних та специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Покупець зобов'язується прийняти товар у власність, шляхом підписання відповідних документів про прийом - передачу товарів, та своєчасно оплатити його вартість на умовах даного договору, додатків до нього. Право власності на товар переходить до покупця з моменту повного розрахунку (п. 1.2 договору).

У п. 2.1 договору сторони визначили, що загальна сума договору складає 454656,00 грн.

Покупець здійснює оплату в повному розмірі з дати отримання товару (або окремої партії товару) шляхом перерахування зазначеної в п. 2.1 суми (або відповідно до партії (частини цієї суми) на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.2 договору).

За погодженням сторін передача товару може здійснюватись поетапно (партіями). Прийом-передача товарів по кожній частині (партії) оформлюється шляхом підписання відповідних документів про прийом-передачу товару (п. 3.1 договору).

За умовами п. 3.2 договору повноважений представник покупця зобов'язаний прийняти товар по кількості та перевірити якість товару в момент прийому-передачі, підписати відповідні документи. В разі виявлення істотних недоліків товару покупець письмово вказує продавцю на ці недоліки протягом 3-х робочих днів.

Якщо у визначений термін повідомлень щодо недоліків від покупця не надійшло, товар вважається прийнятим згідно з документами прийому-передачі товару (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору товар відвантажується покупцю за наявності у нього уповноваженого представника належним чином оформленої довіреності.

Товар поставляється силами і за рахунок продавця протягом терміну дії договору (п. 3.6 договору).

Згідно з п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 р.

Закінчення строку дії даного договору або його розірвання на звільняє покупця від сплати грошових коштів за поставлений товар та нарахування передбачених законодавством штрафних санкцій (п. 7.2 договору).

У п. 7.6 договору сторони погодили, що зміна його умов за згодою сторін має бути оформлена в письмовому вигляді (додатком, угодою тощо). Всі додатки є невід'ємною частиною даного договору.

Додатковою угодою від 01.11.2016 р. до договору викладено в новій редакції реквізити ТОВ "Меблі Бімс".

Договір та додаткова угода до нього підписані сторонами, скріплені відтисками їх печаток.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000203 від 30.12.2015 р. позивач поставив відповідачу згідно з договором №169 від 11.12.2015 р. товар на загальну суму 454656,00 грн.

Видаткова накладна підписана сторонами, скріплена відтисками їх печаток.

Відповідачем здійснювалась оплата за товар, в підтвердження чого надано виписки з банківського рахунку за 11.12.2015 р. (на 100000,00 грн.), 30.12.2015 р. (на суму 100000,00 грн. та 113516,00 грн.), 14.03.2016 р. (на 10000,00 грн.), 30.12.2016 р. (на 15000,00 грн.).

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2016 р. між сторонами заборгованість відповідача на користь ТОВ "Меблі Бімс", за даними позивача склала 131140,00 грн.

Позивачем в матеріали справи також надано копію видаткової накладної від 25.05.2016 р. №РН-0000055 на поставку товару на суму 8860,00 грн., в якій відсутні відмітки щодо отримання товару, підстав отримання товару - в графі "замовлення" зазначено - "без замовлення".

Позивач звернувся до відповідача з претензією (№5 від 10.04.2017 р.), в якій просив погасити заборгованість за договором №169 від 11.12.2015 р. в сумі 125000,00 грн., 1625,00 грн. 3% річних, 6315,00 грн. інфляційних нарахувань.

Оскільки відповідач не оплатив вартість отриманий на підставі договору поставки №169 від 11.12.2015 р. товар, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 125000,00 грн. заборгованості, 1818,60 грн. 3% річних, 9805,62 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач заявив позовні вимоги в яких просить стягнути з відповідача 125000,00 грн. заборгованості за товар поставлений згідно договору поставки №169 від 11.12.2015 р. та відповідно нараховані на заборгованість 1818,60 грн. 3% річних, 9805,62 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки №169 від 11.12.2015 р., за умовами якого позивач зобов'язався продати відповідачу товар, перелік та кількість вказуються в накладних та специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Сума договору складає 456656 грн.

У ст. 712 ЦК України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Сторони у п. 2.2 договору погодили, що покупець здійснює оплату в повному розмірі з дати отримання товару.

Як убачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договору поставки №169 від 11.12.2015р. поставив відповідачу товар на загальну суму 454656,00 грн., (сума договору), що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №РН-0000203 від 30.12.2015 р.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідачем було лише частково оплачено отриманий товар на загальну суму 338516 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку, відображено в даних позивача у акті звірки взаєморозрахунків сторін. Доказів сплати решти коштів в сумі 116140,00 грн. суду не подано.

Крім того, позивач в обґрунтування заявленої до стягнення суми заборгованості по договору поставки №169 від 11.12.2016р. посилається також на видаткову накладну від 25.05.2016р. №РН-0000055 на суму 8860,00 грн. Суд критично оцінює зазначені доводи позивача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ці вимоги викладені в частині другій статті 9 Закону та пункту 2.4 Положення №88.

Однак з наданої в матеріали справи копії видаткової накладної від 25.05.2016р. №РН-0000055 не вбачається, що поставка зазначеного у накладній товару здійснювалась на виконання договору поставки №169 від 11.12.2015 р., зокрема, в графі "замовлення" відсутні посилання на договір №169 від 11.12.2015 р. як на підставу поставки, крім того, сума договору поставки №169 від 11.12.2015р. складає 454565,00 грн. і на таку суму товар був поставлений згідно накладної від 30.12.2015 р. Також у видатковій накладній від 25.05.2016р. відсутні визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктом 2.4 Положення №88 особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку відповідача.

Отже, видаткова накладна від 25.05.2016р. №РН-0000055 не підтверджує поставку товару відповідачу за договором №169 від 11.12.2015 р.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з урахуванням наведеного суд доходить висновку, що обґрунтованими, підтвердженими належними доказами є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 116140,00 грн. заборгованості по договору поставки №169 від 11.12.2015 р. Доказів про сплату боргу та доказів, які би спростовували позовні вимоги в цій частині, суду не подано. В частині позовних вимог про стягнення 8860,00 грн. заборгованості за поставлений по договору №160 від 11.12.2015 р. товар необхідно відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача 9805,62 грн. інфляційних втрат та 21818,60 грн. 3% річних згідно з поданими розрахунками (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищенаведені обставини, перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків інфляційних втрат, 3% річних, дійшов висновку, що правомірним буде нарахування 1694,90 грн. 3% річних, 9129,74 грн. інфляційних втрат, які підлягають задоволенню. В решті позовних вимог необхідно відмовити з огляду на необґрунтованість.

Враховуючи вищенаведене, положення ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення 116140,00 грн. заборгованості, 1694,90 грн. 3% річних, 9129,74 грн. інфляційних втрат. У решті позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Меблі Бімс”, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля Рембуд”, м. Хмельницький про стягнення 136624,22 грн., з яких 125000,00 грн. заборгованості, 1818,60 грн. 3% річних, 9805,62 грн. інфляційних втрат задоволити частково.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля Рембуд”, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, буд. 26 (код 34515820) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Меблі Бімс”, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 4/2 (код 37462494) 116140,00 грн. (сто шістнадцять тисяч сто сорок грн. 00 коп.) заборгованості, 1694,90 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто чотири грн. 90 коп.) 3% річних, 9129,74 грн. (дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять грн. 74 коп.) інфляційних втрат, 1904,47 (одну тисячу дев'ятсот чотири грн. 47 коп.) витрат зі сплати судового збору .

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.07.2017 р.

                    Суддя                                                                      В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, Старокостянтинівське, 26), 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 26). Всім. рек.