Рішення від 19.06.2017 по справі 911/1161/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2017 р. Справа № 911/1161/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до 1. ОСОБА_1 товариства «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів»

2. Публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів»

за участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 119 021 038,31 грн

Суддя Антонова В.М.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (довіреність №3-243110/2652 від 26.04.2017);

від відповідача-1 не з'явились;

від відповідача-2 не з'явились;

від третьої особи: ОСОБА_3 (за довіреністю № 27-10128/17 від 15.05.2017).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит звернувся до господарського суду Київської області з позовом № 3-242100/2332 від 12.04.2017 року до ОСОБА_1 товариства «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (далі - відповідач-1) та до Публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (далі - відповідач-2) за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа) про стягнення 119 021 038,31 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2017 порушено провадження по справі №911/1161/17 та призначено її до розгляду на 25.05.2017.

16 травня 2017 через відділ діловодства до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 16.05.2017 (вх. №9697/17) про здійснення технічної фіксації судового засідання. Дане клопотання судом задоволено.

25 травня 2017 до господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від представника третьої особи надійшли пояснення № 27-10642/17 від 23.05.2017 (вх. №10605/17).

25 травня 2017 до господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від представника позивача надійшов супровідний лист б/н (вх. №10626/17) з документами для долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 розгляд справи відкладено в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 19.06.2017 року.

02 червня 2017 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 02.06.2017 (вх. №11356/17).

У даному судовому засіданні представник позивача та третьої особи підтримали позов та дали пояснення по суті спору.

Представник відповідачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у судовому засіданні 19.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (позичальник) був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 (далі - договір), відповідно до якого банк відкриває позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 25 000 000,00 доларів США., а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 25 вересня 2018 року згідно з графіком зниження ліміту кредитної лінії (додаток № 1 до цього договору) і сплатити за користування кредитними коштами процентів відповідно до розділу 3 цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 26.09.2013 р. по 25.04.2015 р. по письмових заявках позичальника, за згодою банку, шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок позичальника, якщо інше не вказано в письмовій заявці.

Відповідно до п. 2.4. договору відповідач зобов'язується повернути кредитні кошти банку в строк, що вказаний в п. 1.1. цього договору згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, зазначеним в п. 1.1. цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Пунктом 3.1 договору визначено, що відповідач сплачує банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

- 12,70 % річних за період з дня надання кредиту до терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1. цього договору.

- 25,4 % річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1. цього договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1. цього договору , до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 3.3 договору розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника. Розрахунок процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок процентів здійснюється виходячи з 360 днів у році, в місяці за календарем.

Нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Цей договір, відповідно до п. 8.6 договору набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

26 вересня 2013 р. сторони підписали Додаток №1 до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13, у якому сторони визначили порядок погашення кредиту відповідачем в сумі і строки згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії.

26 вересня 2013 р. сторони підписали Додаток а) до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13, в якому сторони визначили тарифи комісійного винагородження за обслуговування клієнтів системного банкінгу.

26 вересня 2013 р. сторони підписали Додаток б) до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13, в якому останні визначили порядок та строки оплати відповідачем наданої Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" інформації за кредитним договором.

26 вересня 2013 р. сторони підписали Додаток в) до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13.

26 вересня 2013 р. для забезпечення виконання договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 року, між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - позивач, кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Суднобудівний завод «Залів» (надалі - відповідач-2, поручитель) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (надалі - відповідач-1, боржник) було укладено договір поруки № 240 (надалі - договір поруки), за змістом п. 1.1 якого, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за своєчасне і повне виконання боржником зобов'язань за договором про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 року, укладеним між кредитором та боржником про надання боржнику кредиту в розмірі 25 000 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, виходячи з процентних ставок, зазначених у п. 3.1. Кредитного договору.

Відповідно п. 2.1. даного договору поруки, у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 2.3. даного договору поруки встановлено, що у разі не погашення Боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го банківського дня з моменту настання строку сплати відсотків, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора настає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі від поручителя.

30 жовтня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р., якою було змінено п. 4.1. договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р.

05 листопада 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р., якою було змінено підпункти в) та г) п. 5.1. договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р.

29 листопада 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р., якою було змінено підпункт а) п. 3.4 договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р.

26 грудня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р., якою було змінено підпункт а) п. 3.4 договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р.

10 квітня 2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р., якою було змінено підпункт а) п. 3.4 та п. 8.5. договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р.

25 червня 2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (позивач, кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Суднобудівний завод «Залів» (відповідач-2, поручитель) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (відповідач-1, боржник) укладено додаткову угоду до договору поруки № 240 від 26.09.2013 р., якою було змінено п. 1.1.

26 червня 2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р., якою було змінено п. 1.1. та підпункт а) п. 3.4 договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р.

26.06.2014 р. сторони підписали Додаток №2 до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р.

09 липня 2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Публічним акціонерним товариством «Суднобудівний завод «Залів» та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» укладено додаткову угоду до договору поруки № 240 від 26.09.2013 р., якою було змінено п. 1.1. даного договору.

09 липня 2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та Дочірнім товариством «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р., якою було змінено п.п. 1.1.,7.4., та доповнено п. 5.8. договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р.

09 липня 2014 р. сторони підписали Додаток №3 до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1476v-13 від 26.09.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору № 1476v-13 від 26.09.2013 р., позивачем відповідачу-1 перераховані грошові кошти у сумі 7 993 000,00 грн., та 15 986 000,00 грн. що підтверджується меморіальними ордерами № 2879 від 30.10.2013 р., та № 4015 від 26.07.2013 р. та виписками з банківських рахунків відповідачів, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем-1 порушено умови договору № 1476v-13 від 26.09.2013 р. в частині строків повернення кредиту у розмірі 80 718 858,00 грн., а також щодо сплати відсотків у розмірі 34 057 078,68 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши зміст договору № 1476v-13 від 26.09.2013 р., а також положення цивільного законодавства України суд дійшов висновку, що цивільні відносини між сторонами за своїми правовими ознаками фактично є кредитним договором, особливості укладання та виконання яких, регулюються нормами ст.ст. 1049-1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 Цивільного кодексу України передбачено підстави припинення саме зобов'язань з поруки. Зокрема, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вже зазначалось судом вище, за умовою договору поруки № 240 від 26.09.2013р. пункт 2.1. у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Суд відзначає, що в матеріалах справи містяться меморіальні ордери № 2879 від 30.10.2013 р. на суму 7 993 000,00 грн. та № 4015 від 26.07.2013 р. на суму 15 986 000,00 грн. та виписки з банківського рахунку відповідача, які підтверджують надання позивачем ОСОБА_1 товариству «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» кредитних коштів у розмірі 80 718 858,00 грн.

Відповідач-1 та Відповідач-2 заявлені до них вимоги не спростували, доказів повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі не надали, обґрунтованих причин неможливості виконання договірних зобов'язань не надали, контр розрахунок заявленої до стягнення суми не надав.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також судом встановлено, що відповідно до постанови Національного Банку України від 17.12.2015 р. № 898 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. №230 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку та призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованої по сплаті кредиту за договором № 1476v-13 від 26.09.2013 р. у розмірі 80 718 858,00 грн., а також щодо сплати процентів за користування кредитними коштами на суму 34 057 078,68 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 245 101,63 грн. - пені за прострочену заборгованість по кредиту, відсоткам.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 524, 533 Цивільного кодексу України грошовим визнається виражене в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що відповідач допустив прострочення виконання грошових зобов'язань за договором № 1476v-13 від 26.09.2013 р., приймаючи до уваги, що відповідачами не надано суду доказів вжиття заходів для уникнення порушення умов договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про застосування правових наслідків, встановлених нормами ст.ст. 549 Цивільного кодексу України та умовами вказаного договору.

Згідно розрахунку позивача за визначений ним період розмір пені становить - 4 245 101,63 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що заявлені до стягнення суми не перевищують розрахунок суду та розраховані арифметично вірно.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони порівну.

Відповідно до положень абз. 3 п. 4.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року за № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , задовольнити.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 товариства «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (98310, Автономна Республіка Крим, місто Керч, ВУЛИЦЯ ТАНКІСТІВ, будинок 4 код ЄДРПОУ 25139503) та Публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (98310, Автономна Республіка Крим, місто Керч, ВУЛИЦЯ ТАНКІСТІВ, будинок 4 код ЄДРПОУ 14307251) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (04050, м. Київ, вул. Артема, буд.60, код ЄДРПОУ 09807856) заборгованість по кредиту у розмірі 80 718 858,00 (вісімдесят мільйонів сімсот вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім грн. 00 коп.), заборгованості по сплаті відсотків - 34 057 078,68 (тридцять чотири мільйони п'ятдесят сім тисяч сімдесят вісім грн. 68 коп.), 4 245 101,63 (чотири мільйони двісті сорок п'ять тисяч сто одна грн. 63 коп.) - пені.

3. Стягнути з ОСОБА_1 товариства «Залів-Порт» АТ «Суднобудівний завод «Залів» (98310, Автономна Республіка Крим, місто Керч, ВУЛИЦЯ ТАНКІСТІВ, будинок 4 код ЄДРПОУ 25139503) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (04050, м. Київ, вул. Артема, буд.60, код ЄДРПОУ 09807856) заборгованість по сплаті судового збору 120 000,00 (сто двадцять тисяч грн. 00 коп.)

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (98310, Автономна Республіка Крим, місто Керч, ВУЛИЦЯ ТАНКІСТІВ, будинок 4 код ЄДРПОУ 14307251) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (04050, м. Київ, вул. Артема, буд.60, код ЄДРПОУ 09807856) заборгованість по сплаті судового збору 120 000,00 (сто двадцять тисяч грн. 00 коп.)

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.07.2017 р.

Суддя В.М. Антонова