Постанова

від 29.05.2007 по справі 24/226-06-9666

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/226-06-9666

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" травня 2007 р. Справа № 24/226-06-9666

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Лашина В.В.

Суддів :                                                                                Єрмілова Г.А.                                                                                                                         Воронюка О.Л.

при секретарі                                                                      Кіценко В.С.                   

за участю представників сторін:

від кредитора –Васильєва С.М., довіреність №945/07 від 24.01.07р.

від боржника –Федорченко Є.В., довіреність від 05.01.07р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Вдавлюючи технології”

на постанову господарського суду Одеської області від 14.03.2007р.  

справа № 24/226-06-9666

за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Вдавлюючи технології”

про банкрутство

В С Т А Н О В И Л А:

12.09.2006р. Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі –УПФУ у Приморському районі м. Одеси) звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Вдавлюючи технології” (далі -  ТОВ „Вдавлюючи технології”) банкрутом на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки у боржника утворився борг в сумі 1873,34грн. в результаті неперерахування збору на обов'язкове пенсійне страхування, а також в зв'язку з відсутністю боржника за його місцезнаходженням.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2006р. (суддя Оборотова О.Ю.) на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Вдавлюючи технології” як відсутнього боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

       Постановою господарського суду Одеської області від 14.03.2007року (суддя Оборотова О.Ю.) УПФУ у Приморському районі м. Одеси визнано кредитором ТОВ „Вдавлюючи технології” з грошовими вимогами у сумі 1873,34 грн., останнього визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ТОВ „Вдавлюючи технології” в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки підприємство на протязі 2005-2006р.р. щомісяця направляло до УПФУ у Приморському районі м. Одеси звітність розрахунків суми страхових внесків на загальнообв'язкове пенсійне страхування, в якій постійно вказували контактний телефон керівництва. Апелянт також зазначає, що на рахунки підприємства накладений арешт, в зв'язку з чим підприємство на теперішній час не може погасити заборгованість, однак після його зняття наявних грошових коштів буде достатньо для погашення заборгованості перед кредитором.

          Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

          Визнаючи ТОВ „Вдавлюючи технології” банкрутом за процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом”, суд першої інстанції виходив з того, що боржник неспроможний сплатити заборгованість по страховим внескам, майна боржника завідомо не вистачає на відшкодування судових витрат у справі про банкрутство.

           Однак з цими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, як з такими що зроблені в порушення ст.ст. 4-7,43 ГПК України без повного з`ясування всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на таке.

           Частиною 1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором у разі, якщо громадянин-підприємець-боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за їх місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

            Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.

            Разом з тим, визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою передбачає ретельне з`ясування господарським судом фактичних обставин відсутності боржника за своїм місцезнаходженням та сукупність характерних ознак дійсного припинення підприємницької діяльності.

            Відповідно до статті 34 ГПК України  обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

            Статтею 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцеперебуванням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

             Згідно зі ст. 18 цього Закону, що визначає статус відомостей ЄДРПОУ, передбачено, що у випадку, коли відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були внесені до нього, вони не можуть бути використані у спору з третьою особою. Тобто, лише факт внесення відомостей до Єдиного державного реєстру може слугувати підставою для визнання боржника банкрутом.

Між тим, доказів внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про відсутність керівних органів підприємства чи самої юридичної особи за її місцеперебуванням матеріали справи не містять, поза як акт УПФУ у Приморському районі м. Одеси від 22.08.2006р. за №147, складений за результатами перевірки знаходження за юридичною адресою, таким доказом бути не може.

          Крім того, як вбачається з листа заступника відділу державних реєстраторів Виконкому Одеської міської ради від 06.02.2007р. за №Б-5-В, який міститься в матеріалах справи (а.с.96), за даними ЄДРПОУ у юридичної особи –ТОВ „Вдавлюючи технології” код ЄДРПОУ –32277827, що свідчить про наявність у Єдиному державному реєстрі зазначеного підприємства.

          Слід також зазначити, в матеріалах справи містяться поштові повідомлення з відміткою про отримання ТОВ „Вдавлюючи технології” відповідної кореспонденції господарського суду, що свідчить про існування та функціонування цього підприємства за його місцезнаходженням.

          В судовому засіданні представник боржника зазначив, що в результаті виникнення спорів між засновниками підприємства, на кошти ТОВ „Вдавлюючи технології” був накладений арешт, що унеможливлює на теперішній час ведення господарської діяльності підприємства.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції не досліджені ці обставини у сукупності з іншими матеріалами справи та не з`ясовано, чи в змозі було ТОВ „Вдавлюючи технології” взагалі здійснювати підприємницьку діяльність та подавати відповідну документацію до контролюючих органів.

          Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що господарський суд в порушення положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ретельно не перевірив наявність всіх доказів, які дозволяють вважати боржника відсутнім.          

        За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана постанова господарського суду Одеської області не відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Вдавлюючи технології” задовольнити, а постанову господарського суду Одеської області від 14.03.2007р. по справі № 24/226-06-9666  –скасувати.

Справу направити до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                                     В.В. Лашин

Суддя                                                                                      Г.А. Єрмілов

          Суддя                                                                                  О.Л. Воронюк