Рішення

від 27.06.2017 по справі 289/1054/17

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/289/695/17

Справа № 289/1054/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017 м .Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Свінцицький Л. В.

при секретарі Пергун Р. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верлоцької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, посилаючись на те, що після смерті її матері, відкрилась спадщина до якої входить, серед іншого, Сертифікат на право на земельну частку (пай) та земельна ділянка, виникла необхідність прийняти спадщину, однак в нотаріальній конторі їй відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку тим, що дані правовстановлюючі документи мають підчистки та виправленняі, її мати склала заповіт в якому заповіла все своє майно доньці, іншим чином ніж шляхом звернення до суду їй спадкові права не набути, просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай) та земельну ділянку.

В судове засідання позивач не з"явилась, про день та час слухання справи була належним чином повідомлена.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, надіслав до суду заяву в якій просить слухати справу без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що мати позивача, ОСОБА_2, померла 04 січня 2007 року в с. Верлок, Радомишльського району Житомирської області у віці 82 років, що також підтверджує свідоцтво про смерть серії 1-ТП № 101874, видане повторно відділом РАЦС Радомишльського РУЮ Житомирської області 29.07.2008 року. В шестимісячний строк після смерті матері позивач подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, де за результатами якої, Радомишльською державною нотаріальною конторою, було заведено спадкову справу під № 259/2008.

Крім того, судом встановлено, що 24.06.2003 року її мати склала заповіт в якому заповіла все своє майно доньці - ОСОБА_1

До складу спадкового майна, що залишилося після смерті матері, зокрема всього іншого, входить земельна ділянка та право на земельну частку (пай), а саме:

- земельна ділянка площею 2,64 га (кадастровий номер 1825081200:01:000:0061), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Верлоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і яка належала померлій матері згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 420596 від 22 травня 2006 року, виданого на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації № 25 від 21.02.2005 року,

- та право на земельну частку (пай) члена ПКСП "Нива" м. Радомишль, Радомишльської міської ради, Радомишльського району Житомирської області, розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 9 204 гривень, що належала померлому вітчиму, ОСОБА_3 згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0045839 від 20 грудня 1996 року, виданого на його ім'я на підставі рішення Радомишльської РДА № 383 від 20.12.1996 року, яке у свою чергу, після його смерті фактично успадкувала - ОСОБА_2, однак за життя не встигла виготовити на себе правовстановлюючий документ.

Однак, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку та право на земельну частку (пай) позивач, як єдина спадкоємиця за заповітом (ст. 1223 ЦК України) - не має можливості через те, що в процесі оформлення спадщини, стало відомо, що у вищезазначеному державному акті містяться підчистка та дописка, крім того, хоча покійна мати, ОСОБА_2, фактично й успадкувала майно свого покійного чоловіка (вітчима позивача), однак за своє життя не встигла виготовити на себе правовстановлюючі документи, що в свою чергу, згідно ЗУ Про нотаріат , є перешкодою для вчинення необхідної нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтв про право на спадщину.

У зв'язку з тим, що іншим шляхом права позивача на спадкове майно захистити неможливо суд задовольняє її позовні вимоги.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.5 ст. 1268 незалежно від відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 10 додатку №1 до п.2.1. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 документом для реєстрації права власності може бути рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 327 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна. Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права позивача на спадкове майно захистити неможливо, суд його позовні вимоги задовольняє.

Керуючись ст.ст. 3, 10-11, 15, 57-60, 88, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 327, 392, 1216-1218, 1223, 1261, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 04.01.2007 року в с. Верлок, Радомишльського району Житомирської області - право власності на спадкове майно, а саме:

- земельну ділянку площею 2,6400 га (кадастровий номер 1825081200:01:000:0061) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Верлоцька сільська рада, що належала померлій ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 420596 від 22 травня 2006 року, виданого на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 25 від 21.02.2005 року,

- та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ПКСП Нива м. Радомишль, Радомишльської міської ради Радомишльського району Житомирської області, розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 9 204,00 гривень, що належало померлому ОСОБА_3, який помер 06.06.1998 року, згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0045839 від 20.12.1996 року, виданий головою Радомишльської райдержадміністрації на його ім'я на підставі рішення Радомишльської РДА № 383 від 20.12.1996 року, яке у свою чергу, після його смерті фактично успадкувала моя мати, ОСОБА_2, однак за життя не встигла виготовити на себе правовстановлюючий документ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Свінцицький