ЄУН 193/329/17
Провадження № 2/193/231/17
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
06 липня 2017 року сел. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Кащука Д.А.
при секретарі Палій Л. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка цивільну справу за позовною заявою Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа: Ордо-Василівська сільська рада Софіївського району Дніпропетровській області, про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям землі, -
У С Т А Н О В И В :
Керівник Жовтоводської місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про стягнення з відповідача збитків, завданих самовільним зайняттям земельної ділянки. Позовні вимоги мотивує тим, що вироком Софіївського районного суду від 09.03.2017 затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн.. На виконання вироку Софіївського районного суду ОСОБА_1 10.03.2017 сплачено штраф в сумі 3400 грн. та надано квитанцію № 148048998.
Зазначає, що ОСОБА_1, діючи всупереч вимогам ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, відповідно до вимог яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, маючи єдиний корисливий мотив, діючи умисно, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельних ділянок, за відсутності будь-якого правочину щодо них, самовільно зайняв земельну ділянку площею 42,1047 га, розташовану на території Ордо-Василівської сільської ради за межами с. Сергіївка Софіївського району Дніпропетровської області, та межує із землями кадастрові номери 1225286600:03:001:0195 і 1225286600:03:001:0189. При цьому, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вирощування сільськогосподарської культури соняшника, ОСОБА_1 уклав усну угоду з сторонніми особами, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт, про надання йому в тимчасове користування сільськогосподарської техніки, та здійснив обробку цієї землі за допомогою сільськогосподарської техніки.
Цим діянням ОСОБА_1, у відповідності до проведеного Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, розрахунку № 3-8701-8-3 від 28.12.2016, внаслідок самовільного зайняття вищезазначеної земельної ділянки ОСОБА_1, заподіяв державі збитки на загальну суму 73351 грн. 44 коп..
Просить стягнути з останнього збитки, завдані самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 73351,44 грн. та судовий збір за розгляд даної справи.
Прокурор надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував. Крім того, прокурором надано на розгляд суду заяву, згідно з якою прокурор уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 73351,44 грн..
Представник позивача до судове засідання не з`явився, згідно наданих на розгляд суду пояснень зазначив, що проведеним Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25,07.2007, розрахунком № 3-8701-8-3 від 27.12.2016 встановлено, що внаслідок самовільного зайняття вищезазначеної земельної ділянки ОСОБА_1, державі заподіяні збитки на загальну суму 73351 грн. 44 коп..Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 країни, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, чим державі завдано шкоду в сумі 73351 грн. 44 коп.. Посилається на те, що згідно із інформацією Відділу Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області від 27.02.2017 № 8-420-0.4-361/2-17 земельна ділянка, яка знаходиться за межами с. Сергіївка Ордо-Василівської сільської ради, яка граничить із земельними ділянками з кадастровими номерами - 1225286600:03:001:0195 та 1225286600:03:001:0189 орієнтовною площею 42,0 га, землі запасу, відноситься до категорії землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля, форма власності - державна. Позовні вимоги Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області підтримує в повному обсязі, просить здійснювати розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Третя особа - Ордо-Василівська сільська рада Софіївського району Дніпропетровській області позовні вимоги Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області підтримує в повному обсязі, просить здійснювати розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим судом ухвалено проводити заочний розгляд справи в порядку ст.224 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом, у т.ч. і в судових органах. Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року прокурор або його заступник самостійно визначають і обґрунтовують в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, тобто прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку. Відповідно до ст. 13 Конституції України земля і інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи виконавчої влади і місцевого самоврядування. Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Згідно зі ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності чи право користування земельною ділянкою виникає після одержання власником державного акту, що засвідчує право власності на цю ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Приписами ч. 1 ст. 15-2 Земельного кодексу України і п. а ч. 1 ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України , яка набрала чинності 05.08.2016, внесено зміни до Положення про Держгеокадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, і визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
В даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки останнє є структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності (Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру), який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Судом встановлено, що в ході проведення систематичного аналізу стану додержання вимог земельного законодавства з метою здійснення представницької діяльності на захист інтересів держави, комісією Ордо-Василівської сільської ради 09.03.2016 проведено обстеження і складено акт самовільного використання невідомою особою земельної ділянки площею 42,1047 га, розташованої за межами с. Сергіївна Софіївського району Дніпропетровської області.
За фактом самовільного використання невідомою особою земельної ділянки площею 42,1047 га, розташованої за межами с. Сергіївна Софіївського району Дніпропетровської області, Жовтоводською місцевою прокуратурою 18.08.2016 внесено відомості до ЄРДР, у кримінальному провадженні № 42016041220000032 встановлено правову кваліфікацію - ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, діючи всупереч вимогам ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, відповідно до вимог яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, маючи єдиний корисливий мотив, діючи умисно, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельних ділянок, за відсутності будь-якого правочину щодо них, самовільно зайняв земельну ділянку площею 42,1047 га, розташовану на території Ордо-Василівської сільської ради за межами с. Сергіївка Софіївського району Дніпропетровської області, та межує із землями кадастрові номери 1225286600:03:001:0195 і 1225286600:03:001:0189. При цьому, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вирощування сільськогосподарської культури соняшника, ОСОБА_1 уклав усну угоду з сторонніми особами, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт, про надання йому в тимчасове користування сільськогосподарської техніки, та здійснив обробку цієї землі за допомогою сільськогосподарської техніки.
Проведеним Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, розрахунком № 3-8701-8-3 від 28.12.2016 встановлено, що внаслідок самовільного зайняття вищезазначеної земельної ділянки ОСОБА_1, державі заподіяна шкода на загальну суму 73351 грн. 44 коп.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 країни, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, чим державі завдано шкоду в сумі 73351 грн. 44 коп..
Відносно ОСОБА_1 27.02.2017 складено і скеровано до Софіївського районного суду обвинувальний акт. Вироком Софіївського районного суду від 09.03.2017 затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн.. Вирок не оскаржувався та набрав законної сили.
Відповідно до вимог ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується. Використання землі не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків; при цьому, захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.
Відповідно до вимог п. б ч.1 ст.211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.
У пунктах 12, 14, 16 Постанови Пленумом Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року ,,Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до вимог ст. ст. 211, 212 ЗК України, ст. ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.
Вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 156 ЗК, ст. 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна встановлено, що покладаючи на підсудного обовязок відшкодувати матеріальну шкоду, суд має виходити з установленого законом правила про те, що шкода заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.111-16 ГПК України за 2 півріччя 2014 року від 2 травня 2015 року, стосовно деліктних зобовязань законодавство передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричинені шкоди відповідно до вимог ст.1166 ЦК України покладено на відповідача (постанова Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №3-51 гс14).
Відповідно до ч.4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.
Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок представляти інтереси держави в суді у випадках, визначених Законом.
Повноваження прокурора на звернення до суду у передбачених законом випадках, у тому числі для захисту інтересів держави, встановлено також ст.ст.20, 23, 36-1 Закону України Про прокуратуру , ст. 3, 45 ЦПК. Пунктом 6 ч. 2 ст. 20 зазначеного Закону, при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
У відповідності до вимог ч.1 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Узагальнюючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про стягнення з відповідача шкоди в сумі 73351,44 грн., завданої самовільним зайняттям земельної ділянки обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню, а тому необхідно стягнути із відповідача означену суму шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення та судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа: Ордо-Василівська сільська рада Софіївського району Дніпропетровській області, про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям землі, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1 на користь держави шкоду в сумі 73351 (сімдесят три тисячі триста п'ятдесят одну) гривні 44 коп., завдану самовільним зайняттям земельної ділянки площею 42,1047 га., розташовану на території Ордо-Василівської сільської ради, за межами с.Сергіївка Софіївського району Дніпропетровської області, що межує із земельними ділянками кадастрові номери 12252866600:03:001:0195 і 12586600:03:001:0189, яку перерахувати на р/р 31419611700337 ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24062200.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок ( в особі Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул.Липська,18/5, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795 (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/2203006, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Софіївського районного
суду Дніпропетровської області ОСОБА_2
Суд | Софіївський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2017 |
Оприлюднено | 14.07.2017 |
Номер документу | 67615232 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Кащук Д. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні