Ухвала

від 05.07.2017 по справі 530/285/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/285/17 Номер провадження 22-ц/786/1719/17Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Кузнєцової О.Ю., Дорош А.І., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Благовість на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року по справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Благовість до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 про захист прав користування земельною ділянкою та визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Благовість звернулося до суду з вищезазначеним позовом. У травні 2017 року позивач СТОВ Благовість подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якому прохав визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (площею 31,36 га, кадастровий номер 5321381700:00:004:0225), який був укладений 26.11.2015 року між Головним управлінням та гр. ОСОБА_2.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що розпорядженнями Зінківської районної державної адміністрації Полтавської області, від 22.06.2005 року № 307 (із змінами від 17.10.2012 №533 і від 19.12.2012 № 692) було прийнято рішення про передачу в оренду СТОВ Благовість земельних ділянок загальною площею 577,33 га, з них: рілля - 100,00 га, сіножаті - 161,83 га, пасовища - 291,61 га, господарські будівлі і двори - 23,89 га, за рахунок земель запасу, що розташовані за межами населених пунктів Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 17 років. Позивач вказував, що 26.12.2012 року між Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області та СТОВ Благовість було укладено договори оренди землі, зокрема договір оренди земельної ділянки площею 31,36 га, кадастровий номер 5321381700:00:004:0225) від 26.12.2012 року. Однак, у зв'язку зі змінами в земельному законодавстві України, державна реєстрація вищезазначеного договору не була проведена.

Також вказував, що у лютому 2015 року гр. ОСОБА_2 звернулася до Головного управління з клопотанням про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за межами населеного пункту Дейкалівської сільської ради Зіньківського району. Головним управлінням було розглянуто клопотання та 16 березня 2015 року видано наказ Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою за 1034-СГ. Крім того, 24.11.2015 року Головним управлінням було видано накази № 2686/0/75-15-СГ, Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду , відповідно до яких гр. ОСОБА_2 передано в оренду терміном на 21 рік земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Також, 26.11.2015 року між Головним управлінням та гр. ОСОБА_2 укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки та 05.12.2015 року реєстраційною службою Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області зареєстровано речове право 12387148 (площа 31,36 га).

Проте, позивач вважає, що процедура укладення договорів оренди землі між Зінківською районною державною адміністрацією Полтавської області та СТОВ Благовість є завершеною, а самі договори є укладеними. Таким чином, укладений 26.11.2015 року між Головним управлінням та гр. ОСОБА_2 договір оренди спірної земельної ділянки (площа 31, 36 га) є таким, що порушив права та законні інтереси СТОВ Благовість . Крім того, позивач вказував на невідповідність умов договору вимогам чинного законодавства.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року в задоволенні змінених позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Благовість до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 про захист прав користування земельною ділянкою та визнання договору припиненим - відмовлено.

З даним рішенням суду не погодилося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Благовість та подало на нього апеляційну скаргу, в якій прохало рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (площею 31,36 га, кадастровий номер 5321381700:00:004:0225), який був укладений 26.11.2015 року між Головним управлінням та гр. ОСОБА_2. Апелянт вважає, що рішення місцевого суду є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неправильно було встановлено обставини справи, що призвело до ухвалення неправомірного рішення.

Судове засідання проводилося за участі представників всіх сторін, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не зявилися..

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що розпорядженнями Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області від 22.06.2005 року № 307 (із змінами від 17.10.2012 № 533 і від 19.12.2012 № 692) прийнято рішення про передачу в оренду СТОВ Благовість земельних ділянок загальною площею 577,33 га, з них: рілля 100,00 га, сіножаті 161,83 га, пасовища - 291,61 га, господарські будівлі і двори - 23,89 га, за рахунок земель запасу, що розташовані за межами населених пунктів Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 17 років (а.с.7-9).

26.12.2012 року між Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області та СТОВ Благовість укладено договір оренди земельної ділянки площею 36,58 га кадастровий номер 5321381700:00:004:0225, терміном до 22 червня 2022 року (а.с.10-12). Однак, державна реєстрація цього договору не була проведена.

Відповідно до наказу № 2686/0/75-15-СГ від 24.11.2015 року затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Передано ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5321381700:00:004:0225, загальною площею 31,3694 га з них: ріллі - 31,3694 га, земель запасу для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду терміном на 21 рік на території Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. У місячний термін укласти договір оренди землі та зареєструвати право користування на земельну ділянку (а.с. 40 на звороті).

26.11.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 31,3694 га, у тому числі ріллі - 31,3694 га та 05.12.2015 року реєстраційною службою Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області зареєстровано речове право за №12387148 (площа 31,3694 га). Термін дії договору 21 рік (а.с.2-6,15-20).

Відмовляючи СТОВ Благовість у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір оренди земельної ділянки був укладений 26.11.2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_2В, а тому позивач СТОВ Благовість в даному випадку не є тим суб'єктом, що може визнавати його недійсним, оскільки не є стороною договору та не є власником чи землекористувачем вищезазначеної земельної ділянки. Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні змінених позовних вимог СТОВ Благовість .

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що 26 грудня 2012 року між Зінківською районною державною адміністрацією Полтавської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Благовість було укладено договір оренди землі, відповідно до якого, останнім було передано земельну ділянку площею 36,58 га пасовища для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Договір укладено терміном до 22 червня 2022 року. Проте, вказаний договір не був належним чином зареєстрований. Пунктом 43 вищезазначеного Договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договори оренди землі є укладеними з моменту їх державної реєстрації.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої Форми . Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації .

Тому, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

У постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року (справа № 6- 162цс13) викладено правовий висновок про те, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. У момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Крім того, відповідно до правової позиції висловленої у Постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 р. № 9, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації (пункт 8).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що договір оренди землі, який був укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Благовість та Зіньківською районною державною адміністрацією в Полтавській області є не укладеним, та таким, що не породжує відповідні права та обов'язки.

Також, з наданих матеріалів справи вбачається, що відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24.11.2015 року №2686/0/75-15-СГ, земельна ділянка за кадастровим номером 5321381700:00:004:0225 загальною площею 31,3694 га, яка знаходиться зй межами населених пунктів на території Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області була передана в строкове платне користування гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства терміном на двадцять один рік.

05.12.2015 р. реєстраційною службою Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області зареєстровано речове право на вказану земельну ділянку за №12387148.

З наданих відповідачами доказів вбачається, що останніми дотримано вимоги чинного законодавства, якими врегульовано питання передачі земель державної власності для ведення фермерського господарства Оспорюваний позивачем договір оренди набрав чинності у встановленому порядку, тобто після його державної реєстрації, є чинним на момент розгляду справи, іншими особами його дійсність не оскаржувалася.

Апелянтом не наведено належних доводів та не надано відповідних доказів, що положення спірного договору оренди, якимось чином стосуються чи порушують його права чи законні інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу .

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України які містяться у п.5 постанови №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року, відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до вимог статті 3 ЦПК України і статті 15 ЦК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право, а тому місцевий суд обґрунтовано при розгляді даної справи, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з того, що за наведених вище обставин права позивача діями відповідачів внаслідок укладення оспорюваного правочину порушені не були, а тому підстави для визнання спірних договорів оренди земельної ділянки недійсними відсутні.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз'яснень, викладених п.п.4, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Проте, місцевий суд не звернув уваги на вищевказані обставини та норми закону, внаслідок чого неправильно встановив коло спірних правовідносин та процесуальні норми, за положеннями якого законодавець визначив порядок реалізації захисту прав позивача за позовом, помилково прийняв до провадження позов СТОВ Благовість в частині вимог до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в порядку цивільному судочинстві та ухвалив рішення по суті спору.

Відповідно до ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог СТОВ Благовість до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області підлягає скасування із закриттям провадження у справі.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року підлягає частковому скасуванню, із закриттям провадження щодо частини позовних вимог, та залишенню без змін в іншій частині, оскільки доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 310, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Благовість - задовольнити частково .

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року в частині вирішення позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Благовість до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про захист прав користування земельною ділянкою та визнання договору недійсним - скасувати.

Закрити провадження у справі в частині вимог СТОВ Благовість до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про захист прав користування земельною ділянкою та визнання договору недійсним, роз'яснивши позивачу його право на звернення з вказаними вимогами в порядку господарського судочинства.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/ ОСОБА_5

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1

З оригіналом згідно: