Рішення

від 05.07.2017 по справі 128/833/17

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/833/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2017 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Ганкіної І.А.,

за участі секретаря Жигарової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства ВІНСАМ про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом 03.04.2017 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 089007 від 08.10.2004 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 179 вона є власником земельної ділянки загальною площею 2,7584 га з кадастровим номером 0524581800:05:001:0008, що розташована на території Ворошилівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказану земельну ділянку вона згідно договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року передала Приватному підприємству ВІНСАМ в оренду на 10 років строком до 20.06.2023 року.Відповідно до п. 8 договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року орендна плата становить суму еквівалентно 100 доларів США в рік за 1 га орендованої земельної ділянки і сплачується в грошовій формі. Оренда плата вноситься орендарем до 15 листопада кожного року.

Однак, орендар - ПП ВІНСАМ порушує свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою та відповідно нехтує терміном, зазначеним в п. 8 договору оренди землі, який є його істотною умовою. На сьогоднішній день відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування належною позивачу земельною ділянкою не сплачено жодних грошових коштів.

Відповідно до п. 33 договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року дія договору припиняється шляхом його розірвання за: 1) взаємною згодою сторін; 2) рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 34 договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Позивач зазначає, що оскільки ПП ВІНСАМ несвоєчасно нараховує орендну плату у встановленому договором розмірі та не виплачує нараховану орендну плату їй як орендодавцю, - він належним чином не виконує умови договору.Зазначене є істотним порушенням ПП ВІНСАМ договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року, оскільки вона позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору - отримання орендної плати, а відповідно і поліпшення свого майнового стану, тому вказаний договір оренди землі № б/н від 20.06.2013 року підлягає розірванню в судовому порядку, враховуючи положення діючого законодавства України.

В судове засідання 05.07.2017 року сторони по справі та їх представники не з'явились.

Представник позивача ОСОБА_1 за угодою ОСОБА_2 попередньо подав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, за наявними матеріалами, в заяві також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та у випадку неявки представника відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи і винесення заочного рішення.

Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ПП ВІНСАМ в судові засідання не з'являвся жодного разу без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом у відповідності до норм ч. 5 ст. 74 ЦПК України , що підтверджується матеріалами справи, заяв про розгляд справи у його відсутність або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Таким чином, врахувавши думку представника позивача, викладену у поданій суду письмовій заяві, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

У рішенні Меньшакова проти України від 08.04.2010 року Європейський суд з прав людини виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду. Суд повторює, що пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 089007 від 08.10.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 179, є власником земельної ділянки загальною площею 2,7584 га у межах згідно з планом, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровим номером 0524581800:05:001:0008, що розташована на території Ворошилівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, що підтверджується ксерокопією вказаного Державного акта (а.с. 6).

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Вказану вище земельну ділянку ОСОБА_1 згідно договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року передала Приватному підприємству ВІНСАМ в оренду на 10 (десять) років строком до 20.06.2023 року (а.с. 7-9).

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором

оренди.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року орендна плата становить суму еквівалентно 100 доларів США в рік за 1 га орендованої земельної ділянки і сплачується в грошовій формі. Оренда плата орендарем вноситься до 15 листопада кожного року.

Однак, згідно позовної заяви ПП ВІНСАМ несвоєчасно нараховує орендну плату у встановленому договором розмірі та не виплачує нараховану орендну плату позивачу як орендодавцю, таким чином, він не виконує належним чином умови договору.

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно п. 33 договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року дія договору припиняється шляхом його розірвання за: 1) взаємною згодою сторін; 2) рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 3 статті 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Пунктом 34 договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Частиною 1 статті 32 даного Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. 37 договору оренди землі № б/н від 20.06.2013 року за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Як вбачається із змісту ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 38 вказаного Договору, сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Відповідач, будучи повідомленим належним чином та завчасно про розгляд вказаної справи в суді жодного разу свого представника в судове засідання не направив та не спростував надані позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 15, 651ЦК України, ЗК України, Законом України Про оренду землі , ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 158, 197, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № б/н від 20 червня 2013 року , укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством ВІНСАМ .

Стягнути з Приватного підприємства ВІНСАМ , 23234, Вінницька область, Вінницький район, с. Лука-Мелешківська, вул. Незалежності, 38, код ЄДРПОУ 38503887, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, сплачений судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Суддя І.А. Ганкіна