Рішення

від 29.06.2017 по справі 925/528/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2017 р.                                                  Справа № 925/528/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М., за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився,

від відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом Державного підприємства “Словечанське лісове господарство”, с. Словечне, Овруцький район, Житомирська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест-Груп", м. Черкаси,

про стягнення 7767 грн. 73 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача 7767 грн. 73 коп. із яких: 6520 грн. попередньої оплати та 1247 грн. 73 коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу, позивач перерахував відповідачу 6520 грн. попередньої оплати за телефон Samsung Galaxy S5 16GBb SM-G900H. У визначений договором строк відповідач вказаний товар не поставив, на вимогу позивача не відповів, що і стало підставою звернення позивача із цим позовом до суду.

Позивач заявою від 07.06.2017 просив справу розглянути за відсутності його представника за наявними матеріалами у справі, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві та повернуті до суду поштовим відділенням з відміткою «через не запит».

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.06.2017 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав:

За результатами проведених програмою APS Tender електронних торгів 19 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвест-Груп" (надалі Продавець) та Державним підприємством “Словечанське лісове господарство” (надалі Покупець) було укладено договір №0096 на закупівлю товару - телефону Samsung Galaxy S5 16GBb SM-G900H (надалі Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати Покупцеві товар, а Покупець зобов'язався прийняти та сплати його вартість на умовах 100% попередньої оплати, яка становить 6520 грн.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання., але у будь якому випадку до 31 грудня 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач здійснив передоплату товару у розмірі 100% його вартості на суму 6520 грн., що підтверджується платіжним дорученням №303 від 25 серпня 2016 року (а.с.14).

Згідно з пунктом 3.1 Договору Продавець зобов'язаний власними силами забезпечити поставку товару за адресою: с. Словечно, Овруцький район, Житомирська область, вул. Сабурова, 13, протягом трьох робочих днів з моменту отримання передоплати.

Однак, відповідач в порушення умов Договору не виконав свої зобов'язання, товар не поставив.

В зв'язку із простроченням поставки товару позивач направив відповідачу лист-вимогу №11/134 від 25.04.2017, якою вимагав виконати умови договору та поставити товар.

Відповідач не відповів на вказану вимогу, товар не поставив, передоплату не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду і просить стягнути її з відповідача. Окрім того, позивач за порушення термінів поставки товару нарахував відповідачу 1247 грн. 73 коп. договірної пені.

Спірні правовідносини між сторонами виникли із договору № 0096 про закупівлю товару від 19.08.2016, який відповідає положенням ст. 712 ЦК України. Згідно цієї норми за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір купівлі-продажу №0096 від 19.08.2016 не визнано недійсним, він не оспорюється сторонами. Договір сторонами виконувався та на момент розгляду справи припинив свою дію.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 Цивільного кодексу України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 Цивільного кодексу України, главами 19, 20 Господарського кодексу України.

За змістом ст. ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 Цивільного кодексу України встановлено межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивач обрав своїм способом захисту повернення вартості попередньої оплати за товар.

Відповідач не заперечив факту отримання від позивача коштів в сумі 6520 грн. в якості передоплати за товар, отриманої у відповідності до вимог до договору № 0096 про закупівлю товару від 19.08.2016.

Суд приходить до висновку, що обставини наявності спірної заборгованості в сумі 6520 грн. в якості передоплати за оплачений, але не отриманий товар, позивачем обґрунтовані, підтверджені належними і допустимими доказами, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості у вказаному розмірі підлягає до задоволення.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 5.1 Договору, згідно з яким у разі порушення терміну поставки товару Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової стави НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми не переданого (не поставленого) в зазначений термін товару, за кожний день затримки до моменту передачі товару.

Така умова договору відповідає положенням ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за якими пеня встановлюється за умовами договору між сторонами, але при її сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Кодексом, законами, або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку (штраф, та пеня), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд вважає, що позивачем застосовано вірно методику нарахування пені, проте всупереч вимог ст. 232 ГК України розрахунок пені вчинений невірно, оскільки нарахований на строк, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд самостійно обрахував за встановлений зазначеною вище нормою ГК України шестимісячний строк пеню, починаючи від дня, коли відповідач мав би сплатити борг, тобто з 30.08.2016 по 03.03.2017, яка складає 952 грн. 31 коп.

При обрахуванні пені застосовано калькулятор штрафних санкцій інформаційно – правової системи «ЛІГА:ЗАКОН».

Суд вважає, що правомірність підстав позовних вимог позивачем доведена зібраними у справі доказами та розрахунками позовних вимог, доказів поставки товару чи повернення попередньої оплати за товар відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 6520 грн. 00 коп. неповернутого авансу та 952 грн. 31 коп. пені.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1600грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест-Груп" (вул. Ярославська, 7, м. Черкаси, 18029, код ЄДРПОУ 40087003) на користь Державного підприємства “Словечанське лісове господарство” (Житомирська область, Овруцький район, с. Словечне, вул. Лісова, 13, код 00991953) - 6520 грн. неповернутого авансу, 952 грн. 31 коп. пені та 1600 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 04 липня 2017 року.

Суддя                               О.В.Чевгуз