Рішення

від 26.06.2017 по справі 910/6183/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017Справа №910/6183/17

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Благодійної організації "Благодійний фонд соціального захисту

ветеранів Великої Вітчизняної Війни м. Києва та Київської області"

третя особа Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 56 345,60 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: Норенко Т.А.. - довіреність №062/15/1/03-2532 від 10.04.17;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26 червня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації "Благодійний фонд соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної Війни м. Києва та Київської області" (далі - відповідач) про стягнення 56 345,60 грн., в тому числі 34 335,33 грн. заборгованість з орендної плати, 2 944,25 грн. заборгованість з компенсації витрат підприємства, 12 082,03 грн. заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 4 320,67 грн. пені, 2 115,84 грн. інфляційних втрат, 547,48 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 1808 від 28.01.2015 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в частині здійснення оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6183/17, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розгляд справи призначено на 15.05.2017 року.

04.05.2017 року представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 15.05.2017 року не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 12.06.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2017 року подав клопотання про продовження строків розгляду спору у справі № 910/6183/17 на п'ятнадцять днів.

В судове засідання 12.06.2017 року представники відповідача та третьої особи не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Розглянувши клопотання позивача про продовження строків розгляду спору у справі № 910/6183/17, суд вирішив задовольнити його.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.06.2017 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи на 26.06.2017 року.

У судовому засіданні 26.06.2017 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 26.06.2017 року не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03045, м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 84, квартира 12 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2015 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Благодійною організацією "Благодійний фонд соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної Війни м. Києва та Київської області" (орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство) укладено Договір № 1808 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.11.2012 року № 498/8782 та протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.12.2014 року № 21 п. 1.5.2. передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вулиця Нижній Вал/Ярославська, буд. № 31-18 літ А для розміщення громадської організації інвалідів та ветеранів, якщо орендована площа не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Згідно з п. 2.1. Договору об'єктом оренди є нежилі приміщення, загальною площею 346,20 кв.м., в т.ч. 1 поверх - 25,60 кв.м., 2 поверх - 157,70 кв.м., 3 поверх - 162,90 кв.м. згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору за березень 2014 року становить: 16 грн. 23 коп. за 1 кв.м на площу 246,20 кв.м. та 3 995,53 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п.3.2. Договору).

Крім орендної плати орендар сплачує: компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оренди, яка за березень 2014 року складає 881,71 грн. на місяць; компенсацію витрат підприємства на площу 100,00 кв.м., яка за березень 2014 року складає 275,54 грн. (п.3.3. Договору).

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що розмір орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни недотики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 3.5. Договору додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до. п. 3.6. Договору орендна плата, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача).

Згідно п. 3.7. Договору орендна плата, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, підвалу, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою і сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з підпрємством або організаціями, що надають такі послуги (п. 3.8. Договору).

Пунктом 4.9. Договору сторони погодили, що орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями.

Відповідно до п. 9.1. Договору цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28.01.2015 року до 26.01.2018 року.

Згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.01.2015 року орендодавець передав, а орендар прийняв у орендне користування згідно з Договором оренди від 28.01.2015 № 1808 приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 346,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 31/18 літера А.

Позивач зазначає, що за період з 28.01.2015 року по 29.03.2017 року заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 34 335,33 грн. з орендної плати, 2 944,25 грн. з компенсації витрат підприємства, 12 082,03 грн. з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України закріплено, що істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Таким чином, зобов'язання відповідача з оплати оренди та компенсаційних витрат виникли на підставі вказаних нормативних актів та Договору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором оренди виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до їх умов.

Відповідачем не було надано суду доказів в спростування обставин, викладених у позові.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем з орендної плати та компенсаційних витрат за спірний період суду не надав, доводів позивача не спростував.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 335,33 грн. заборгованості з орендної плати, 2 944,25 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства, 12 082,03 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 320,67 грн. пені, 2 115,84 грн. інфляційних втрат, 547,48 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2. Договору за несвоєчасну сплату орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплаченої орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір пені.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто пеню в розмірі 4 320,67 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення 2 115,84 грн. інфляційних втрат та 547,48 грн. 3 % річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної Війни м. Києва та Київської області" (03045, м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 84, квартира 12, ідентифікаційний код 35379352) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 34 335 (тридцять чотири тисячі триста тридцять п'ять) грн. 33 коп. заборгованості з орендної плати, 2 944 (дві тисячі дев'ятсот сорок чотири) грн. 25 коп. заборгованості з компенсації витрат підприємства, 12 082 (дванадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 03 коп. заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 4 320 (чотири тисячі триста двадцять) грн. 67 коп. пені, 2 115 (дві тисячі сто п'ятнадцять) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 48 коп. 3 % річних, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2017

Суддя М.Є. Літвінова