Ухвала

від 06.07.2017 по справі 331/1673/17(2а/331/83/2017)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2017 рокусправа № 331/1673/17 провадження №2а/331/83/2017

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя

на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 31 травня 2017 року у справі №331/1673/17 (провадження №2а/331/83/2017) за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень (а.с.48) просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні при призначенні та виплаті пенсії довідки про заробітну плату, яка видана відокремленим підрозділом шахтою Новопалівською (ЄДРПОУ 00177425) ДП Донбасантрацит за період з січня 1987 року по липень 1994 року;

зобов'язати відповідача врахувати з 13.10.2015 року при призначені та виплаті пенсії довідку про заробітну платі видану відокремленим підрозділом шахтою Новопалівською (ЄДРПОУ 00177425) ДП Донбасантрацит за період з січня 1987 року по липень 1994 року та здійснити нарахування та виплату пенсії згідно вказаної довідки.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що та обставина, що довідка видана підприємством, яке знаходиться у м. Красний Луч Луганської області, яке наразі непідконтрольне українській владі, не може бути підставою для позбавлення його права на врахування заробітної плати, отримуваної під час важкої роботи на шахті Новопавлівська у період 1986-1994р., при обчисленні пенсії. Вказує на те, що страхові внески до пенсійної системи з заробітної плати сплачувались, а тому і цей заробіток при обчисленні пенсії має бути врахований.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10 травня 2017 року, яка позивачем не оскаржувалася, адміністративний позов за період заявлених вимог з 13.10.2015 року по 02.10.2016р. залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 31 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в зарахуванні при призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату, яка видана відокремленим підрозділом шахтою Новопалівською (ЄДРПОУ 00177425) ДП Донбасантрацит за період з січня 1987 року по липень 1994 року. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 з 03 жовтня 2016 року перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату виданої

відокремленим підрозділом шахтою Новопалівською (ЄДРПОУ 00177425) ДП Донбасантрацит за період з січня 1987 року по липень 1994 року та здійснити з 03 жовтня 2016 року нарахування та виплату пенсії згідно вказаної довідки.

Не погодившись з постановою суду, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити. Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована тими обставинами, які стали підставою для відмови в перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату, видану відокремленим підрозділом шахтою Новопавлівською державного підприємства Донбасантрацит . Заявник апеляційної скарги вказує на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. за №595, з 01.12.2014р. на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі органи Пенсійного фонду не функціонують, та документи, підготовлені або видані органами фонду з території, які не підконтрольні українській владі, не підлягають виконанню. Таким чином, на думку відповідача, відсутні підстави для застосування позивачу при перерахунку пенсії даних про заробітну плату за періоди роботи з січня 1987р. по липень 1994р.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Запоріжжя та отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 13.10.2015р.

При призначенні пенсії не було враховано довідку про заробіток, видану відокремленим підрозділом шахтою Новопавлівською державного підприємства Донбасантрацит , оскільки, як зазначив пенсійний орган, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи видані з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають виконанню (а.с.13)

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надана довідка за формою відповідає Додатку 1 до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , вона містить штамп підприємства та печатку. Суд зазначив, що дії відповідача, які в звичайних умовах можуть бути цілком обґрунтованими, в особливій ситуації позивача є проявом непрямої дискримінації. Крім того, хоча дії відповідача формально ґрунтуються на положеннях підзаконного нормативного акту та переслідують легітимну мету, в особливій ситуації позивача суд визнав їх явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З такими висновками суду першої інстанції в повній мірі неможливо погодитися з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №595 та розпорядження КМУ від 07.11.2014р. №1085-р вказує, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи видані з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають виконанню.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, згідно п.1 якого цей Порядок визначає процедуру фінансування бюджетних установ, надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям (далі - установи), здійснення соціальних виплат населенню Донецької та Луганської областей.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Тобто, дані підзаконні акти не вирішують питання безпосереднього функціонування підприємств та організацій, які знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі й шахт, та, відповідно, не встановлюють прямої заборони приймати документи, які ними видані.

Єдиний нормативний акт, який вказує на недійсність документу, який виданий органами та/або особами, є Закон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (ст.9). Натомість вказаний Закон стосується органів, які знаходяться на тимчасово окупованій території, якою, згідно ст.3 цього Закону, є ОСОБА_2 Крим.

В даному ж випадку, м.Красний Луч, яке знаходиться у Луганській області, є населеним пунктом, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, як це затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Відокремлений підрозділ шахта Новопавлівська державного підприємства Донбасантрацит не є органом державної влади та не знаходиться на тимчасово окупованій території, підстави вважати, що видані ним довідки є недійсними, відсутні.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що надана позивачем ОСОБА_3 за формою відповідає Додатку 1 до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , вона містить штамп підприємства та печатку, а тому мала бути прийнята органом Пенсійного фонду при обчисленні пенсії позивача.

Щодо посилання відповідача на ст.40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування слід зазначити наступне.

Відповідно до названої статті, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідач виокремлює саме необхідність підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Враховуючи, що зустрічна звірка достовірності видачі пільгових довідок здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства, достовірність наданої позивачем ОСОБА_3 неможливо підтвердити, оскільки у м.Красний Луч органи Пенсійного фонду не функціонують.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача на наявність у пенсійного органу права проводити перевірку обґрунтованості видачі довідок, як це закріплено ст.101 Закону України Про пенсійне забезпечення , проте посилання відповідача на неможливість в даному випадку її провести з огляду на не функціонування Пенсійного органу у м.Красний Луч є необґрунтованим.

Так Правлінням Пенсійного Фонду України прийнято постанову №9-1 Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників , відповідно до якої обслуговування страхувальників, які перебувають на обліку, зокрема, в управлінні ПФУ в м. Красному Лучі, на період проведення антитерористичної операції, зокрема здійснення обліку платежів, що надходять на рахунки органів Пенсійного фонду України, відкриті в установах АТ "Ощадбанк", прийняття звітності, передбаченої законодавством, зняття з обліку страхувальників в органах Пенсійного фонду України, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4, 6, 9-12, 16, 19 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, здійснює УПФУ в Кремінському районі.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість проведення перевірки наданої позивачем довідки є безпідставним. Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача ані до УПФУ в Кремінському районі, ані безпосередньо до підприємства, яке видало спірну довідку.

Крім того, сама по собі неможливість проведення перевірки не може бути підставою для відмови в перерахунку пенсії, з огляду й на те, що надана довідка не визнавалась недійсною в установленому законом порядку, доказів відображення в ній неправдивих чи неправильних відомостей, матеріали справи не містять і відповідачем не зазначаються.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що дії відповідача є неправомірними, але не з огляду на те, що в особливій ситуації позивача є проявом непрямої дискримінації, як помилково зазначив суд першої інстанції, а з огляду на порушення відповідачем вищенаведених норм законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.

Враховуючи, що судом першої інстанції вірно вирішено спір по суті, а відповідно до ст.202 КАС України порушення норм матеріального та процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду лише якщо це призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за можливе залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 31 травня 2017 року у справі №331/1673/17 (провадження №2а/331/83/2017) - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 07.07.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк