Ухвала

від 29.06.2017 по справі 711/5298/15-ц

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5298/15-ц

Провадження № 2-п/711/45/17

У Х В А Л А

Іменем України

29 червня 2017 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - Позарецької С.М.

при секретарі - Юрченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.11.2015р. по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна до Приватного підприємства Укртехніка-2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг, -

в c т а н о в и в :

ОСОБА_1 23.05.2017р. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.11.2015р. по цивільній справі №711/5298/15ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна до Приватного підприємства Укртехніка-2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг. Зазначено, що вказаним судовим рішенням стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача збитки в розмірі 147947грн. 01коп. та судові витрати в розмірі 2219грн. 20коп., а в частині стягнення 56568грн. 90коп., - позовні вимоги залишено без розгляду.

Крім того, у заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_1 не був повідомлений судом про судові засідання; при винесенні рішення також не був присутній з поважних причин; не отримав заяву про зменшення позовних вимог; повідомлення про вручення заочного рішення свідчить про отримання такого рішення дружиною ОСОБА_1

Також, вказує, що за адресою, що зазначена у позовній заяві, ОСОБА_1 тривалий час не проживав, а проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Із своєю жінкою ОСОБА_1 десь з квітня 2015р. по даний час перебуває у неприязних відносинах, вони не проживають однією сім єю, не ведуть спільного господарства, в зв язку з чим, про наявний судовий процес та факт винесення у даній справі судового рішення, не знав.

Про винесене рішення ОСОБА_1 дізнався у травні 2017р., коли його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції і повідомлено про накладення органами ДВС арешту на майно.

Крім того, заявник зазначає, що між ТОВ Порше Лізинг Україна та ПП укладено договір про фінансовий лізинг. За вказаним договором ОСОБА_1 виступав поручителем за зобов язаннями ПП перед ТОВ. 17.09.2014р. позивач надіслав на адресу ПП вимогу про сплату боргу, повернення об єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору. Отже, вважає, що вказаною вимогою було змінено строк оплати заборгованості за договором про фінансовий лізинг та повідомлено про відмову від цього договору. Між тим, 04.06.2016р. ТОВ звернулося до суду із даним позовом.

Вважає, що судом невірно застосовано норму матеріального права - ч.4 ст. 559 ЦК України, а також спір між ТОВ та ПП повинен розглядатись господарським судом.

Таким чином, заявник просить суд, - скасувати заочне рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 27.11.2015р. та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 Що стосується вимоги про закриття провадження по справі за ч.1 ст. 205 ЦПК в частині вимог ТОВ до ПП, то в судовому засіданні надано заяву про залишення без розгляду такої вимоги.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю підтримали доводи заяви та просили її задовольнити, а саме, - скасувати заочне рішення від 27.11.2015р. та відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1

В судовому засіданні представник ТОВ Порше Лізинг Україна за довіреністю ОСОБА_4 повністю заперечувала проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, вважає викладені доводи, - необґрунтованими.

В судове засідання представник ПП Укртехніка-2 не з явився, будучи неодноразово належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомлено, не скористався правом надання заперечень проти доводів заяви.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, дослідивши наявні матеріали заяви та цивільної справи №711/5298/15ц, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення за таких підстав:

встановлено, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.11.2015р. позовні вимоги задоволені частково, а саме, - стягнуто солідарно з ПП Укртехніка-2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ Порше Лізинг Україна збитки в розмірі 147947грн. 01коп., що складаються із суми реальних збитків - 15900грн. та упущеної вигоди - 132047грн. 01коп.; стягнуто солідарно з ПП та ОСОБА_1 на користь ТОВ судові витрати в розмірі 2219грн. 20коп., в іншій частині вимоги про стягнення вартості послуг, наданих ТОВ Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М - 56568грн. 90коп. залишені без розгляду.

Як передбачено ст. 228 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до супровідного листа копія заочного рішення 25.12.2015р. направлена судом на адресу ОСОБА_1 (а.с.157), яка відповідає даним позовної заяви (а.с.1) та адресного бюро (а.с.78-79) і отримана особисто ОСОБА_1 08.01.2016р. (а.с.159), про що свідчить повідомлення рекомендованого листа №1801503568124.

Отже, отримавши своєчасно заочне рішення, заявник лише 28.05.2017р. подав до суду дану заяву, а тому, на думку суду, ним не дотримано вимоги ст. 228 ЦПК щодо строку подачі заяви про перегляд заочного рішення.

При цьому, ні в заяві про перегляд заочного рішення, ні в судовому засіданні представники заявника не навели жодних обставин щодо поважності причин пропуску такого строку, а заявили про те, що ОСОБА_1 копію заочного рішення не отримував. Між тим, будь-яких належних, допустимих та переконливих доказів в обґрунтування такої позиції, до суду не надано, а навпаки вона спростовується дослідженими матеріалами справи.

Крім того, як зазначалось вище, за позовною заявою та даними довідки адресного бюро від 08.07.2015р. ОСОБА_1 з 25.02.2004р. зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. За вказаною адресою суд першої інстанції неодноразово направляв судові повістки відповідачеві (а.с.81, 97, 103, 113). Слід також зазначити, що в матеріалах справи мається розписка за підписом ОСОБА_1 (а.с.85) про те, що він повідомлений про судове засідання, яке відбудеться по даній цивільній справі 04.09.2015р. об 11-30. Між тим, жодного разу ні він, ні його представники, яких він мав право мати, в судові засідання не з являлися, не повідомляючи про причини неявки, в т.ч. 27.11.2015р., коли було постановлене заочне рішення (а.с.142). Повістки, направлялись кожного разу рекомендованими листами, які повертались з відміткою поштового відділення: за закінченням терміну зберігання .

За нормами Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України (в ред., що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції), вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла. Як передбачено ч.1 ст. 6 згаданого Закону, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Отже, посилання на дані довідок №№212, 213, що були надані в судовому засіданні представниками заявника, про начебто фактичне місце проживання ОСОБА_1 протягом липня-грудня 2015р., суд не може вважати належними та допустимими доказами у розумінні викладених норм законодавства.

Крім того, на спростування доводів заявника, суд звертає увагу, що й у договорах про надання правової допомоги ОСОБА_1, укладених 10.05.2017р. з адвокатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, - ОСОБА_1 також зазначив адресу, що відповідає даним довідки адресного бюро: м. Черкаси, вул. В.Чорновола (вона ж Енгельса), 158/1 кв.109.

Посилання представників заявника на інформацію щодо фактичного місця проживання без реєстрації ОСОБА_1 у с. Гопчиця Вінницької області протягом часу з 05.07.2015р. по 10.12.2015р., що викладена у довідках №№213, 212 від 29.03.2017р. сільським головою ОСОБА_5, не спростовує обставини, що викладені вище та норми згаданого Закону. На думку суду, ні заявником, ні його представниками як у заяві, так і в судовому засіданні не наведено поважних причин неявки відповідача ОСОБА_1 в судові засідання суду першої інстанції під час розгляду цивільної справи №711/5298/15ц по суті.

Також суд критично відноситься до доводів представників заявника та доводів, викладених у заяві про те, що ОСОБА_1 судове рішення не отримував, а його отримала його дружина, з якою у нього неприязні стосунки. По-перше, представник заявника в даному судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 фактично проживає в с. Гопчиця з 2014р., що явно не відповідає навіть даним довідок №№213, 212. По-друге, не знайшли свого підтвердження доводи заявника та його представників про факти перебування чи не перебування ОСОБА_1 у шлюбі, про отримання судової кореспонденції, про їхні взаємовідносини тощо.

Отже, на думку суду, відповідач належним чином викликався в судові засідання. Про причини своєї неявки до суду не повідомляв, як і не повідомляв про місце свого перебування/знаходження та зміну місця проживання, незважаючи на обов язок, що передбачений ст. 77 ЦПК.

Суд вважає, що будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, ОСОБА_1 не був позбавлений права приймати участь у розгляді справи як особисто, так і через представник і користуватися процесуальними правами.

Згідно із ст. 232 ЦПК заочне рішення підлягає до скасування, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши доводи заяви та пояснення його представників, суд вважає, що заявник, звернувшись до суду з заявою про перегляд заочного рішення, не надав жодних переконливих доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, враховуючи, що за положеннями ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Що стосується доводів про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не була дана правова оцінка доказам ОСОБА_1 - вимозі від 17.09.2014р., то вони є безпідставними і спростовуються самим заочним рішенням від 27.11.2015р. (а.с.151).

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

За таких обставин, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, поданої ОСОБА_1 в особі його представника адвоката ОСОБА_2, - слід відмовити.

На підставі викладеного та, керуючись ЦК України, ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України , ст.ст. 3, 10, 60, 74, 75, 77, 231, 209, 228, 293, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.11.2015р. по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна до Приватного підприємства Укртехніка-2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_6