Рішення

від 05.07.2017 по справі 904/4646/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2017 Справа № 904/4646/17

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод", м. Дніпро

про стягнення 224663,52 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №3186 від 08.12.2016;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність від 01.06.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод" (далі - відповідач), у якому заявило вимоги про стягнення пені у сумі 75623,84 грн, штрафу за порушення строків поставки товару у сумі 38639,92 грн та штрафу за поставку неякісного товару у сумі 110399,76 грн, нарахованих з посиланням на належне виконання відповідачем умов договору поставки товару № 533(2)16УК, укладеного між сторонами 12.09.2016.

У судовому засіданні 16.05.2017 представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено. Ухвалою суду від 16.05.2017 строк розгляду справи продовжено на 15 днів та відкладено на 04.07.2017.

04.07.2017 відповідач надав до суду відзив на позов, яким проти позову заперечив, пославшись на неправильність нормативно-правового обґрунтування вимог позивача про стягнення пені за порушення строків поставки товару та штрафу за поставку неякісного товару, а також на недоведеність належними доказами самого факту поставки неякісного товару.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2016 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі заступника генерального директора з забезпечення виробництва Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (далі - позивач, покупець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод" (далі - відповідач, продавець) було укладено договір поставки товару №533(2)16УК (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар:

- ущільнення 2002.205.950.08 (суцільнолите, зварні стики по кутах не допускаються, робочий тиск в мережі стисненого повітря - 0,6МРа) у кількості 2 шт за ціною 114999,75 грн без ПДВ на суму 275999,40 грн (з ПДВ);

- ущільнення 2002.205.950.08-01 (суцільнолите, зварні стики по кутах не допускаються, робочий тиск в мережі стисненого повітря - 0,6МРа) у кількості 2 шт за ціною 114999,75 грн без ПДВ на суму 275999,40 грн (з ПДВ).

У пункті 1.2 даного договору сторони визначили строк поставки товару: вересень-жовтень 2016 року.

Виробник: ТОВ "НВО Укрпромсервіс", м. Дніпропетровськ.

Пунктом 3.1 договору визначено, що його вартість становить 459999,00 грн, крім того ПДВ 91999,80 грн, разом 551998,80 грн.

Розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1 договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту поставки товару (п. 3.2 договору).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору поставка товару відбувається відповідно до Правил Інкотермс-2010, на умовах EXW - Дніпропетровськ, в строки згідно з п. 1.2 договору; вантажоодержувач - Запорізьке відділення ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), м. Енергодар, Запорізька область.

За умовами пункту 2.1 товар, що поставляється, по своїй якості повинен підтверджуватися паспортом або сертифікатом якості, виданим підприємством-виробником, і відповідати кр.2002.205.950.08, кр.2002.205.950.08.01.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що постачальник гарантує належну якість товару, що поставляється, і нормальну його експлуатацію не менше ніж 12 місяців з моменту вводу товару в експлуатацію, що підтверджується актом виконаних робіт за умови дотримання правил транспортування, експлуатації, зберігання товару, якщо більш тривалий гарантійний строк не передбачений виробником.

Згідно пункту 2.3 договору постачальник протягом гарантійного строку повинен усунути виявлені покупцем в установленому порядку дефекти, а при неможливості їх усунення здійснити заміну дефектного товару відповідно до Правил Інкотермс-2010, на умовах DDP - м. Енергодар, вантажоодержувач ЗВ ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад).

Даний договір вважається укладеним з моменту підписання і діє протягом 12 місяців з дати укладення (п. 11.1 договору), тобто до 12.09.2017.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 25.10.2016 за №158/10-16 (а.с. 19) звернувся до позивача із пропозицією продовжити строки поставки товару до 30.11.2016 (включно) у зв'язку із затримкою, яка пов'язана із імпортуванням складових частин предмету договору.

Позивач листом від 10.11.2016 за вих. №07-35/26385 (а.с. 20) відмовив відповідачу у вищевказаній пропозиції.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по поставці товару за договором, позивач 06.12.2016 направив на його адресу вимогу за №28-23/28273 про сплату 17111,96 грн пені та 38639,92 грн штрафу за порушення передбаченого договором строку поставки товару та здійснення поставки.

Відповідач штрафних санкцій, вказаних у вимозі не сплатив, але згідно з видатковою накладною №6 від 22.12.2016 поставив позивачу обумовлений договором товар на суму 551998,00 грн, а саме: ущільнення 2002.205.950.08 у кількості 2 шт та ущільнення 2002.205.950.08-01 у кількості 2 шт.

При прийманні товару позивачем були виявлені наступні невідповідності товару умовам договору:

- ущільнення 2002.205.950.08 та ущільнення 2002.205.950.08-01 перевищують гранично допустимі габаритні розміри;

- на всіх ущільненнях відсутня герметичність на стиках пайки (зварювання);

- відсутній протокол випробування на герметичність,

про що позивачем складено довідку №32 від 23.12.2016 про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 (а.с. 30).

В подальшому, 10.01.2017 позивачем було складено ОСОБА_2 на забраковану продукцію №1 (а.с 31), яким зафіксовано результати комісійної перевірки поставленого товару. Згідно з висновками комісії покупця, викладеними в акті, поставлений товар у кількості 4 шт є остаточним браком і підлягає поверненню з наступною заміною на якісний.

Про виявлення вищевказаних невідповідностей (недоліків) товару позивач повідомив відповідача листом за №07-35/1165 від 17.01.2017 (а.с. 32).

У свою чергу відповідач листом за №59/171-17 від 17.01.2017 (а.с. 33) повідомив позивача про готовність здійснити заміну товару в найкоротші строки та просив видати йому товар для заміни.

Позивач 23.01.2017 повернув товар відповідачу, що підтверджується ОСОБА_2 №41 приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів з відповідального зберігання від 23.01.2017 та довіреністю №1 від 17.01.2017, виданою відповідачем на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 34-35).

Згідно пункту 7.4 договору у випадку невідповідності поставленого товару вимогам по якості, постачальник зобов'язаний замінити товар на якісний відповідно до Правил Інкотермс-2010, на умовах DDP - м. Енергодар, вантажоодержувач ЗВ ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), протягом 14 днів з моменту направлення вимоги про заміну товару і сплатити покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару.

Позивачем, з огляду на положення п. 7.4 договору, 26.01.2017 на адресу відповідача було направлено вимогу за №28-23/1993 від 26.01.2017 про заміну товару та сплату 110399,76 грн штрафу за поставку неякісного товару (а.с. 25). Дану вимогу відповідачем отримано 03.02.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Відповідач взятих на себе зобов'язань за договором не виконав, що і стало причиною виникнення даного спору.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на недоведеність факту поставки неякісного товару та нормативно-правову необґрунтованість вимог позивача про стягнення пені за порушення строків поставки товару і штрафу за поставку неякісного товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання його сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У пункті 7.1 договору узгоджено, що у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов'язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (ч. 1 ст. 551 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами пункту 7.2 договору за порушення строків поставки або недопоставку товару за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання.

За допущене відповідачем прострочення поставки товару понад 30 днів, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 01.11.2016 по 17.03.2017 в сумі 75623,84 грн та штраф у розмірі 7% вартості непоставленого своєчасно товару у сумі 38639,92 грн.

З огляду на те, що обов'язок відповідача щодо поставки товару не є грошовим зобов'язанням, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким передбачено застосування відповідальності за невиконання саме грошового зобов'язання.

Штраф та пеня у відповідності до ч. 2 ст. 217 ГК України є різновидами штрафних санкцій, як одного із видів господарських санкцій.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тобто, частиною 2 статті 231 ГК України закріплено можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252 та від 09.04.2012 № 20/246-08.

Тому суд вважає, що в даному випадку одночасне стягнення з відповідача за порушення господарського зобов'язання штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, не суперечить приписам статті 61 Конституції України.

Крім того, позивач за порушення умов договору щодо якості товару просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару у сумі 110399,76 грн.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок доведення тих обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 цього Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Факти порушення строків поставки товару та невідповідності поставленого товару умовам договору щодо якості підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем. У листі №59/171-17 від 17.01.2017 відповідач зазначив, що ознайомлений із довідкою позивача за №32 від 23.02.2016 "Про виявлені невідповідності на етапі ВК-1", актом на забраковану продукцію №1 від 10.01.2017 та готовий здійснити заміну продукції у найкоротший термін, у зв'язку з чим відповідачем 23.01.2017 було прийнято забраковану позивачем продукцію за актом №41 приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів з відповідального зберігання. В подальшому відповідач не спростував висновків позивача про неякісність товару, не вчинив дій з поставки цього ж товару повторно у разі якщо якість товару була ним перевірена і виявилась належною, не здійснив поставку іншого аналогічного товару. Таким чином доказів наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, визначених статтею 617 ЦК України, відповідачем суду не надано.

Передбачені договором штрафні санкції за вказані порушення умов договору відповідають приписам чинного законодавства. Перевіркою здійснених позивачем розрахунків пені, штрафів у розмірі 7% і 20% судом встановлено їх обґрунтованість та арифметичну вірність.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують доводів позивача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод" (49017, м. Дніпро, вул. Возз'єднання, 25; ідентифікаційний код 37004519) на користь на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133; ідентифікаційний код 19355964) пеню у сумі 75623,84 грн, штраф за порушення строків поставки товару у сумі 38639,92 грн, штраф за поставку неякісного товару у сумі 110399,76 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 3369,95 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 07.07.2017.

Суддя В.Д. Воронько