Постанова

від 21.05.2007 по справі а-13/292-04

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А-13/292-04

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   Адміністративна                                                Головуючий по 1-й інстанції

справа № А-13/292-04                                             суддя Водолажська Н.С.

                                                                                           Доповідач  по 2-й інстанції

                                                                                           суддя Істоміна О.А.

«15»травня 2007 року                                                                      

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Істоміної О.А., Кравець Т.В.

при секретарі  Тяпкіній В.А.

за участю представників сторін:

позивача –  Подлєснової Л.П., дов. ВЕК№957695 від 25.04.07 р. (копія у справі), Бочарової Т.М., дов. ВЕЕ№892957 від 29.03.07 р. (копія у справі)

відповідача – Федоренко О.А., дов.№2413/10-205 від 16.02.07 р. (копія у справі), Довнар Г.Ч., дов. №14213/10/10-017 від 30.08.04 р. (у справі), Демченко С.М., дов.№14372/10/10-017 від 01.09.04 р. (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (вх. № 1355Х/2-5)

на рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2004 року по адміністративній справі № А-13/292-04

за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Харків

до  Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова   

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -  

встановила:

Позивач, Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції Дзержинського району м. Харкова про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень №0001272305/0/10268 від 15 червня 2004 року та №0001272305/1/11390 від 05 липня 2004 року, як безпідставні, посилаючись на те, що відповідачем дана помилкова оцінка фактичним обставинам справи, не були враховані заперечення, які подавалися під час перевірки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 листопада 2004 року позовні вимоги було задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Дзержинського району м. Харкова  №0001272305/0/10268 від 15 червня 2004 року та №0001272305/1/11390 від 05 липня 2004 року. Стягнуто з ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" державного мита в сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова з даним рішенням не погодився, надав апеляційну скаргу в якій ставить питання про його скасування. При цьому відповідач посилається на те, що на його думку, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: пунктів 5,6 Постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок Державного бюджету, та його справляння" №115 від 29 січня 1999 року.

Позивач, Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", у запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2004 року залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2005 року апеляційну скаргу ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова було задоволено, а  рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2004 року було скасовано.

Позивач, Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з ухвалою апеляційної інстанції від 02 листопада 2004 року не погодився та подав касаційну скаргу.

Вищий адміністративний суд України 30 листопада 2006 року виніс ухвалу, якою частково задовольнив касаційну скаргу позивача, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2005 року скасував та направив справу на новий апеляційний розгляд.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття повідомлення-рішення №0001272305/0/10268 від 15 червня 2004 року, яким позивачу донарахований збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 3617299 грн.,  став зведений акт №3860/23-503/25617463 від 11 червня 2004 року  вибіркової перевірки фінансово-господарської діяльності ГПУ “Харківгазвидобування” –філії ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за період з 01 липня 2001 року по 01 липня 2003 року, проведеної згідно з п. 2 Указу Президента України  "Про деякі  заходи   з дерегулювання  підприємницької діяльності" №817/98 від 23 липня 1998 року.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова і з результатами її розгляду відповідачем 05 липня 2004 року було прийняте рішення, яким скарга залишена без задоволення. З урахування даного рішення керівником ДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001272305/1/11390 від 05 липня 2004 року про нарахування суми збору, яка співпадає з оскарженою.

У вищезазначеному акті вказано, що Газопромислове управління "Харківгазвидобування" не є юридичною особою, діє на підставі Положення про філію в межах, передбачених статутом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", має чотири структурних підрозділи, зареєстроване платником податків. Згідно довідки Харківського обласного управління статистики ГПУ здійснює видобуток природного газу, нафти, конденсацію і регазифікаці природного газу для транспортування.

Перевіряючими в акті наведений перелік газоконденсатних та нафтогазоконденсатних родовищах, на яких здійснюється видобуток корисних копалин і надана їх характеристика з визначенням місця розташування, дати включення до державного балансу та початку дослідно-промислової експлуатації.

Крім того, перевіряючі, посилаючись на визначення газоконденсатного родовища та конденсату газового, надані в Енциклопедичному словнику (видання: м. Київ „Українська книга" 2003 р), вказують в акті перевірки, що підприємство при поданні декларації збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, неправомірно здійснювало розрахунок збору із застосуванням коефіцієнту „1" як при видобутку природного газу, так і при видобутку газового конденсату. Тобто, на думку відповідача, позивач декларує, що видобуток природного газу та газового конденсату на родовищах здійснюється відокремлено, тоді як це природно не можливо і вони видобуваються одночасно.

В той же час ГПУ „Харківгазвидобування" ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, по видобутку нафти проводив із застосуванням коефіцієнту 1,2.

Статтею 33 Кодексу України „Про надра" визначено, що відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази.

Порядок проведення розрахунок вищевказаного збору встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 29 січня 1999 року „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та йога справляння". Відповідно приписам даного Порядку (п. 5) якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний їх вид окремо. Але якщо видобуваються більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір, за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2 (п. 6).

В даному Порядку зроблене посилання на Інструкцію про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, затверджену наказом № 105/309 від 23 червня 1999 року Комітету України з питань геології та використання надр ДПА України. Ця Інструкція містить положення щодо обчислення збору, згідно з якими при видобуванні більше як одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо, а якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. У такому разі для обчислення загальної суми збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2.

З урахуванням положень наведеної Інструкції перевіряючі наполягають на тому, що за результатами перевірки ними встановлено порушення позивачем вимог п. 5 та п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 115 від 29 січня 1999 року „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, та його справляння", а тому загальна сума донарахованого збору складає 3617298,78 грн.

Проте, слід відмітити, що дані висновки перевіряючих ґрунтуються на довільному трактуванні господарських операцій по видобуванню корисних копалин, оскільки визначення того, що є основним продуктом або супутнім при їх видобуванні не віднесено    до    компетенції    працівників    органу    ДПС.  

В квітні 2005 року на вимогу суду філією Українського науково-дослідного інституту природних газів було проведено геолого-промислову експертизу, за результатами якої було зроблено висновок. Згідно з пунктом 4 зазначеного висновку при розрахунку збору за георозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, необхідно застосовувати коефіцієнту 1 до ставки збору за основний вид корисних копалин та коефіцієнту 0,2 до ставки збору за супутні види корисних копалин.

При цьому, за визначенням даного висновку, газовий конденсат –це суміш вуглеводнів, які при нормальних умовах знаходяться в рідкому стані. Ця суміш примусово вилучається з природного газу при його промисловій підготовці.

Таким чином, висновки акту перевірки ґрунтуються на довільному трактуванні господарських операцій, при перевищенні повноважень працівників органу ДПС, а тому проведене нарахування збору і прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів приходить висновку, що заперечення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2004 року по справі № А-13/292-04 було ухвалено без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 02 листопада 2004 року по адміністративній справі № А-13/292-04 залишити без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Адміністративну справу №А-13/292-04 повернути до господарського суду Харківської області.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                    Олійник В.Ф.  

                                   суддя                                                             Істоміна О.А.

                                   суддя                                                             Кравець Т.В.