Ухвала

від 03.07.2017 по справі 761/22646/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22646/17

Провадження № 1-кс/761/14274/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4

про накладення арешту на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунках у кримінальному провадженні №32016100110000158 від 30.06.2016, розпочатого відносно службових осіб ТОВ «Оптіма Фарм ЛТД» (код ЄДРПОУ 21642228) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та невстановлених осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м.Києва 30 червня 2017 року надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунках у кримінальному провадженні за №32016100110000158 від 30.06.2016, розпочатого відносно службових осіб ТОВ «Оптіма Фарм ЛТД» (код ЄДРПОУ 21642228) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та невстановлених осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а саме: ставлять питання про накладення арешту та заборонити відчужувати кошти з банківського рахунків ТОВ «Нетізал» рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий в ПАТ «ПУМБ».

В обґрунтування клопотання посилаються на ті обставини, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження виникла необхідність в арешті майна, а саме грошових коштів на рахунках ТОВ «Нетізал», підставами накладення арешту вказали те, що кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ«Нетізал», відкритих в банківських установах, а також ті, що можуть надійти на банківський рахунок вищевказаного підприємства, можуть бути доходом від вчиненого кримінального правопорушення та отримані за рахунок доходів від вчиненого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні уповноважений слідчий підтримав доводи клопотання.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як убачається з наданих матеріалів клопотання, витягу з ЄРДР, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016100110000158 від 30.06.2016, розпочатого відносно службових осіб ТОВ «Оптіма Фарм ЛТД» (код ЄДРПОУ 21642228) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та невстановлених осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Як зазначив в клопотанні слідчий, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи СУЕП у формі ТОВ «Оптіма Фарм ЛТД» (код ЄДРПОУ 21642228) в наслідок документального оформлення за період люти-березень 2015року фінансово-господарських операцій із ТОВ «Агропортал» (код ЄДРПОУ 37359610), ТОВ «Гліцинагро» (код ЄДРПОУ 37359500) та ТОВ «Антаресагро» (код ЄДРПОУ 35928602) умисно ухилились від сплати ПДВ у сумі 9750784грн.

Крім цього невстановлені слідством особи, за попередньою змовою групою осіб з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з ухиленням від сплати податків підприємствам реального сектору економіки у період 2013-2015р.р. створили підприємства ТОВ «Компанія «Бізнес кредо» (код за ЄДРПОУ 38851564), ТОВ «Лімком» (код ЄДРПОУ 39143001) та ТОВ «Нетізал» (код за ЄДРПОУ 38857739), зокрема, з СУЕП у формі ТОВ «Оптіма Фарм ЛТД» (код ЄДРПОУ 21642228).

Допитаний як свідок ОСОБА_5 надав покази про те, ніякої участі у фінансово-господарській діяльності ТОВ "НЕТІЗАЛ" не приймав. Також, гр. ОСОБА_5 повідомив, що ніяких фінансово-господарських, бухгалтерських та будь-яких інших документів від імені ТОВ "НЕТІЗАЛ" він не підписував.

Допитаний як свідок гр. ОСОБА_6 надав покази про те, що перебував на посаді керівника даного товариства за грошову винагороду та ніякої участі у фінансово-господарській діяльності ТОВ "ЛІМКОМ" не приймав. Також, гр. ОСОБА_6 повідомив, що ніяких фінансово-господарських, бухгалтерських та будь-яких інших документів від імені ТОВ "ЛІМКОМ" він не підписував.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Проте суду не наведено даних про те, що грошові кошти на банківських рахунках вказаного підприємства, обсяг яких не визначений на час подання клопотання, являються об`єктом кримінально протиправних дій і були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, достатніх достовірних даних про причетність ТОВ «Нетізал» до вчинення кримінального правопорушення в суді не надано. При цьому доводи клопотання про незаконність походження грошових коштів ґрунтуються на припущеннях, зазначено лише про можливість грошових коштів як доходу від вчиненого кримінального правопорушення та отримання за рахунок доходу від вчиненого кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя враховує, що ч.2 ст. 205 КК України передбачена кримінальна відповідальність за вчинення фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб*єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, якщо вони заподіяли велику матеріальну шкоду.

При цьому не є достатнім в обгрунтування підтвердження вчинення дій, які утворюють склад злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, зокрема, щодо спеціальної мети - прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона стосовного найденого в клопотанні підприємства, якщо вони заподіяли велику матеріальну шкоду, надані дані протоколів допиту свідків, які отримані до внесення відомостей до ЄРДР 20.02.2017, при цьому будь яких інших фактичних даних, отриманих в підтвердження наведених обставин, які підлягають доказуванню у вказаному кримінальному проваджені, отриманих в межах даного кримінального провадження у передбаченому КПК України порядку в ході слідчих (розшукових) дій, матеріали клопотання не містять.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов`язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, оскільки відсутні достатні підстави вважати, що вчинено злочин, передбачений ч.2 ст.205 КК України, слідчим не доведено, що грошові кошти можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні з урахуванням обсягу наданих даних, відсутні правові підстави для накладення арешту, застосування такого обмеження на даній стадії кримінального провадження з урахуванням обсягу наведених даних не буде відповідати розумності та співрозмірності завданням кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про накладення арешту на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунках у кримінальному провадженні за №32016100110000158 від 30.06.2016, розпочатого відносно службових осіб ТОВ «Оптіма Фарм ЛТД» (код ЄДРПОУ 21642228) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та невстановлених осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1