Ухвала

від 05.07.2017 по справі 266/1882/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/492/2017(м)

266/1882/17

Категорія 59 Головуючий у 1-й інстанції Сараєв І.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Кочегарової Л.М., Попової С.А.,

секретар - Гаркуша О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за матеріалами позову ОСОБА_2 до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України про визнання незаконним та скасування наказу Стосовно неналежного оформлення протоколу Державної кваліфікаційної комісії за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в особі його представника ОСОБА_3, на ухвалу судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 травня 2017 року,

В с т а н о в и л а:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України, в якому просив визнати незаконними та скасувати наказ відповідача від 24 березня 2017 року № 60 Стосовно неналежного оформлення протоколу Державної кваліфікаційної комісії в частині щодо виведення позивача з переліку осіб, які мають право працювати головами та членами державних кваліфікаційний комісій, затвердженого наказом від 27 грудня 2017 року № 243 та від 29 грудня 2017 року № 246, розірвання з позивачем цивільно-правової угоди від 03 січня 2017 року за № М1-Мр-11/17 та проведення позачергової атестації.

В обґрунтування позову зазначив, що він у 2013 році вперше був внесений до Переліку осіб, які мають право працювати головами та членами державних кваліфікаційних комісій (далі - ДКК) у Маріупольській регіональній філії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України (далі - Інспекція). Після чого багаторазово вносився до цього Переліку, в останнє - 27 грудня 2017 року наказом № 243 та 29 грудня 2017 року наказом № 246, працюючи відповідно, членом або головою ДКК у названій філії.

За пропозицією відповідача та на підставі заяви позивача останні роки між сторонами укладались цивільно-правові угоди, зокрема від 03 січня 2017 року №М1-Мр-11/17 з терміном дії з 03 січня відповідного року. Свої обов'язки відповідно до цієї угоди позивач виконував сумлінно в повному обсязі.

Однак, не зважаючи на викладене, наказом Інспекції від 24 березня 2017 року № 60 позивача було виведено з Переліку осіб, які мають право працювати головами та членами ДКК.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України про визнання незаконним та скасування наказу Стосовно неналежного оформлення протоколу Державної кваліфікаційної комісії повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена на підставі висновків, які не відповідають обставинам справи, та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що спірні правовідносини виникають з цивільно-правової угоди, укладеної між сторонами. Позивач свої зобов'язання відповідно до укладеної угоди виконує у Маріупольській регіональній філії відповідача, який знаходиться за адресою пер. Пляжний, 3-а, Приморський район. А тому відповідно до положень ч.ч. 7,8 ст. 110 ЦПК України даний спір підсудний Приморському районному суду міста Маріуполя Донецької області.

Судом у порушення ст. 115 ЦПК України не направив оригінал позову та усіх додатків до нього, обмежившись лише копією ухвали.

Крім того, судом порушені строки направлення оскаржуваної ухвали, чим позбавив позивача змоги скористатися всіма законними способами захисту своїх прав.

Також судом першої інстанції у резолютивній частині ухвали вказано, що ухвалу разом із заявою та всіма додатками до неї надсилати позивачеві, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 115 та ч. 6 ст. 122 ЦПК України.

У резолютивній частині рішення судом першої інстанції не повністю роз'яснено право позивача на оскарження цієї ухвали.

Відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, про що свідчить записи в книзі телефонограм апеляційного суду за № 1413-1415 (а.с.26,27).

Від відповідача та представника позивача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.29-31, 54, 55).

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до позовної заяви, місце знаходження відповідача зазначено: м. Київ, вул. Оленівська, 25, місце знаходження позивача зазначено: м. Маріуполь, пр. Перемоги, б. 66, кв. 14, що відноситься до Лівобережного району м. Маріуполя.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має право звернутися до суду за місцезнаходженням відповідача, або до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя у разі наявності підстав визначених статтею 110 ЦПК України.

Однак з таким висновком колегія суддів не може погодитись виходячи з наступного.

Як вбачається з витягу з наказу Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України № 243 від 27 грудня 2016 року, зазначеним наказом затверджено перелік осіб, які мають право працювати головами ДКК у 2017 року (Додаток 1) та Перелік осіб, які мають право працювати членами ДКК у 2017 року (Додаток 2).

Відповідно до Додатку 1 вищезазначеного наказу, ОСОБА_2 включено до ДКК Маріупольської регіональної філії з підтверджень кваліфікації судноводіїв, судових механіків, суднових електромеханіків та суднових рефрижераторних механіків, членів суднової команди та фахівців портового, службово-допоміжного і технічного флоту та малотоннажних суден (а.с.33).

З Додатку 2 вищезазначеного наказу вбачається, що ОСОБА_2 віднесено до ДКК Маріупольської регіональної філії з підтверджень кваліфікації судноводіїв, судових механіків, суднових електромеханіків та суднових рефрижераторних механіків, членів суднової команди та фахівців портового, службово-допоміжного і технічного флоту та малотоннажних суден (а.с. 34-35).

Наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України № 246 від 29 грудня 2016 року затверджено склад ДКК та графіки їх роботи на 1 квартал 2017 року (а.с. 36-38).

З вказаного наказу вбачається, що ОСОБА_2 належить до групи М1-Мр, М2-Мр, РК3-Мр, ПФ2-Мр Маріупольської регіональної філії та повинен працювати у понеділок, вівторок, середу, четвер та п'ятницю.

З огляду на вищенаведені накази вбачається, що позивач виконує свої обов'язки саме в Маріупольській регіональній філії Інспекції.

На підставі наказу Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України № 60 від 24 березня 2017 року ОСОБА_2 виведено з Переліку осіб, які мають право працювати головами державних кваліфікаційних комісій, затверджених наказом Інспекції від 27 грудня 2016 року № 243, зі складу Державних кваліфікаційних комісій, та графіків їх роботи на 1 квартал 2017 року, затвердженого наказом Інспекції від 29 грудня 2016 року № 246 (а.с.61).

Відповідно до позовних вимог, ОСОБА_2 просить визнати незаконними та скасувати наказ відповідача від 24 березня 2017 року № 60 Стосовно неналежного оформлення протоколу Державної кваліфікаційної комісії в частині щодо виведення позивача з переліку осіб, які мають право працювати головами та членами державних кваліфікаційний комісій від 27 грудня 2017 року № 243 та від 29 грудня 2017 року № 246, розірвання з позивачем цивільно-правової угоди від 03 січня 2017 року за № М1-Мр-11/17 та проведення позачергової атестації.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до цивільно-правової угоди № М1-Мр-11/17 від 03 січня 2017 року він взяв зобов'язання виконувати обов'язки голови ДКК Маріупольскої регіональної філії відповідача, яка знаходиться в м.Маріуполі , пер. Пляжний, 3А (Приморськй район), які виконував сумлінно, будь-яких порушень вимог Порядку роботи ДКК, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 07.05.2007 року за № 377 не допускав. В оскаржуваному наказі не наведено жодних аргументів про те, що протоколи ДКК у двох осіб не прийнято з його вини чи інших працівників ДКК або ж самої філії відповідача. Процедура присвоєння першого звання особи командного складу під час атестації випускників схвалених вищих морських навчальних закладів, яка мала місце з цими особами, затверджена самим відповідачем і яка була застосована під час проведення спільного засідання Державної екзаменаційної комісії ВНЗ та ДКК (а.с.2 -6).

З п.1.1 цивільно-правової угоди № М1-Мр-11/17 від 03 січня 2017 року, укладеної між сторонами замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання брати участь на засіданнях ДКК, де у встановленому порядку здійснювати оцінку та виносити рішення щодо кваліфікації моряків на засідання ДКК та оформлення протоколів ДКК (а.с.62).

Отже, між сторонами виник спір, який випливає з діяльності Маріупольської регіональної філії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України та щодо виконання цивільно - правової угоди саме у вказаній Маріупольській регіональній філії, місце виконання якої є саме вказана філія.

Відповідно до ч. 7 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.

Відповідно до п. 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз зазначених норм свідчить, що для даної категорії справ передбачено альтернативну підсудність за вибором позивача.

Відповідно до п.36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ від 01.03.2013 року (далі - постанова №3 від 01.03.2013 року), правила статті 109 ЦПК (загальної підсудності) застосовуються у випадках, коли відповідачем у справі є держава, ОСОБА_4 Крим, відповідна територіальна громада. Відповідно до статей 170 - 172 ЦК держава, ОСОБА_4 Крим та територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через відповідні органи державної влади, органи влади Автономної ОСОБА_4 Крим та органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції, встановленої законом. Отже, підсудність таких справ визначається за місцезнаходженням органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_4 Крим або відповідного органу місцевого самоврядування, до компетенції яких належить здійснення від імені держави, Автономної ОСОБА_4 Крим чи відповідної територіальної громади певних цивільних прав та обов'язків. Місцезнаходження таких органів встановлюється на підставі відповідних правових актів, наприклад, місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"), а відомості про її місцезнаходження містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 16 зазначеного Закону).

Відповідно до п.38 постанови №3 від 01.03.2013 року, територіальна підсудність справи за участю філії або представництва юридичної особи визначається відповідно до вимог частини сьомої статті 110 ЦПК також за їх місцезнаходженням, якщо їм надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (стаття 95 ЦК). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Оскільки філія або представництво юридичної особи діють у межах наданих їм повноважень, то пред'явлення позову за їх місцезнаходженням можливе лише тоді, коли спір випливає саме з їх діяльності.

Відповідно до запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків має відокремлений підрозділ юридичної особи - Маріупольська регіональна філія Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, код ЄДРПОУ 26060778, яка знаходиться у Донецькі області, м. Маріуполь, Приморський район, вул. Красномаяцька, 15.

Відповідно до положень п. 39 постанови № 3 від 01.03.2013 року, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (частина восьма статті 110 ЦПК).

Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Таким чином, враховуючи, що даний спір виникає із цивільно-правового договору, який виконується у зареєстрованій у встановленому законом порядку маріупольській філії у Приморському районі та з діяльності саме цієї філії, у даному спорі наявна альтернативна підсудність за вибором позивача.

Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ від 01.03.2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, порушивши норми процесуального права, порушивши порядок вирішення питання про відкриття провадження у справі, що на вимогу п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою скасування ухвали суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в особі його представника ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 травня 2017 року скасувати та матеріали позовної заяви передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: Л.М.Кочегарова

ОСОБА_5