Постанова

від 26.06.2017 по справі 826/18316/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2017 року скорочене провадження № 826/18316/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., вирішив адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТ ОЛЛ"

про стягнення податкової заборгованості

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТ ОЛЛ" (далі - відповідач, ТОВ "СОФТ ОЛЛ" ) про стягнення податкової заборгованості в розмірі 153 537,59 грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем в установлені законодавством строки не сплачені узгоджені суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача у розмірі 153 537,59 грн. виникла:

з податку на доходи фізичних осіб виникла згідно податкового повідомлення-рішення № 0019951702 від 06.05.2015 року на суму 510 грн.

з податку на додану вартість виникла згідно самостійно поданих декларацій:

- № 9088239435 від 20.01.2014 року на суму 11 507,00 грн;

- № 9009389666 від 23.02.2014 року від'ємне значення на суму (-160,00 грн);

- №9009182962 від 21.02.2014 року на суму 4 547,00 грн;

- № 9014694425 від 19.03.2014 року на суму 3 480,00 грн;

- № 9021469935 від 18.04.2014 року на суму 6 972,00 грн;

- № 9028586022 від 19.05.2014 року на суму 2 161,00 грн;

- № 9035313919 від 20.06.2014 року на суму 2 587,00 грн;

- № 9039630682 від 11.07.2014 року на суму 4 039,00 грн;

- № 9046647285 від 13.08.2014 року на суму 1 425,00 грн;

- № 99054265285 від 22.09.2014 року на суму 7 800,00 грн;

- № 9060266214 від 20.10.2014 року на суму 8 334,00 грн;

- №9066581359 від 17.11.2014 року на суму 46,00 грн;

- № 9019334466 від 20.02.2015 року на суму 3 091,00 грн;

- № 9045020423 від 20.03.2015 року на суму 3 484,00 грн;

- № 9071575697 від 17.04.2015 року на суму 4 944,00 грн;

- № 9273734716 від 20.01.2016 року на суму 32 237,00 грн;

- № 9019856066 від 18.02.2016 року на суму 5 859,00 грн;

- № 9081758487 від 20.05.2016 року на суму 25 527,00 грн;

- № 9096261103 від 13.06.2016 року на суму 20 256,00 грн;

- № 9122950685 від 18.07.2016 року на суму 19 674,00 грн;

- № 9149613097 від 19.08.2016 року на суму 33 682,00 грн;

- №9171651295 від 19.09.2016 року на суму 8 283,00 грн.

Акти перевірки та податкових повідомлень-рішень:

- №0052511501 від 12.12.2014 року на суму 2 652,65 грн;

- № 0052521501 від 12.12.2014 року на суму 16,00 грн;

- № 0033091501 від 18.09.2015 року на суму 170,00 грн;

- № 0038271501 від 19.10.2015 року на суму 1 020,00 грн;

- № 0030101201 від 20.07.2016 року на суму 2 803,84 грн.

Як повідомив податковий орган, Підприємством сплачено: 89 983,52 грн.

Нарахована пеня становить: 22 664,62 грн.

Заборгованість по податку складає: 149 118,59 грн.

Заборгованість по податку на прибуток виникла згідно самостійно поданих декларацій:

- № 9081408010 від 02.03.2015 року на суму 8 682,00 грн;

- № 9276397452 від 29.02.2016 року на суму 32,00 грн;

Позивач вказує, що Підприємством сплачено: 4 805,00 грн.

Заборгованість по податку складає: 3 909,00 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженою.

Також, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень, а відтак сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток набула статусу податкового боргу у розумінні положень ПК України.

В силу вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем в поданих деклараціях є узгодженими з моменту їх подання, та не сплачено у встановлений строк, суд приходить до висновку про визнання такого податкового зобов'язання податковим боргом.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що позивачем направлено податкову вимогу від 14.05.2014 року №365-25, яку вручено відповідачу згідно розписки.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, процедура стягнення вважається дотриманою.

Станом на час розгляду справи відповідачем належних доказів про сплату податкових зобов'язань з податків не надано, як і не надано доказів щодо оскарження зазначеної податкової вимоги.

Згідно з п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що сума податкових зобов'язань відповідача узгоджена та у встановлені законом строки ним не сплачена, доказів погашення зазначеного боргу не надано, як і заперечень проти позову, суд вважає, що подані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

Виходячи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 163, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТ ОЛЛ" (код ЄДРПОУ 36214708) податковий борг з податку на прибуток у розмірі 3 909,00 грн.; податку на додану вартість у розмірі 149 118,59 грн.; податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій