Постанова

від 29.05.2007 по справі 26/586-06-13451

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/586-06-13451

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" травня 2007 р. Справа № 26/586-06-13451

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Савицького Я.Ф.,

суддів  Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 29.05.2007 р.

від позивача: Малеваний К.Г., довіреність №9 від 24.01.2007р.;

від відповідача: не з'явилися;

Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол”

на рішення господарського суду Одеської області

від 14 березня 2007р.

по справі № 26/586-06-13451

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс-Юг”

про розірвання договору та стягнення 37381,50грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №46 від 07.05.2007р. справу №26/586-06-13451 передано від судді Одеського апеляційного господарського суду Журавльова О.О. судді Одеського апеляційного господарського суду Савицькому Я.Ф., розгляд справи призначено здійснювати у складі суддів: Головуючий суддя –Савицький Я.Ф., судді –Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т..

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2007р. по справі №26/586-06-13451 (суддя Нікіфорчук М.І.) відмовлено у задоволенні позову ВАТ „Концерн Стирол” до ТОВ „Техносервіс-Юг” про розірвання договору та стягнення 37381,50 грн., з посиланням на те, що згідно договору №15/05-06 від 15.05.2006р., укладеного між ВАТ „Концерн Стирол” та ТОВ „Техносервіс-Юг”, відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем по 1-му етапу договору, згідно складеного та засвідченого представниками обох сторін акту від 06.06.2006р. виконавцем (відповідачем) надана замовнику (позивачу) проектна та технічна документація, яка відповідає завданню та в належному стані оформлена, договірна ціна по даному етапу робіт складає суму в розмірі 37381,50 грн., яка належить до перерахування, з цього випливає, що позивачем сплачено виконані роботи по договору (абз. 1 п.2.3 договору) та, таким чином, ці умови договору ним виконані, а отже вимоги позивача є необґрунтованими.  

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №14/01-12 від 06.04.2007р. звернулося ВАТ „Концерн Стирол”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом першої інстанції порушено норми процесуального законодавства, а саме ст.ст. 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України; 2) при прийнятті рішення господарський суд надав оцінку лише акту прийому передачі робіт від 06.06.2006р., при цьому не звернув уваги на акт №240/2 від 12.10.2006р., який свідчить про те, що під час проведення робіт по договору №26/01-06 (С) від 26.01.2006р., котрий тотожній договору №15/05-06 (С) від 15.05.2006р. (одинакові предмет договору та зобов'язання сторін за вказаними договорами), відповідачем не виконані зобов'язання за договором №26/01-06(С), а відповідно не можуть бути виконані роботи й по договору №15/05-06, відповідачем підтверджено неможливість використання понадзвукового пароструйного апарату для подання питательної води на котлоагрегати позивача; 3)акт від 06.06.2006р. не є підтвердженням виконання відповідачем, прийнятих на себе зобов'язань за договором, а лише відображає факт виконання етапу робіт, передбаченого умовами договору; 4)в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції посилається на ч. 2 п. 5.8 договору, яка передбачає стягнення штрафу у розмірі не більше 10% від суми договору, проте вказана норма не відноситься до заявлених позивачем позовних вимог, оскільки позивач просив стягнути з відповідача не штрафні санкції, а збитки; 4) відмовляючи у задоволенні позову судом не враховано, що актом від 27.07.2006р. ТОВ „Техносервіс-Юг” прийняло на себе зобов'язання, що в разі недосягнення показників ВАТ „Концерн Стирол” буде повернута раніше оплачена сума в розмірі 124605грн. по договору№26/01-06(С) від 26.01.2006р., до усунення недоліків агрегату по даному договору було зупинено виконання робіт по договору №15/05-06(С) від 15.05.2006р., отже права позивача, визначені ст. 852 Цивільного кодексу України, були порушені господарським судом першої інстанції, оскільки позивач мав право звернутися до суду з позовом про розірвання договору та стягнення збитків з відповідача; 5) при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом не було прийнято до уваги ст.ст. 605, 623, 847, 849 Цивільного кодексу України та ст. ст. 202, 205, 224 Господарського кодексу України; 6)твердження суду про те, що позивач не має права вимагати відшкодування збитків, у зв'язку з тим, що договором передбачено стягнення штрафних санкцій, суперечить чинному цивільному та господарському законодавству України, крім того суд в рішенні посилається на ст. 605 Цивільного кодексу України (прощення боргу), проте з матеріалів справи вбачається, позивач-кредитор не відмовляється від стягнення збитків, які виникли внаслідок невиконання зобов'язання відповідачем, натомість позивач просить розірвати договір на підставі ст. 607 названого Кодексу, оскільки відповідач не може виконати взяте на себе зобов'язання, при цьому виникає обов'язок у відповідача у зв'язку з розірвання договору виплатити позивачу збитки, які виникли з вини відповідача.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ВАТ „Концерн Стирол”, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ВАТ „Концерн Стирол” задовольнити, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 15.05.2006р. між ВАТ „Концерн Стирол” (замовник) та ТОВ „Техносервіс-Юг” (виконавець) укладено договір №15/05-06(С), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки на розробку, виготовлення та поставку одного комплекту понадзвукового пароструйного апарату (ППА) для подання питательної води на котлоагрегати замовника, роботи, які є предметом договору відображені в додатках №1, 2, 3, 4 даного договору.

Пунктом 1.3 договору встановлені строки виконання робіт, а саме: 1)надання проектно-технічної документації у відповідності з додатком №2 до договору –30 календарних днів з дати підписання договору; 2) виготовлення та доставка ППА –60днів з дати оплати першого етапу виконаних робіт; 3) виготовлення шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт –30 днів з дати оплати другого етапу виконаних робіт.

Загальна сума договору складає 124605 грн. разом з ПДВ (п. 2.1. договору), при цьому оплата виконаних робіт проводиться поетапно прямими платежами: 1) 30% від загальної вартості договору у розмірі 37381,50 грн. (разом з ПДВ) –протягом 14 календарних днів після дати підписання Акту прийому проектно-технічної документації; 2) 60% від загальної вартості договору в розмірі 74763 грн. (разом з ПДВ) по факту отримання замовником обладнання протягом 14 календарних днів після дати підписання акту прийому-передачі; 3) 10% від загальної вартості договору в розмірі 12460,50 грн. (разом з ПДВ) –протягом 14 календарних днів після дати підписання акта проведення гарантійних випробувань при досягненні гарантійних показників (п. 2.3 договору).

06.06.2006р. сторони за договором склали акт приймання робіт по договору №15/05-06(С) від 15.05.2006р., за яким ТОВ „Техносервіс-Юг” передало ВАТ „Концерн Стирол” проектну та технічну документацію в належному стані.

19.06.2006р. платіжним дорученням №5912 ВАТ „Концерн Стирол” перерахувало на користь виконавця 37381,50 грн. за розробку проектно-технічної документації по ППА згідно з договором №15/05-06 від 15.05.2006р..

Під час виконання робіт за договором №15/05-06 від 15.05.2006р. від ТОВ „Техносервіс-Юг” надійшла інформація щодо неможливості виготовлення замовленого ППА, оскільки за договором №26/01-06(С) від 26.01.2006р., укладеним між ВАТ „Концерн Стирол” та ТОВ „Техносервіс-Юг” на поставку аналогічного обладнання (такий же самий ППА), були проведені гарантійні випробування по введенню в експлуатацію ППА, за результатами яких складено: 1) акт технічної готовності до проведення пусконалагоджувальних робіт ППА в енергетичній котельній ВАТ „Концерн Стирол” від 27.07.2006р., згідно з яким виявлені недоліки в конструюванні ППА і виготовленні апарату та договір №15/05-06(С) від 15.05.2006р. тимчасово зупинено до вирішення питань по п. 5 даного акту; 2) акт проведення гарантійних випробувань по введенню в експлуатацію ППА в енергетичній котельній №240/2 від 12.10.2006р., згідно з яким встановлено, що досягнуті експлуатаційні характеристики ППА не відповідають гарантійним параметрам, приведеним у додатку №3 до договору №26/01-06(С) від 26.01.2006р., таким чином сторони зафіксували, що ППА гарантійні випробування не пройшов та до експлуатації в технологічній схемі  енергетичних установок ТЕС не придатний.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ТОВ „Техносервіс-Юг” не виконав взятого на себе зобов'язання щодо розробки, виготовлення та поставки комплекту понадзвукового пароструйного апарату (ППА) для подання питательної води на котлоагрегати замовника, з характеристикою, відображеною в додатках №1, 2, 3, 4 договору №15/05-06 від 15.05.2006р., оскільки ППА гарантійні випробування не пройшов та до експлуатації в технологічній схемі енергетичних установок ТЕС не придатний.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2)зміна умов зобов'язання, 3)сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Актом проведення гарантійних випробувань по введенню в експлуатацію ППА в енергетичній котельній №240/2 від 12.10.2006р. встановлено, що досягнуті експлуатаційні характеристики ППА не відповідають гарантійним параметрам, приведеним у додатку №3 до договору №26/01-06(С) від 26.01.2006р. (вказаний договір тотожний договору №15/05-06 від 15.05.2006р.), таким чином сторони зафіксували, що ППА гарантійні випробування не пройшов та до експлуатації в технологічній схемі  енергетичних установок ТЕС не придатний.

Неможливість виконати взяті на себе зобов'язання підтверджує  саме ТОВ „Техносервіс-Юг”  у листах №10/11 від 10.11.2006р., №02/12 від 06.12.2006р. та №19/01 від 19.01.2007р. (арк. спр. 25, 24, 27 відповідно).

Відповідно до ч. 2 ст.852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За таких обставин, колегія суддів Одеського господарського суду приходить до висновку, що підлягає задоволенню позовна вимога ВАТ „Концерн Стирол” щодо розірвання договору №15/05-06 від 15.05.2006р. з тих підстав, що відповідач не має можливості виконати умови вказаного договору належним чином, тобто не може розробити, виготовити та поставити замовнику комплекту понадзвукового пароструйного апарату (ППА) для подання питательної води на котлоагрегати ВАТ „Концерн Стирол” з характеристиками, відображеними в додатках №1, 2, 3, 4 даного договору.

Поряд позовною вимогою розірвати договір №15/05-06 від 15.05.2006р. позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 37381,50 грн., перераховані позивачем за виконання першого етапу робіт –розроблення проектної та технічної документації апарату.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції ( ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання по розробці, виготовленню та поставки апарату, визначеного умовами договору №15/05-06 від 15.05.2006р. у зв'язку з непридатністю до використання розробленого ППА.

Згідно з ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, таке ж саме положення міститься й у ст. 224 Господарського кодексу України, за якою під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.

Платіжним дорученням №5912 від 19.06.2006р. позивач сплатив відповідачеві 37381,50 грн. за розробку проектно-технічної документації по договору №15/05-06 від 15.05.2006р. (арк. спр. 11).

Оскільки вказаний договір розірвано, на думку суду, підлягає задоволенню й позовна вимога ВАТ „Концерн Стирол” щодо стягнення з ТОВ „Техносервіс-Юг” збитків у розмірі 37381,50грн. –суми перерахованої позивачем відповідачу за виконання першого етапу робіт за договором, як витрат зроблених управненою стороною.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку щодо задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, скасувавши рішення господарського суду першої інстанції, оскільки воно прийнято з порушенням чинного законодавства та без врахування обставин справи, при цьому позов слід задовольнити, так як позовні вимоги Ват „Концерн Стирол” належним чином обґрунтовані та доведені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за подання позову та апеляційної скарги та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу, оплачені позивачем слід відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007р. по справі №26/586-06-13451 скасувати.

Позов задовольнити.

Розірвати договір №15/05-06 від 15.06.2006р., укладений між відкритим акціонерним товариством „Концерн Стирол” та товариством з обмеженою відповідальністю „Техносервіс-Юг”.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс-Юг” (65003, м. Одеса, Газовий провулок, 4, р/р №26007311545 в АК „Південний” м. Одеса, МФО 328209, ОКПО №30128336) на користь відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол” (84610, м. Горлівка, Донецької області, вул. Горлівської дивізії, 10, р/р №26003301552371 в ТОБ „Калинінське” Ц-г від. ПІБ МФО №335571, ОКПО №25341618) збитки у розмірі 37381 (тридцять сім тисяч триста вісімдесят одну) грн. 50 коп., витрати по оплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 73 коп., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн..

          Видати Відкритому акціонерному товариству „Концерн Стирол” на підставі п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита у розмірі 42 (сорока двох) грн. 73 коп., оплаченого за платіжним дорученням №2925 від 04.04.2007р..

          Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя:                                                                              Я.Ф. Савицький     

Суддя:                                                                                   Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                                  О. Т. Лавренюк