Ухвала

від 06.07.2017 по справі 573/1025/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №573/1025/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/1151/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 47

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства агрофірми Верес

на ухвалу судді Білопільського районного суду Сумської області від 26 травня 2017 року про відмову у забезпеченні позову

у справі за позовом Приватного підприємства агрофірми Верес до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фермерського господарства Коваленко Тетяна Миколаївна , третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_6, про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и л а:

17 травня 2017 року ПП АФ Верес звернулося до суду з даним позовом, в якому просило перевести права та обов'язки покупця за договорами купівлі-продажу земельної ділянки, які укладені 13 лютого 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 16 лютого 2017 року, укладені між ОСОБА_5 та ФГ ОСОБА_7М.

Того ж дня ПП АФ Верес звернулося до суді з заявою про забезпечення позову, в якій просило накласти заборону на відчуження земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7773 га, кадастровий номер 5920687800:01:001:0071 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6655 га, кадастровий номер 5920687800:01:001:0066, які розташовані в межах Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області, а також заборонити відповідачам ОСОБА_5 та ФГ "Коваленко Тетяна Миколаївна" до вирішення справи по суті будь-яким чином здійснювати обробіток вказаних земельних ділянок.

Свої вимоги мотивувало тим, що на початку 2017 року ним проведено інвентаризацію землі, яка знаходиться в їхньому обробітку, під час якої було виявлено, що 13 лютого 2017 року між відповідачами ОСОБА_3, від імені якого діяв за довіреністю ОСОБА_4, та ОСОБА_5 були укладені договори купівлі-продажу вказаних спірних ділянок, які відповідно до договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 та позивачем, на час укладення договору купівлі-продажу знаходилися в оренді позивача, оброблялися ним та були засіяні кукурудзою. Крім того, ОСОБА_5 за договорами оренди передав спірні земельні ділянки в строкове платне користування ФГ "Коваленко Тетяна Миколаївна".

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 26 травня 2017 року відкрито провадження у справі і того ж дня суддею було постановлено ухвалу про відмову ПП АФ Верес у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ПП АФ Верес подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив підприємству у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки протягом розгляду справи судом відповідачами та іншими особами можуть вчинятися певні юридичні дії, які фактично утруднять чи зроблять неможливим задоволення пред'явленого ним позову.

В судому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги і просив задовольнити клопотання про забезпечення позову, оскільки власник земельних ділянок має можливість обміняти ці ділянки із іншою особою. Підтвердив, що на даний час спірні земельні ділянки перебувають в їх користуванні.

Відповідачі та їх представники просили скаргу відхилити і залишити ухвалу без змін.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, але про час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 21 січня 2005 року між ОСОБА_3 та ПП АФ "Верес" укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,44 га, яка складається з двох земельних ділянок площею 1,78 га та 2,67 га відповідно. Договір укладено строком на 10 років.

28 грудня 2012 року між ОСОБА_3 та ПП АФ Верес укладено додаткову угоду до вказаного договору, якою продовжено строк дії договору до 29 грудня 2022 року та визначено кадастрові номери земельних ділянок, а саме: 5920687800:01:001:0071 та 5920687800:01:001:0066.

Також 21 січня 2015 року між ОСОБА_3 та ПП АФ "Верес" було укладено новий договір оренди вказаних земельних ділянок строком до 20 січня 2025 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, земельні ділянки за кадастровими номерами 5920687800:01:001:0071 та 5920687800:01:001:0066 на підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2017 року передані у приватну власність ОСОБА_5 і в подальшому на підставі договору оренди земельної ділянки від 16 лютого 2017 року передані в оренду ФГ "ОСОБА_7М.", про що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесені відповідні записи.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ПП АФ Верес про забезпечення позову, суддя місцевого суду виходила з того, що в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та заявником не надано належних доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим чи утруднить виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір за яким позивач, як первісний орендар оскаржує договори купівлі-продажу орендованих ним земельних ділянок, які на даний час продовжують перебувати в його користуванні.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини 3 ст.152 цього Кодексу види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року №9 роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, згідно з п. 14, 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України передбачено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року:

- забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

- не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" п.15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" пункту 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Отже, у відповідності до вищезазначених норм закону метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як убачається з матеріалів справи, заявником не надано належних доказів на підтвердження обставин, достатніх для забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельних ділянок та їх обробітку ОСОБА_5 та ФГ Коваленко Тетяна Миколаївна , а також не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, колегія суддів ввжає, що суддя суду першої інстанції дійшла обрґунтованого висновку, що пред'явлення ПП АФ Верес позову про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу та визнання недійсним договору оренди землі не є підставою для забезпечення позову.

Доводи заявника не містять посилань на докази, які б свідчили про певні дії відповідачів, які б були направлені на утруднення виконання можливого рішення у справі.

За наведених обставин, оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 1, ст.ст. 2, 12 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у яких сторонами є юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.

Як убачається з матеріалів справи, юридичною особою ПП АФ Верес заявлені вимоги до іншої юридичної особи ФГ ОСОБА_7М. про переведення прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсними договори оренди земельних ділянок від 16 лютого 2017 року, укладені між ОСОБА_5 та ФГ ОСОБА_7М. . Оже заявлено спір з приводу здійснення господарської діяльності ПП Верес та ФГ ОСОБА_7М. , який повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства агрофірми Верес відхилити.

Ухвалу судді Білопільського районного суду Сумської області від 26 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді: