Постанова

від 29.05.2007 по справі 31-27/275-06-8690

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31-27/275-06-8690

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" травня 2007 р. Справа № 31-27/275-06-8690

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Лашина В.В.

Суддів :                                                                                Єрмілова Г.А.                                                                                                                         Воронюка О.Л.

при секретарі                                                                      Кіценко В.С.                   

за участю представників сторін:

від позивача –Суровцева С.В., довіреність від 01.08.06р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу колективної фірми „ВесТ”

на рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2007 р.  

у справі № 31-27/275-8690

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ТехТрансСервіс”

до колективної фірми „ВесТ”

про стягнення 20605,61 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

29.08.2006р. товариства з обмеженою відповідальністю „ТехТрансСервіс” (далі –ТОВ „ТехТрансСервіс”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до колективної фірми „ВесТ” (далі –КФ „ВесТ”) про стягнення 20605,61 грн. шкоди, заподіяної автотранспортному засобу позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), винним у якій згідно з постановою Арцизського районного суду Одеської області від 10.03.2006р. був визнаний водій відповідача. Сама шкода складається: 10390,11 грн. –вартість відновлювального ремонту, 360 грн. –відшкодування витрат по оплаті послуг експерта, а також 9855,50 грн. відшкодування недоотриманих доходів, які позивач отримав би в разі, якщо б його автомобіль не був пошкоджений внаслідок ДТП.   

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2007р. (суддя Лєсогоров В.М.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі та з КФ „ВесТ” на користь ТОВ „ТехТрансСервіс” стягнуто 20605,61 грн. шкоди, 206,06 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, КФ „ВесТ” в апеляційній скарзі просить його скасувати, передати справу на новий розгляд, посилаю чись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки судом не з'ясовано, чи дійсно водій Барган Л.П., визнаний винним у ДТП, виконував трудові обов'язки або знаходився в момент ДТП при їх виконанні, не було в порушення ст.26 ГПК України залучено до участі у справі в якості співвідповідача НАСК „Оранта” як страховика, не були надані документи, які підтверджують позовні вимоги ТОВ „ТехТрансСервіс”.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „ТехТрансСервіс” вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апелянта безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Представник КФ „ВесТ” в судові засідання не з'явився, хоча двічі був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань, про що свідчать поштові повідомлення з відмітками про вручення.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних під став.

12.01.2006р. біля 12годин 40 хвилин по вул. Приморській у м. Одесі, Барган Л.П., керуючи автомобілем марки „Татра” держномер 372-95 ОВ, який належить КФ „ВесТ”, в порушення п.13.1 Правил дорожнього руху допустив зіткнення з автомобілем марки „Тойота - Корола” держномер 061-15 ОІ, внаслідок чого цей автомобіль допустив зіткнення з автомобілем марки „Тойота - Каріна Е” держномер 704-51 ОЕ, власником якого є ТОВ „ТехТрансСервіс”. В результаті цього ДТП автомобіль позивача зазнав механічні пошкодження.

Згідно з постановою Арцизського районного суду Одеської області від 10.03.2006р. винним в цьому правопорушенні за ст. 124 КПАП України був визнаний Барган Л.П., на якого було накладено штраф у розмірі 68 грн.

З довідки органу ДАІ від 12.01.2006р. видно, що автомобіль позивача отримав наступні механічні пошкодження: деформація заднього бамперу, задньої панелі, кришки багажнику, зірвані дві фари-стоп сигнали.

За висновком спеціаліста –автотоварознавця ТОВ „Експерт-Сервіс-Юг” №144/02 від 06.02.2006р. вартість відновлювального ремонту автомобіля „Тойота-Каріна Е” держномер 704-51 ОЕ встановлена в розмірі 7348,18 грн., але ж матеріальна шкода, заподіяна власнику вказаного автомобіля в наслідок його пошкодження при ДТП, визначена в сумі 5740,09 грн. За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено 360 грн., що підтверджується актом прийому-передачі робіт від 06.02.2006р. (т.2 а.с.59) та платіжним дорученням №123 від 01.02.2006р. (т.2 а.с.23).

Разом з тим, 16.11.2005р. між ТОВ „ТехТрансСервіс” та ТОВ „Тотус” був укладений договір №70, за умовами якого останній зобов'язався здійснювати виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту транспортного засобу позивача у строки та на умовах, зазначених у цьому договорі. Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість робіт визначає наряд-замовлення, який складає ТОВ „Тотус” по прейскуранту на обслуговування та ремонт автомобілів.

За актом виконаних робіт від 25.01.2006р. (т.2, а.с.33), тобто складеного раніше проведеного автотоварознавчого дослідження, вартість робіт, проведених ТОВ „Тотус”, з демонтажу (монтажу) заднього бамперу та задніх фонарів склала 2340 грн. з урахуванням ПДВ, які були оплачені ТОВ „ТехТрансСервіс” платіжним дорученням №104 від 25.01.2006р. (т.2, а.с.34).

01.01.2006р. між ТОВ „ТехТрансСервіс” та ПП „Авто-Европа” був укладений договір №15, за яким останній зобов'язався надавати позивачу послуги на технічне обслуговування та ремонт його автомобілів. Пунктом 4.1 договору передбачено, що замовлення позивача виконуються за фактичною вартістю виконаних робіт або наданих послуг.

Згідно з актом здачі-прийняття  робіт №ОУ-0000056 від 16.02.2006р. (т.2, а.с.30) вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 7830 грн. без урахування ПДВ. Також позивач за видатковою накладною від 16.02.2006р. (т.2, а.с.29) було одержано від ПП „Авто-Европа” матеріали щодо їх використання під час ремонту автомобіля на суму 1287,89 грн. Отже, загальна вартість відновлювально-ремонтних робіт, наданих  ПП „Авто-Европа”, склала 10683,89 грн., які були сплачені ТОВ „ТехТрансСервіс” платіжним дорученням №106 від 25.01.2006р. (т.2, а.с.31).

Отже, загальна сума матеріальної шкоди становить 13383,89 грн. (2340+10683,89+360).

Крім цього, позивачу внаслідок простою автотранспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП, були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди. Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2004р. між позивачем та ТОВ „Укрлоудсистем” був укладений договір №33 (т.2, а.с.35-37), за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання з надання послуг транспортного обслуговування ТОВ „Укрлоудсистем”. Додатковими угодами, підписаними сторонами з 01.06.2005р. по 01.09.2006р. до цього договору (т.2. а.с.96-110) підтверджується те, що автомобіль марки „Тойота Каріна Е” держномер 704-51 ОЕ  включений в перелік транспортних засобів по наданню послуг з транспортного обслуговування ТОВ „Укрлоудсистем”.

Листом від 18.01.2006р. ТОВ „Укрлоудсистем” вимагає зменшення за послуги позивача протягом часу, за який буде здійснюватись відновлювальний ремонт автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП.

Згідно бухгалтерської довідки ТОВ „ТехТрансСервіс” (т.2, а.с.74), дані якої підтверджуються рахунками на оплату послуг, податковими накладними, актами виконаних робіт по договору №33 (т.2, а.с.75-86), загальна сума упущеної вигоди позивача за 25 днів простою автомобіля становить 9855,50 грн. (13 днів у січні та 12 днів у лютому 2006р. (т.1, а.с.43)).

Платіжним дорученням № 1005 від 30.03.2006р. НАСК „Оранта”, з яким у відповідача існують на момент ДТП договірні правовідносини з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сплатило позивачу 2633,78 грн. (т.2, а.с.72).

Отже, фактична матеріальна шкода, завдана позивачу внаслідок ДТП, винним у якому визнаний працівник відповідача, складає 20605,61 грн. (13383,89+9855,50-2633,78).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „ТехТрансСервіс” у повному обсязі, суд першої інстанції цілком вірно встановив обставини справи в їх сукупності та надав їм належну юридичну оцінку з правильним застосуванням до спірних правовідносин статей 1166,1172,1187,1188,1192,1194 ЦК України.

Посилання КФ „ВесТ” на те, що місцевим господарським судом не було визвано для дачі пояснень водія Баргана Л.П., судова колегія вважає безпідставними, оскільки ст.32 ГПК України встановлені певні засоби доказування, серед яких немає пояснень свідків.

Твердження про те, що Барган Л.П. не виконував трудові обов'язки в момент ДТП, судова колегія вважає необгрунтованим, оскільки відповідно до копії наказу КФ „ВесТ” №56 від 10.08.2004р. Барган Л.П. прийнятий на роботу з 10.08.2004р. і він був водієм відповідача на момент ДТП. Належних доказів того, що Барган Л.П. неправомірно заволодів автомобілем відповідача та використовував його для власних потреб, а також того, що він був звільнений з роботи на момент вчинення ДТП надано не було. Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не було надано ані вироку суду щодо незаконного заволодіння Барган Л.П. автомобілем відповідача або доказів його притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з використанням автотранспорту КФ „ВесТ” для власних потреб.

Відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Помилковим вважає судова колегія й посилання КФ „ВесТ” на порушення місцевим господарським судом ст.26 ГПК України у зв'язку з незалученням до справи у якості співвідповідача НАСК „Оранта”, оскільки як було встановлено, НАСК „Оранта” платіжним дорученням №1005 від 30.03.2006р. перерахувало позивачу  в якості страхової виплати лише 2633,78 грн. (т.2, а.с.72). Водночас, ст.1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Не приймає до уваги судова колегія твердження КФ „ВесТ” про ненадання ТОВ „ТехТрансСервіс” документів, підтверджуючих позовні вимоги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. До того ж, позивачем у порядку ч.2 ст.36 ГПК України було надано належним чином засвідчений договір №33 від 30.12.2004р., укладений між позивачем та ТОВ „Укрлоудсистем” (т.2, а.с.35-37), а також докази на підтвердження упущеної вигоди (т.2, а.с.74, а.с.75-86, а.с.96-110).

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу колективної фірми „ВесТ” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2007 р. по справі № 31-27/275-06-8690 –без змін.

Головуючий                                                                     В.В. Лашин

Суддя                                                                                      Г.А. Єрмілов

Суддя                                                                                  О.Л. Воронюк