Ухвала

від 04.07.2017 по справі 903/428/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"04" липня 2017 р. Справа № 903/428/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙД ФУДЗ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНІУМ-ТРЕЙД»

про стягнення 12 194,78грн.

Суддя: Філатова С.Т.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 22.06.2017р. №22/06-17

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАЙД ФУДЗ» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНІУМ-ТРЕЙД» про стягнення 12 194,78 грн., з яких: 9 628,44грн. основного боргу, 2 434,01 грн. пені за період з 01.01.2016 р. по 16.05.2017 р. за договором поставки № 3110-13/1 від 13.10.2013 р. та 132,33 грн. 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

13.10.2013 р. між ТОВ «ДРАЙД ФУДЗ» та ТОВ «КОНТИНІУМ-ТРЕЙД» було укладено договір поставки № 3110-13/1. За умовами договору позивач зобов'язувався поставляти товар відповідачу, а відповідач прийняти такий товар та здійснити оплату згідно умов договору.

Згідно пункту 8.2.1. договору покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 45 календарних днів з моменту поставки.

Згідно накладних позивач поставив відповідачеві у 2016 році продукції на суму 710, 64 грн. в березні, 4 242,24 грн. в травні, 2 457,00 грн. в листопаді.

Крім того, станом на 01.01.2016 року у відповідача обліковувалась заборгованість за раніше поставлений товар у сумі 11 365,04 грн.

В січні та лютому 2016 року відповідач здійснив часткову оплату за раніше поставлений товар у сумі 8 000,00 грн. та здійснив повернення товару протягом квітня - червня 2016 року на загальну суму 1 146, 48 грн.

Загальна сума основного боргу складає 9 628,44 грн.

Крім цього, згідно умов договору (п. 10.5), в разі несвоєчасної оплати постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. Сума пені становить 2 434,01 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України сума 3% річних складає 132,33 грн.

Відповідач в клопотанні № 174 від 09.06.2017 р. просив зобов'язати позивача направити на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками та відкласти розгляд справи у зв'язку з участю повноважного представника у розгляді справи в Господарському суді Запорізької області.

Ухвалою суду від 12.06.2017р. розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України відкладався. Зобов'язано подати суду: позивача - оригінал поштової квитанції в підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви із додатками від 20.05.2017р.; обґрунтований розрахунок заборгованості в сумі 11 365,04грн. станом на 01.01.2016р. із зазначенням періоду виникнення заборгованості, первинних розпорядчих (накладних) та платіжних документів, та документи в підтвердження заборгованості; докази в підтвердження часткової оплати заборгованості на суму 8 000,00грн., про що зазначено у позовній заяві; накладні про повернення товару на суму 1 146,48грн.; належним чином завірені копії накладних, долучених до позовної заяви; відповідача - пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; у випадку заперечень щодо розрахунків надати контррозрахунок.

Клопотанням від 04.07.2017р. представник позивача на виконання вимог суду долучив до матеріалів справи накладні на поставку товару по договору № 3110-13/1 від 13.10.2013 року за період з 26.11.2013 року по 07.11.2016 року на загальну суму 30 952,26 грн.; накладні на повернення товару по договору № 3110-13/1 від 13.10.2013 року за період з 12.06.2015 року по 03.02.2017 року на загальну суму 4 615,44 грн.; банківські виписки по оплаті товару поставленого згідно договору №3110-13/1 від 13.10.2013р. на суму 19 500,00 грн., довідку-розрахунок заборгованості, пені, річних, інфляційних витрат від 30.06.2017р.; поштову квитанцію від 20.05.2017р. та опис вкладень до цінного листа від 20.05.2017р. в підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

03.07.2017р. на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 22 364,14грн., в т.ч. 12 595,70грн. основного боргу, 2 551,88грн. пені, 887,44грн. річних, 6 329,12грн. інфляційних втрат.

Заява обґрунтована наступним:

13 жовтня 2013 року між TзOB "Драйд Фудз" (постачальник) та TзOB Континіум-Трейд" (покупець) був укладений договір № 3110-13/1, відповідно до п. 2.1 якого постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

У відповідності з досягнутими домовленостями, на виконання договору за період з 26.11.2013р. по 07.11.2016 року позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 30 952,26 грн. Отримання товару підтверджено видатковими накладними. За отриманий товар відповідач за вказаний період перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 19 500,00 грн. і здійснив повернення товару на суму 4 615,44 грн.

Відповідно до п. 8.2.1. договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 45 календарних дні з моменту поставки товару. Відповідач за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі.

Станом на день подання позовної заяви сума основного боргу відповідача по договору №3110-13/1 від 13.10.2013 року становить 6 836,82 грн.

Згідно п. 10.5. договору позивачем нарахована пеня в розмірі 1 105,74грн.

Відповідно до ст. 625 ЦКУ позивачем нараховано річних - 547,22 грн., інфляційних втрат - 3382,25 грн.

01 серпня 2014 року між позивачем та відповідачем, в особі Київської філії, був укладений договір № 41-пк/л-14, відповідно до п. 2.1. якого постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця товар, а відповідач зобов'язувався прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

На виконання договору за період з 19.11.2014р. по 26.09.2016р. позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 27 143,64грн. Отримання товару відповідачем підтверджено видатковими накладними. За отриманий товар відповідач сплатив суму 16 000,00 грн. і здійснив повернення товару на суму 5384,76 грн.

Відповідно до п. 8.2.1. договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 45 календарних дні з моменту поставки товару. Відповідач за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі.

Станом на день подання позовної заяви сума основного боргу відповідача по договору № 41-пк/л-14 від 01.08.2014 року становить 5 758,88 грн.

Згідно п. 10.5. договору позивачем нарахована пеня в розмірі 1 446,14грн.

Відповідно до ст. 625 ЦКУ позивачем нараховано річних - 340,22 грн., інфляційних втрат - 2946,87 грн.

До заяви долучив договір №3110-13/1 від 13.10.2013 року; накладні на поставку товару по договору № 3110-13/1 від 13.10.2013 року за період з 26.11.2013 року по 07.11.2016 року на загальну суму 30 952,26 грн.; накладні на повернення товару по договору № 3110-13/1 від 13.10.2013 року за період з 12.06.2015 року по 03.02.2017 року на загальну суму 4 615,44 грн.; банківські виписки по оплаті товару поставленого згідно договору №3110-13/1 від 13.10.2013р. на суму 19 500,00 грн.; договір № 41-пк/л-14 від 01.08.2014 року; накладні на поставку товару по договору № 41-пк/л-14 від 01.08.2014 року за період з 19.11.2014р. по 26.09.2016р. на загальну суму 27 143,64 грн.; накладні на повернення товару по договору № 41-пк/л-14 від 01.08.2014 року за період з 11.12.2015р. по 25.05.2017р. на загальну суму 5 384,76 грн.; банківські виписки по оплаті товару поставленого згідно договору № 41-пк/л-14 від 01.08.2014 року на суму 16 000,00 грн.; довідки розрахунку заборгованості.

Суд, розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 30.06.2017р., ухвалив відхилити останню, як таку, що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, при цьому виходив із такого:

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищий господарський суд України у п.п. 3.10, 3.12 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою , яку було заявлено в позовній заяві.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

У позовній заяві вхід. №01-47/450/17 від 22.05.2017р. позивач просив стягнути з відповідача 9 628,44грн. основного боргу на підставі договору поставки №3110-13/1 від 13.10.2013р., 2 424,01грн. пені, 132,33грн. річних.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог від 30.06.2017р. позивач просить стягнути з відповідача 22 364,14грн., в т.ч.:

- 6 836,82грн. основного боргу на підставі договору поставки №3110-13/1 від 13.10.2013р., 1 105,74грн. пені, 547,22грн. річних, 3 382,25грн. інфляційних втрат;

- 5 758,88грн. основного боргу на підставі договору поставки № 41-пк/л-14 від 01.08.2014 р., 1 446,14грн. пені, 340,22грн. річних, 2 946,87грн. інфляційних втрат.

Тобто, крім вимог по первісно заявленому договору №3110-13/1 від 13.10.2013р. про стягнення основного боргу, пені та річних згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 6 329,12грн., при тому, що при зверненні з позовом такої вимоги не пред'являв, що за своєю суттю виходить за межі позовних вимог, оскільки збільшення розміру позовних вимог можливе лише за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Крім того, у заяві про збільшення позовних вимог позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням ще й на договір поставки №41-пк/л-14 від 01.08.2014 р., який не був заявлений при первісних вимогах.

Вищий господарський суд України у п. 3.6 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснив, зокрема, що господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду , якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

При зверненні з позовною заявою позивач вимоги про стягнення боргу, пені, інфляційних, річних по договору № 41-пк/л-14 від 01.08.2014 р. не пред'являв, а тому, виходячи зі змісту ст. 22 ГПК України, це не є збільшення розміру позовних вимог, що передбачає збільшення кількісних показників за цією ж самою вимогою, що була заявлена.

Зважаючи на викладене, спір слухається, виходячи із вимог, заявлених у позовній заяві - 12 194,78грн.

Відповідач у судові засідання не з'явився, витребувані докази не подав, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 25.05.2017р. за №4301034794850, 16.06.2017р. за №4301034922980.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неподання витребуваних доказів, подання додаткових доказів в судовому засіданні, господарський суд, виходячи з принципу диспозитивності сторін, керуючись п.2 ст. 77 ГПК України, вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

Господарський суд, керуючись п.2ст.77, ст.86 ГПК України, -

ухвалив:

1. Розгляд справи відкласти на 17.07.2017р. на 10:30 год.

2. Представити суду:

2.1. Відповідачу: пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, у випадку заперечень щодо розрахунків надати контррозрахунок.

Представник позивача про наступне судове засідання повідомлений під розписку у судовому засіданні.

Відповідачу надіслати ухвалу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У разі неподання витребуваних судом доказів спір буде розглянутий за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суддя С.Т. Філатова