Постанова

від 06.07.2017 по справі 826/5663/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 липня 2017 року письмове провадження № 826/5663/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лізінговий дім Січ

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2015 № 0024051501,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лізінговий дім Січ (далі - позивач, ТОВ Лізінговий дім Січ ) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2015 № 0024051501 (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

16.08.2016 представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

16.08.2016 ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив :

ТОВ Лізінговий дім Січ , ідентифікаційний номер - 37924421, зареєстроване як юридична особа 07.12.2011, знаходиться на обліку в ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві. Вказане підприємство розташоване за адресою: 03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14, корпус 5.

18.03.2015 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якій останнім, відповідно до рядка 25.1, визначено суму грошового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 271184,00 грн.

18.03.2015 позивачем до відповідача подано розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015, з якого вбачається що суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 складає 873530,00 грн.

Так, між позивачем та відповідачем проведено звірку розрахунків платника за період з 01.01.2015 по 18.03.2015, яким встановлено позитивне сальдо розрахунків у розмірі 873530,00 грн., про що складено акт від 18.03.2015 № 2477-20.

04.06.2015 позивачем подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з якої вбачається, що сума податку на додану вартість обчислена відповідно до п. 200 1 .3 ст. 200 1 ПК України складає 873 530,00 грн., а сума податку що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість складає 271 184,00 грн. (рядок 23.1).

Відповідачем проведено камеральну перевірку щодо правил сплати податку на додану вартість позивачем, за результатами якої складено акт від 30.09.2015 № 55/26/50/15-01-11 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем правил сплати (перерахування) податків, передбачених п. 203.2 ст. 203, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, по податковій декларації від 18.03.2015 № 9042535029 у розмірі 271 184,00 грн. на 67 днів.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким до ТОВ Лізінговий дім Січ за затримку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 271 184,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 54 236,80 грн. (затримка 67 днів).

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, податкове повідомлення-рішення від 15.10.2015 № 0024051501 залишено без змін рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 24.12.2015 № 19537/10/26-15-10-06 про результати розгляду первинної скарги та рішенням ДФС України від 02.03.2016 № 4566/6/99-99-10-01-02-25 про результати розгляду скарги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 1 .3 ст. 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 1 .3 ст. 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VIII, що набрав законної сили з 01.01.2015 запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість - ст. 200 1 ПК України.

Пунктом 200 1 .1 ст. 200 1 ПК України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569).

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (п. 2 Порядку № 569).

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі (п. 4 Порядку № 569).

Згідно з п. 200 1 .3 ст. 200 1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ.

Враховуючи положення п. 35 під. 2 роз. ХХ ПК України та Порядку № 569, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період з 01.01.2015 по 01.07.2015 (або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі, а з 01.07.2015 - на постійній основі. При цьому вказана система електронного адміністрування не вносить змін до загальних принципів справляння ПДВ, об'єкту оподаткування, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також права на отримання бюджетного відшкодування.

Отже, аналіз зазначених норм дозволяє визначити сукупність підстав для отримання платником податку бюджетного відшкодування, до яких відносяться: фактична оплата податку отримувачем товарів послуг у попередніх та звітному податкових періодах, та наявність позитивного значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Сума податку на додану вартість, що обчислена позивачем відповідно до п. 200 1 .3 ст. 200 1 ПК України на момент подання податкової декларації за лютий 2015 року складає 873 530,00 грн. та має позитивне значення.

Вказана сума визначена позивачем за попередній період відповідно до валютно-митної декларації від 29.04.2013 на суму ПДВ 1 940 626,83 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що ним фактично сплачена сума ПДВ у лютому 201 5 року. Однак, якості доказу на підтвердження сплати ПДВ у лютому 2015 року, позивач надає банківську виписку від 26.04.201 3 .

Таким чином, доводи позивача щодо сплати ПДВ у лютому 2015 року спростовані банківською випискою від 26.04.2013, інших доказів, на підтвердження сплати ПДВ у лютому 2015 році позивачем не надано.

Відповідно до п. 1 розділу II Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994 (далі - Порядок № 765), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Згідно з п. 7 розділу II Порядку № 765, проведення операцій в інтегрованій картці платника здійснюється в хронологічному порядку.

Відповідно до п. 4 розділу III Порядку № 765, нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань. При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

У п. 3 розділу V Порядку № 765 визначено, що погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідними документами.

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що сума переплати (позитивне сальдо) у розмірі 873 530,00 грн., на момент самостійно визначених грошових зобов'язань у розмірі 271 184,00 грн. використана, зокрема:

20.03.2015 зменшено переплату по декларації з податку на додану вартість від 18.03.2015 № 99036440000 у розмірі 389 268,00 грн. (код операції: 9LE);

20.03.2015 зменшено переплату по декларації з податку на додану вартість від 18.03.2015 № 9072118831 у розмірі 19 582,00 грн. (код операції: 9LМ);

20.03.2015 зменшено переплату за рахунок податкового повідомлення-рішення № 000531501 у розмірі 55 830,00 грн. (код операції: 9H');

20.03.2015 зменшено переплату за рахунок податкового повідомлення-рішення № 000531501 у розмірі 19 582,00 грн. (код операції: 9G);

20.03.2015 зменшено переплату за рахунок податкового повідомлення-рішення № 000531501 у розмірі 389 268,00 грн. (код операції: 9H').

Таким чином, станом на 20.03.2015 переплата (позитивне сальдо) у розмірі 873 530,00 грн. позивачем використано.

Крім того, з інтегрованої карти платника вбачається, що 30.03.2015 позивачу збільшено недоїмку у розмірі 271 184,00 грн. за рахунок податкової декларації з податку на додану вартість від 18.03.2015 № 9042535029.

04.06.2015 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з якого вбачається, що зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість складає 271 184,00 грн. Даний розрахунок прийнятий відповідачем 05.06.2015 за № 9115169239. На підставі вказаного уточнюючого розрахунку, позивачем погашено податкове зобов'язання у розмірі 271 184,00 грн., тобто із затримкою 67 днів.

На вимогу суду сторонами не надано інших розрахунків щодо податку на додану вартість позивача, як і додаткових доказів, що свідчили б про наявність від'ємного значення з ПДВ у платника податку станом на момент подачі декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року № 9042535029 від 18.03.2015. У свою чергу позивач не відслідковував черговість погашення податкової заборгованості контролюючим органом, не оскаржував дій податкового органу, щодо погашення податкового боргу платника 20.03.2015 року за рахунок від'ємного значення на суму 873 530,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у відповідача підстав для застосування до ТОВ Лізінговий дім Січ штрафу за порушення правил сплати (перерахування) до бюджету податку на додану вартість.

Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, за затримку сплати на 67 днів позивачем податкових зобов'язань у розмірі 271 184,00 грн. до останнього застосовано штраф у розмірі 54236,80 грн. (20% від 271184,00 грн.).

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують висновки контролюючого органу про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

В свою чергу, представником позивача не надано доказів спростування доводів контролюючого органу та підтвердження своєчасності сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період.

Таким чином, підсумовуючи викладене та зважаючи, що наявними у матеріалах справи доказами, а саме: копією облікової картки платника податків документально підтверджується факт допущення позивачем порушення норм податкового законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно з ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявні у справі докази свідчать про правомірність прийнятого податковим органом рішення про застосування фінансових санкцій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165,167,254 КАС, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Лізінговий дім Січ відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій