Постанова

від 24.05.2007 по справі 5/388-06-12484

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/388-06-12484

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" травня 2007 р. Справа № 5/388-06-12484

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                      Мацюри П.Ф.

Суддів:                              Андрєєвої Е.І.,

                          Ліпчанської Н.В.

При секретарі                    Юзьковій  І.В.

за участю представників :                    

від позивача                   Висоцький С.О., за довіреністю № 2220 від 18.12.2006р.                                           

від відповідача               Пак А.И.,   за довіреністю б/н від 01.09.2005р.,

                                        Охотська Л.В.,  за довіреністю б/н від 01.09.2005р.                                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ПП "Управління виробничо - технологічної комплектації" та Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК"Укртрансгаз"

на рішення    господарського суду Одеської  області від 12.03. 2007 року

по справі № 5/388-06-12484

за позовом Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК"Укртрансгаз"

до ПП "Управління виробничо - технологічної комплектації"

про стягнення  1300 525,16 грн

За зустрічним позовом ПП "Управління виробничо - технологічної комплектації"

до Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК"Укртрансгаз"

про визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів №33/05 від 17.05.2001р., договору купівлі-продажу цінних паперів №37/07 від 09.07.2001р., акту прийому-передачі векселя від 17.05.2005р., акту прийому-передачі векселя від 18.05.2001р., акту прийому-передачі векселя №101 від 09.07.2001р., акту прийому-передачі векселя №102 від 09.07.2001р.

встановив:

       Рішенням господарського суду Одеської області від 12.03.2007р.  відмовлено у задоволенні позову Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК"Укртрансгаз" до ПП "Управління виробничо - технологічної комплектації" про стягення 1 300 525, 16 грн , а також у задоволенні зустрічного позову  ПП "Управління виробничо - технологічної комплектації", мотивуючи наступним.

Позивачем не було доведено факту отримання відповідачем грошових коштів на свій рахунок, окрім як за векселями за якими було здійснено постачання щебеню та бітуму (425 000, 00 грн.). Крім того, як встановлено судом та не заперечується позивачем та відповідачем, позивачу відповідачем було здійснено поставку бітуму та щебеню на суму 501 330, 80 грн. та між сторонами по справі були проведені заліки зустрічних вимог на суму 501 330, 80 грн.  

Щодо зустрічної вимоги  ПП „УПТК” про визнання правочинів недійсними, судом не встановлено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а тому зустрічні вимоги є такими що не підлягають задоволенню.  

       Не погоджуючись з вказаним рішенням  суду першої інстанції, Дочірня компанія "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК"Укртрансгаз"   звернулось з апеляційною скаргою   від 14.05.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду в якій  просить скасувати рішення  господарського суду Одеської області від 12.03.2007 р. по справі №5/388-06-12484, вважаючи його таким, що суперечить нормам матеріального і процесуального права, а також  прийнятого з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме суд  не врахував та не витребував у ДПІ в Малиновського районі м. Одеси відомостей  про погашення переданих векселів ПП «УВТК».

       Також не погоджуючись з зазначеним рішенням   ПП "Управління виробничо - технологічної комплектації"  звернулось з апеляційною скаргою від 19.04.2007р., зазначаючи, що рішення від 12.03.2007 р. по справі №5/388-06-12484 прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки викладені в рішені  не відповідають обставинам справи.  Так судом не прийняті до уваги обставини і  факти надані відповідачем в процесі розгляду справи, а саме  не надана оцінка тому, що  Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" є філіалом ДК "УКРТРАНСГАЗ" НАК "Нафтогаз України" і не є юридичною особою,  відповідно Положення о філіалє і відповідно Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" не може бути - векселеутримувачем, оскільки векселеутримувачем може бути тільки юридична або фізична особа.

       В процесі розгляду справи в апеляційній інстанції сторони надали відзиви на апеляційні скарги.

          Дослідивши  доводи апеляційних скарг та відзивів, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи та обставини на які посилаються скаржники, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

     Між дочірньою компанією "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" та Приватним підприємством "Управління виробничо-технологічної комплектації"  був укладений договір поставки товару від 26.04.2001 року № 20/04.

У відповідності з умовами укладеного договору позивач оплачує та приймає, а відповідач постачає на умовах викладених в договорі товар згідно Специфікацій, доданих до договору. Відповідно до специфікації № 1 до договору 20/04 від 26.04.2001 року позивач замовив бітум дорожній БНД60Х90 на суму 1 990 800 грн., щебінь на суму 208 800 грн., автосамоскид в кількості 2 одиниць по 10 тон на суму 300 360 грн., а всього на суму 2 499 960 грн.  

На виконання своїх зобов'язань за договором, відповідач передав позивачу бітум та щебінь на суму 501 330, 80 грн., що підтверджується видатковими накладними та первісними документами Згідно копії платіжного доручення № 1020 від 12 червня 2001 року, позивачем було сплачено 10 000, 00 грн. авансу за поставку бітуму, згідно угоди № 20/04 від 26.04.2001 року.  

В наступному,  як стверджує позивач в рахунок здійснених поставок та майбутніх поставок між дочірньою компанією "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" (продавець) та Приватним підприємством "Управління виробничо-технологічної комплектації" (покупець) був укладений договір купівлі –продажу цінних паперів № 33/05 від 17.05.2001 року, відповідно до якого ДП "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" зобов'язався передати у власність 2 векселя номінальною вартістю 200 000 грн. кожен, емітованих АТЗТ “Теплокомуненрго”, згідно з актом прийму-передачі від 17 травня 2001 року, а також один вексель вартістю 200 000 грн., емітований КП “Одеські теплові мережі”, згідно з актом прийому-передачі векселів від 18 травня 2001 року, а ПП "Управління виробничо-технологічної комплектації" зобов'язалось прийняти та оплатити веселі на умовах даного договору. Згідно даного договору були передані векселі на суму 600 000 грн. - (вексель № 7532816810069,  векселедавець АТЗТ “Одестеплокомуненерго”, 200 000 грн., вексель № 7532816810070,  векселедавець АТЗТ “Одестеплокомуненерго”, 200 000 грн., вексель № 7532816809649,  векселедавець КП “Одеські теплові мережі”, 200 000 грн.), згідно актів прийму-передачі.  

Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі –продажу цінних паперів № 33/05 від 17.05.2001 року, покупець зобов'язується в місячний термін з моменту надходження грошових коштів на р/р покупця після погашення зазначених векселів здійснити оплату в сумі 580 000 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

В подальшому між дочірньою компанією "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" (продавець) та Приватним підприємством "Управління виробничо-технологічної комплектації" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 37/07 від 09.07.2001 року, згідно якого ДП "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" передав у власність 2 векселя номінальною вартістю 200 000 грн. і 191 855, 96 грн., емітованих АТЗТ “Теплокомуненрго”, згідно з актом прийму-передачі № 101 від 9 липня 2001 року, а також 2 векселі номінальною вартістю 400 000 грн. кожен, емітованих КП “Одеські теплові мережі”, згідно з актом прийму-передачі № 102 від 9 липня 2001 року, а ПП "Управління виробничо-технологічної комплектації"  прийняло та  зобов'язалось оплатити веселі на умовах даного договору. Згідно даного договору були передані векселі на суму 1 191 885, 96 грн. - (вексель № 7532816810073, векселедавець АТЗТ “Одестеплокомуненерго”, 200 000 грн., вексель № 7532816810074, векселедавець  АТЗТ “Одестеплокомуненерго”, 191 855 грн., вексель № 7532816809658, векселедавець КП “Одеські теплові мережі”, 400 000 грн., вексель № 7532816809659,  векселедавець КП “Одеські теплові мережі”, 400 000 грн.), згідно актів прийму-передачі.  

Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу цінних паперів № 37/07 від 09.07.2001 року, покупець зобов'язується в місячний термін з моменту надходження грошових коштів на р/р покупця після погашення зазначених векселів здійснити оплату в сумі 1 191 855, 96 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Доказів надходження коштів до відповідача позивач не надав.

     В процесі розгляду справи  суд дослідив також зустрічні позовні вимоги  ПП "Управління виробничо - технологічної комплектації"   та відзиву  з доповненнями відповідно до яких відповідач просить визнати  недійсними договор купівлі-продажу цінних паперів №33/05 від 17.05.2001р., договор купівлі-продажу цінних паперів №37/07 від 09.07.2001р., акт прийому-передачі векселя від 17.05.2005р., акт прийому-передачі вексель від 18.05.2001р., акт прийому-передачі векселя №101 від 09.07.2001р., акт прийому-передачі векселя №102 від 09.07.2001р.  оскільки були підписані не повноважною особою, а саме зам. директором філіала УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз". Також  оскільки УМГ "Прикарпаттрансгаз"є філіалом ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" і не є юридичною особою воно не може бути векселеутримувачем.

Відповідно до статті 70 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований Закон про         переказні векселі та прості векселі (Підписана в Женеві 7 червня 1930 року ) –позовні  вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.  Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат". Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно статті 527 Цивільного кодексу України –боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги вищенаведене та умови правочинів купівлі-продажу цінних паперів № 33/05 від 17.05.2001 року та № 37/07 від 09.07.2001 року укладених між позивачем та відповідачем і документів про їх виконання відповідно до яких ПП "Управління виробничо-технологічної комплектації" взяло на себе зобов'язання в місячний термін з моменту надходження грошових коштів на його р/р після погашення зазначених векселів здійснити оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ДП "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстації щодо відсутність у позивача доказів, які би підтвердили твердження про отримання грошових коштів відповідачем після погашення векселів.

          За змістом ст. 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам   закону. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. (Із  змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 660-12 від 28.01.1991). Відповідно до ст. 59 Цивільного кодексу УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

На підставі ст. 48 Цивільного кодексу недійсними можуть визнаватися не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

За загальним правилом, невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Це стосується також і вимог позивача про визнання недійсними індосаментних написів, актів прийому передачі та зобов'язання позивача прийняти від ПП „УПТК” векселі, які по суті є похідними вимогами від вимог про визнання недійсними правочинів.

Відповідно вимог ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, а суд користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як встановлено п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004р., застосовується позовна давсність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

За правилами ст .71 Цивільного кодексу УРСР до позовів про визнання угод недійсними застосовується загальних строк позовної давності - три роки, який пропущено.

Згідно ст. 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисоті. Аналогічне положення містицься і у ст. 267 чинного Цивільного кодексу України. ПП "УВТК" не навело, а апеляційний суд не вбачає поважних причин пропуску строку позовної давності,  атому у зустрічному позиві з урахуванням обставин викладених у рішенні суду першої інстанції правильно відмовлено у позиві.

Ст. 33 ГПК України зобов'язує позивача довести обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог. Переглядом справи не встановлено обставин які є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог.

            За  таких  обставин,   враховуючи  вищенаведене,  а також  оцінюючи   надані документальні докази та доводи сторін, судова колегія  вважає, що прийняте судом першої інстанції  рішення по даній справі  є обґрунтованим та прийнятим  з дотриманням норм  матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

                                                        П о с т а н о в и в:

         Рішення  господарського суду Одеської   області від 12.03. 2007 р. по справі № 5/388-06-121484  залишити без змін, а апеляційні скарги  ПП "Управління виробничо - технологічної комплектації" та Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК"Укртрансгаз"без задоволення.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у  касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                                                   П.Ф.Мацюра

Судді:                                                                                                                Е.І. Андрєєва

                                                                                                                               Н.В.Ліпчанська