Рішення

від 22.06.2017 по справі 182/7150/16-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7150/16-ц

Провадження № 2/0182/1410/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2017 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.12.2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом, яким просив стягнути солідарно з відповідачів борг в розмірі 7680 грн. 00 коп. (а.с.1,2). Свої вимоги обґрунтовував наступними обставинами.

27.12.2013 року між ним та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір позики, згідно з умовами якого позивач передав, а ОСОБА_4 прийняла у власність 23000 грн. 00 коп. ОСОБА_4 у свою чергу зобов'язалась повернути йому таку ж суму грошових коштів. Факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою, власноручно написаною ОСОБА_4 в момент передачі суми позики.

Згідно п. 2.2.1. Договору позики, ОСОБА_4 зобов'язалась повернути йому позику (грошові кошти) у тій сумі та в тому порядку, що встановлені цим Договором. Повернення позики може проходити частинами, але не пізніше 30-го числа кожного місяця.

Згідно з розпискою від 27.12.2013 року відповідач ОСОБА_5 взяв на себе обов'язок повернути борг, якщо ОСОБА_4 не поверне борг позивачу.

Станом на дату подання позовної заяви відповідачі сплатили суму боргу у розмірі 15320 грн. 00 коп. Останній платіж відповідачами було здійснено 07.08.2015 року. Таким чином, розмір заборгованості складає 7680 грн. 00 коп. До теперішнього часу заборгованість не погашена.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю (а.с.25). Також позивачем на адресу суду були надіслані оригінал договору позики від 27.12.2013 року, оригінали розписок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 27.12.2013 року (а.с.35,36,37). У заяві позивач зазначив, що на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_4 повторно у судове засідання не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином за місцем реєстрації (а.с.20). До суду повернувся конверт з судовою повісткою з викликом на 22.06.2017 року о 16.00 год., як не вручений у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.39). Судова повістка у відповідності до ч.5 ст.74, ч.1 ст.77 ЦПК України, вважається доставленою .

Ухвалою суду від 10.04.2017 року (а.с.31) провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу в частині вимог до ОСОБА_5 - закрито.

Суд на підставі ст.224 ЦПК України розглянув справу заочно.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позивачем в обґрунтування вимог позову було надано до суду оригінал договору позики від 27.12.2013 року та оригінали розписок від 27.12.2013 року (а.с.35,36,37).

Як вбачається з п. 1.2 Договору позики від 27.12.2013 року, укладеного між позивачем ОСОБА_3 (Позикодавець) та відповідачем ОСОБА_4 (Позичальник), позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти в сумі 23000 грн. 00 коп. Згідно п. 2.2.1. Договору позики, ОСОБА_4 зобов'язалась повернути позивачу позику (грошові кошти) у тій сумі та в тому порядку, що встановлені цим Договором. Повернення позики може проходити частинами, але не пізніше 30-го числа кожного місяця. Відповідно до п.3.5 вказаного Договору позики, сторони підтвердили що зазначений договір не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину, тобто не є таким, що передбачено ст.ст. 234,235 ЦК України. Згідно п.3.6 вказаного договору позики, договір є укладеним з моменту його підписання. На Договорі ОСОБА_4 27.12.2013 року зазначено, що даний договір підписаний нею власноручно, що невід'ємною частиною цього договору є розписка від 27.12.2013 року. Таким чином сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору.

У розписці від 27.12.2013 року (а.с.36), що є невід'ємною частиною договору позики, зазначено, що ОСОБА_4 (НОМЕР_1 виданий 23.05.2001 року), що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 взяла у борг у ОСОБА_3 гроші в сумі 23000 грн. 00 коп. та зобов'язалась повернути зазначену суму. Також зазначено, що згідно умов даної розписки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 домовились, що дана розписка є фактичним підтвердженням укладеного між ними договору позики, виконання якого буде відбуватися в м. Дніпропетровську за місцем проживання ОСОБА_3.

Згідно розписки від 27.12.2013 року ОСОБА_5 взяв на себе обов'язок повернути борг, якщо відповідач ОСОБА_4 не поверне борг позивачу.

Згідно копії актового запису про смерть № 27 від 05.01.2015 року (а.с.29) ОСОБА_5 помер 31.12.2014 року. Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 10.04.2017 року провадження по справі в частині вимог до ОСОБА_5 було закрито (а.с.31).

За посиланнями позивача станом на подачу позову (22.12.2016 року) останньому було сплачено у погашення боргу за договором позики від 27.12.2013 року грошову суму в розмірі 15320 грн. 00 коп. Тому розмір заборгованості за договором позики від 27.12.2013 року складає 7680 грн. 00 коп., виходячи з такого розрахунку: 23000,00 грн. - 15320,00 грн. = 7680,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача борг за договором позики від 27.12.2013 року та по розписці ОСОБА_4 від 27.12.2013 року, що є невід'ємною частиною договору позики, в розмірі 7680 грн. 00 коп.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп., сплачений останнім при зверненні до суду з даним позовом (а.с.15).

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 1046,1047,1049 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики від 27.12.2013 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та по розписці написаної ОСОБА_4 від 27.12.2013 року, що є невід'ємною частиною договору позики, в розмірі 7680 грн. 00 коп. (сім тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. (п'ятсот п'ятдесят одну грн. 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_1