Рішення

від 03.07.2017 по справі 357/6578/17

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6578/17

2/357/2700/17

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 06.04.2016 року померла ОСОБА_2, яка залишила заповіт на все належне їй майно на ім'я позивача, він прийняв спадщину за заповітом, оскільки проживав разом із спадкодавцем до дня її смерті, нотаріусом йому відмовлено в оформленні спадкових прав на житловий будинок по вулиці Івана Франка,23 в селі Поправка Білоцерківського району, оскільки наданий договір купівлі-продажу від 15.09.1988 року має виправлення, крім того, спадкодавець за життя не здійснила державної реєстрації права власності на дане нерухоме майно. Позивач просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 06.04.2016 року, - на житловий будинок за № 23 по вулиці Івана Франка в селі Поправка Білоцерківського району Київської області.

До суду позивачем надано письмову заяву щодо розгляду справи без його участі, в якій вказано на те, що він позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи є письмове клопотання відповідача щодо розгляду справи без участі представника Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області та про визнання позову.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що 06.04.2016 року померла ОСОБА_2, яка за життя залишила заповіт на все належне їй майно на ім'я ОСОБА_1, що стверджується копією свідоцтва про її смерть та копією заповіту, який було посвідчено 10.06.1998 року секретарем виконавчого комітету Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 3.

ОСОБА_3 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 11.10.2016 року № 45376402, Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою Київської області 11.10.2016 року заведено спадкову справу № 392/2016 після смерті ОСОБА_2.

А як вбачається з матеріалів спадкової справи № 392/2016, копію якої надано на запит суду Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою, спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 прийняв ОСОБА_1, оскільки він проживав разом із спадкодавцем на день її смерті і проживає по даний час в селі Поправка по вулиці Івана Франка /бувша Колгоспна/, 23, про що свідчить довідка Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 22.07.2016 року за № 301.

За ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом, оскільки проживав з нею за однією адресою до дня її смерті, інші спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні.

За ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2017 року державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори оформлено на ім'я позивача свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, а саме: на земельну ділянку площею 3,1284 га, яка розташована на території Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області, цільове призначення -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224485200:02:002:0013, що стверджується копією цього свідоцтва, зареєстрованого в реєстрі за № 1-84.

В судовому засіданні також встановлено, що до складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 23 по вулиці Колгоспній в селі Поправка Білоцерківського району Київської області.

Державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4 відмовлено позивачу в оформленні спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний вище житловий будинок, оскільки наданий договір купівлі-продажу має виправлення та спадкодавець за життя не здійснила державної реєстрації права власності на цей будинок, що вбачається з постанови нотаріуса від 26.01.2017 року за № 156/02-32.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

А згідно ст.4 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Тобто, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами), Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Такі правові висновки викладені в ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

В судовому засіданні також встановлено, що вказаний вище будинок було придбано ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.1988 року, договір посвідчено секретарем виконавчого комітету Поправської сільської ради Білоцерківського району, зареєстровано в реєстрі за № 33, що слідує з копії цього договору.

В договорі зазначено, що будинок належить продавцю на підставі запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Поправської сільської ради за № 430, що підтверджується довідкою цього виконавчого комітету від 15.09.1987 року за № 177.

Отже, спадкодавець набула права власності на житловий будинок № 23 по вулиці Колгоспній в селі Поправка у відповідності до норм діючого на той час законодавства.

ОСОБА_3 технічного паспорта МБТІ на даний житловий будинок станом на 19.10.2016 року, будинок 1960 року побудови, господарські будівля та споруди -1970, 1980 року побудови.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Київської обласної ради Південне бюро технічної інвентаризації від 09.11.2016 року № 2311, право власності на житловий будинок № 23 по вулиці Івана Франка /бувша Колгоспна/ с. Поправка Білоцерківського району Київської області не зареєстровано; загальна площа будинку становить 51,20 кв. м, житлова -30,90 кв.м; на земельній ділянці знаходяться такі господарські будівлі та споруди: Б-сарай, Г-убиральня, Д/пг -погріб, № 2,3 -огорожа, № 1-колодязь питний; самочинного будівництва та переобладнання не виявлено.

Як вказано вище в рішенні, нотаріусом відмовлено позивачу в оформленні спадкових право на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_3 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

А тому суд вважає, що до позивача перейшло право на спадкування зазначеного нерухомого майна, але він позбавлений можливості оформити свої спадкові права на будинок у нотаріальному порядку.

Отже, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 06.04.2016 року.

Керуючись ст.ст. 182, 328, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1270, 1296 ЦК України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, ст.ст.10,60,79,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН -НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під № 23 по вулиці Івана Франка /бувша Колгоспна/ в селі Поправка Білоцерківського району Київської області в порядку спадкування за заповітом після померлої 06.04.2016 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя ОСОБА_6