Постанова

від 05.07.2017 по справі 815/7404/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/7404/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Лук'янчук О.В., судді -Градовського Ю.М.

при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю МАЙВІК КОРПОРЕЙШЕН до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача приватного підприємства РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС , про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року ТОВ МАЙВІК КОРПОРЕЙШЕН (надалі - Позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, Митниця), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- зобов`язати Митницю видати позивачу товар, а саме сумки жіночі ПВХ, загальною кількістю 1000 шт., в асортименті: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт., без відшкодування витрат Одеській митниці Державної фіскальної служби України на зберігання цього товару з 26.05.2016 року та за час проведення службового розслідування у період з 12.02.2016 року по 08.04.2016 року;

- зобов`язати Митницю провести взаємний залік лишків (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт.) і нестач (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт. 3125) внаслідок пересортиці згідно п.5 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 року №8790;

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2016 року позивачем до митного оформлення було подано МД №500060001/2016/004319 в якій було задекларовано товар - вироби з лицьовою поверхнею із полімерних матеріалів (ПВХ) - рюкзаки (ПВХ), різних розмірів та кольорів, в асортименті: арт. 2663 - 20 шт., арт. 2332 - 500 шт., арт. 2333 - 600 шт., арт. 2336 - 600 щт.; вироби з лицьовою поверхнею із полімерних матеріалів (ПВХ) - термосумки для харчових продуктів або напоїв, багаторазові, ізольовані, що використовуються для підтримки температури харчових продуктів і напоїв при транспортуванні або тимчасовому зберіганні: арт. 3113 - 36 шт., арт. 3105 - 150 шт., сумки жіночі ПВХ, різних розмірів та кольорів, в асортименті: арт. 3128 - 100 шт. арт. 3129 - 100 шт., арт. 3130 - 600 шт., арт. 3131- 200 шт.; країна походження: Китай; виробник: SHENZHENNANYINGTRADING CO. LTD. Контейнер: APMU4520781.

Дана ВМД була прийнята Митницею без зауважень та позивачем за нею були сплачені митні платежі у повному обсязі.

Листом від 10.05.2016 року (вх.№3335/1029) позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу вказаного товару з території митного складу ПП РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС , де він зберігався.

Станом на 29.06.2016 року відповідачем видано позивачу лише частину товару, а саме: рюкзаки (ПВХ) в асортименті: арт. 2663 - 20 шт., арт, 2332 - 500 шт., арт. 2333 - 600 шт., арт, 2336 - 600 шт. та термосумки (ПВХ) в асортименті: арт. 3113 - 36 шт., арт. 3105 - 150 шт.

Інша частина товару, загальною кількістю 1000 шт., а саме сумки жіночі ПВХ, різних розмірів та кольорів, в асортименті: арт. 3128 - 100 шт., арт. 3129 - 100 шт., арт. 3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт., дотепер залишається на складі митного органу.

30.06.2016 року та 01.09.2016 року позивач звертався до Одеської митниці Державної фіскальної служби України з листами про видачу вищезазначеного товару, на які відповідь до дати звернення до суду не надходила.

Як слідує з матеріалів справи, причини, по яким Митниця не видає позивачу 1000 жіночих сумом з артикулами 3128, 3129, 3130 та 3131 полягають у тому, що цей товар обліковується по бухгалтерії Одеської Митниці як надлишки, які виникли внаслідок пересортиці товарів митного складу ПП РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС .

Як пояснив представник відповідача, Одеська Митниця не заперечує проти того факту, що 1000 жіночих сумок з артикулами 3128, 3129, 3130 та 3131 дійсно належать позивачу і їх митне оформлення проведено відповідно до вимог законодавства зі сплатою усіх митних платежів, але бухгалтерія Митниці не може видати накладну на видачу цього товару позивачу, оскільки цей товар рахується як надлишки, які виникли внаслідок пересортиці товарів, які були ввезені на митну територію України ТОВ Сейлз Профі ще 16.08.2014 року, та внаслідок порушення цим підприємством митних правил, ці товари 11.09.2015 року були поміщені для зберігання на митний склад ПП РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС .

Ці обставини узгоджуються зі змістом долучених до справи службових записок Митниці, з яких слідує, що в процесі зберігання партії товару, ввезеної ТОВ Сейлз Профі ще 16.08.2014 року, на митному складі ПП РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС була проведена інвентаризація цього товару, яка показала відсутність товару загальною кількістю 2906 одиниць, у тому числі сумки жіночі із ПВХ артик.3125 кількістю 1000 шт., та наявність надлишків - 1000 жіночих сумок із ПВХ з артикулами 3128, 3129, 3130 та 3131.

В подальшому ТОВ Сейлз Профі листом від 24.04.2016 року (а.с.70) повідомило Митницю, що відмовляється від вищезазначеного товару на користь позивача.

В зв'язку із цим позивачем 06.05.2016 року була подана для митного оформлення в режимі ІМ-40 вищезазначена митна декларація №500060001/2016/004319, яка була прийнята відповідачем без зауважень зі сплатою позивачем митних платежів в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача видати позивачу 1000 жіночих сумом із ПВХ з артикулами 3128, 3129, 3130 та 3131, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач неправомірно (без наявності правових підстав) продовжує утримувати на митному складі майно, яке належить позивачеві та за розмитнення якого ним сплачені необхідні митні платежі в повному обсязі, що є порушенням прав позивача мирно володіти власним майном відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997 року, якою держава Україна гарантує особам право власності на приналежне їм майно.

Також суд першої інстанції вірно визначив періоди, за які позивач не повинен сплачувати витрати на зберігання цього товару на митному складі, а саме: з 26.05.2016 року та за час проведення службового розслідування у період з 12.02.2016 року по 08.04.2016 року.

Такий висновок ґрунтується на наступних положеннях законодавства.

Статтею 242 Митного кодексу України, п.10 розділу II Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.06.2012 року №731 (далі - Порядок №731), пунктом 9.1 Порядку роботи складу митного органу, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №627 (далі - Порядок №627) (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.07.2012 року за №1097/21409) передбачено, що видача зі складу митного органу товарів, транспортних засобів їх власникам або вповноваженим особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, здійснюється лише після митного оформлення зазначених товарів, транспортних засобів, відшкодування витрат митних органів за їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Відповідно до п.9.2 Порядку №627 видача зі складу митного органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення особам, зазначеним у пункті 9.1 цього розділу, здійснюється за умови подання на ім'я керівника митниці або особи, яка виконує його обов'язки, відповідної заяви (звернення) та документів, що засвідчують особу (повноваження особи).

Згідно п. 9.5 Порядку №627 строк розгляду заяви/звернення та надання відповіді на неї це може перевищувати 10 робочих днів з дня реєстрації цієї заяви/звернення у Митниці. При фактичній видачі товарів у строки, що не перевищують строки розгляду заяви/звернення, відповідь Митницею не надається.

За результатами розгляду заяви/звернення заявнику в межах строку, що не перевищує строку розгляду заяви/звернення, невідкладно надається засобами телефонного (з обов'язковим письмовим підтвердженням), поштового, факсимільного чи електронного зв'язку відповідь щодо умов та порядку отримання товарів і транспортних засобів комерційного призначення зі складу Митниці та зазначається адреса складу, де знаходяться товари. При цьому враховуються вимоги пункту 9.5 цього розділу (абзац 2 п.9.6 Порядку №627), ;

У п.9.12. Порядку №627 зазначено, що у разі прийняття рішення про відмову в поверненні товарів зі складу Митниці керівник Митниці або особа, яка виконує його обов'язки, накладає на заяві/зверненні громадянина резолюцію "Заборонено". При цьому заявнику надається відповідь із зазначенням причин відмови.

Звернення позивача від 10.05.2016 року щодо видачі зі складу оформленого товару надійшло до Митниці ще 11.05.2016 року, проте частина товару - 1000 жіночих сумом із ПВХ з артикулами 3128, 3129, 3130 та 3131 досі не видана і рішення про відмову у їх видачі Митницею не приймалось.

Таким чином, відповідачем з 26.05.2016 року (перший робочий день після спливу 10-деного терміну на розгляд заяви позивача про видачу товару) порушено строки розгляду заяви/звернення та надання відповіді на неї, а також не надано відповідь про відмову або задоволення заяви/звернення.

Пунктом 8 розділу II Порядку №731 встановлено, що при обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включаються, зокрема, час затримки митного оформлення, яка сталася з ініціативи митного органу

При цьому, при обрахунку витрат до розрахункового строку не включаються, зокрема, час проведення службового розслідування або перевірки.

Зі змісту долученої до справи копії акту службового розслідування №04-20016 від 08.04.2016 року (а.с.57-69) слідує, що службове розслідування, яке пов'язано з перевіркою обставин зберігання товару Сумки , що були ввезені на митну територію України ТОВ Сейлз Профі ще 16.08.2014 року, було проведено з 12 лютого по 08 квітня 2016 року.

Таким чином, за період з 12 лютого по 08 квітня 2016 року та за період після 26.05.2016 року позивач не повинен сплачувати витрати на зберігання належного йому товару на митному складі.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції про зобов'язання відповідача провести взаємний залік лишків (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт.) і нестач (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт. 3125) внаслідок пересортиці згідно п.5 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 року №8790.

Слід зазначити, що приймаючи таке рішення, суд першої інстанції в порушення вимог ст.163 КАС України не навів жодних законодавчих положень, якими він керувався при прийнятті такого рішення.

Колегія суддів вважає, що питання внутрішнього бухгалтерського обліку Митницею товарів, які зберігаються на митних складах не повинні впливати на права суб'єктів господарювання, які імпортують товар на митну територію України, вільно розпоряджатися належними їм товарами, митне оформлення яких здійснено з дотриманням вимог законодавства.

Права позивача не можуть залежати від того, яким чином Митниця обліковує належний позивачу товар.

Рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання Митницю видати товар повинно бути виконано безвідносно до того, як бухгалтерія Митниці веде бухгалтерській облік цього товару.

Отже, позовна вимога про зобов'язання Митниці провести певні бухгалтерські операції щодо обліку належного позивачу товару, не є належним способом захисту прав позивача.

Крім того, для задоволення такої вимоги суду необхідно з'ясувати певні обставини та факти, як-то: правильність відображення в бухгалтерському обліку Митниці товарів, які обліковуються як лишки (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт.) та як нестача (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт. 3125), про взаємний залік яких просить позивач. Однак з'ясування судом таких обставин та фактів явно виходить за межі предмету доказування у даній справи.

Більш того, згідно матеріалів справи ПП РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС , як зберігач вказаних товарів, взагалі заперечує проти правильності обліку Митницею як надлишків належних позивачу 1000 жіночих сумом із ПВХ з артикулами 3128, 3129, 3130 та 3131. Обставини такого обліку були предметом дослідження в рамках господарської справи №916/75/17, по якій Господарським судом Одеської області винесено рішення від 21.03.2017 року (а.с.215-223) про відмову у задоволені позовних вимог Одеської митниці до ПП РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС про стягнення збитків внаслідок виявленої нестачі та надлишків товарів товару Сумки , що були ввезені на митну територію України ТОВ Сейлз Профі 16.08.2014 року та передані на зберігання ПП РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС 11.09.2015 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача провести взаємний залік лишків (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт.) і нестач (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт. 3125) внаслідок пересортиці задоволенню не підлягає, а тому постанова суду першої інстанції в частині задоволення цієї вимоги підлягає скасуванню з прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року скасувати в частині зобов`язання Одеської митниці Державної фіскальної служби України (65078, м.Одеса, вул.Гайдара,21-А, код ЄДРПОУ 39441717) провести взаємний залік лишків (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт.) і нестач (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт. 3125) внаслідок пересортиці згідно п.5 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02 вересня 2014 року №8790, та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 липня 2017 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський