Постанова

від 13.06.2017 по справі 808/1405/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року Справа № 808/1405/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі судового засідання Фесик А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат»

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області ( далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за допомогою засобів поштового зв'язку.

Відповідно до ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова повістка вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ Карат (код ЄДРПОУ 22160744) зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та знаходиться за адресою: вул. Малигіна, буд. 3, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно наданої довідки про заборгованість відповідач має податковий борг з земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у сумі у сумі 30380,91 грн.

Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань.

За результатами здійснення фінансово- господарської діяльності та на виконання діючого законодавства відповідачем надано податкові декларації, згідно яких :

- за податковою декларацією за 2016 рік № НОМЕР_1 від 15.02.2016, річна сума податку складає 89795,85 грн. (із розбивкою по місяцям з січня по листопад 2016 по 7482,99 грн. щомісячно та грудень- 7482,96 грн.). Несплаченою залишається сума за жовтень 2016 у розмірі 7482,99 грн. (термін сплати 30.11.2016), за листопад 2016 у розмірі 7482,99 грн. (термін сплати 30.12.2016) та грудень 2016 у розмірі 7482,99 грн. (термін сплати 30.01.2017);

- за податковою декларацією за 2017 рік № НОМЕР_2 від 31.01.2017, річна сума податку складає 95183,60 грн. (із розбивкою по місяцям з січня по листопад 2017 по 7931,97 грн. щомісячно та грудень - 7931,93 грн.). Несплаченою залишається сума за січень 2017 у розмірі 7931,97 грн. (термін сплати 02.03.2017).

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1. ст. 57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, зазначено що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом також встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога форми Ю №306-25 від 17.03.2014 р. на суму 3461,81 грн., яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку та отримана директором товариства 24.03.2014.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп.95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст.95 Податкового кодексу України - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному постановою КМУ № 1244 від 29.12.2010.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

Таким чином, судом встановлена наявність підстав для задоволення позову позивача про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 30380,91грн.

За правилами ч.ч. 1, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з чим, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 94,158,160,161,162,163,164,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позивача - задовольнити.

Стягнути кошти у сумі податкового боргу з земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 30380 (тридцять тисяч триста вісімдесят) грн. 91 коп. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Карат (код ЄДРПОУ 22160744) на р/р 33213811700011, Бердянське УК/Бердянськ, код платежу 18010500, код ЄДРПОУ 38042560, МФО 813015, банк одержувача - Бердянський УДКСУ Запорізької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко