Рішення

від 04.07.2017 по справі 916/991/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р.Справа № 916/991/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова Корпорація України»

до відповідача ОСОБА_1 підприємства „Купідон-2008»

про стягнення 77734,60 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_2, згідно довіреності №813 від 30.12.2016р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 04.07.2017р. приймали участь:

від позивача: ОСОБА_2, згідно довіреності №813 від 30.12.2016р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ПП „Купідон-2008» на користь ПАТ „Державна продовольчо-зернова Корпорація України» 77737,60грн. штрафних санкцій.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в їх обґрунтування зазначає, що між ПАТ „Державна продовольчо-зернова Корпорація України» та ПП „Купідон-2008» укладено договір поставки від 27.09.2016р. №ОДН 0059-С, відповідно до умов якого підприємство поставило, а товариство прийняло та оплатило товар у повному обсязі. При цьому, у п.4.6. договору поставки від 27.09.2016р. №ОДН 0059-С сторони погодили, що постачальник, тобто, ПП „Купідон-2008» , який є платником ПДВ, зобов'язується зареєструвати податкову накладну на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст.201.1 ПКУ. А у відповідності до п.6.5. договору поставки у випадку невиконання постачальником вимог п.6.4. цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості товару. Між тим, згідно відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна ПП „Купідон-2008» за видатковою накладною №РН-0000039 від 29.09.2016р. на суму 466425грн. (в тому числі ПДВ 77737,60грн.) не зареєстрована. Звідси, позивач вважає наявним у нього права на стягнення з відповідача 20 відсотків штрафу, як то передбачено умовами п.6.5. договору поставки від 27.09.2016р. №ОДН 0059-С.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст.75 ГПК України.

Клопотання позивача про долучення документів до справи за вх.№10857/17 від 16.05.2017р., від 13.06.2017р. за вх.№12977/17 були судом задоволені.

Ухвалою суду від 13.06.2017р., за клопотанням позивача від 13.06.2017р. за вх.№2-3187/17, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 11.07.2017р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

27.09.2016р. між ПАТ „Державна продовольчо-зернова Корпорація України» (покупець) та ПП „Купідон-2008» (постачальник) було укладено договір поставки №ОДН 0059-С, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2016 року. Загальна вартість цього договору становить суму вартості поставленого товару протягом строку дії договору, відповідно до додаткових угод до договору, видаткових накладних та/або актів приймання-передачі товару (п.п.1.1., 3.2. договору).

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ („Доставка оплачена до...» ) згідно Інкотермс 2010, за виключенням умов, які можуть бути обумовлені в цьому договорі. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку постачальника (п.п.4.1., 6.1. договору поставки від 27.09.2016р.).

Як сторони передбачили у п.п.6.4., 6.5. договору поставки від 27.09.2016р. постачальник, який є платником ПДВ, зобов'язується зареєструвати податкову накладну на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст.201.1. Податкового кодексу України. У випадку невиконання постачальником вимог п.6.4. цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості товару.

У додатковій угоді №001Я3 від 27.09.2016р. сторони погодили кількість та ціну товару, що має бути поставлений постачальником покупцю.

На виконання умов договору поставки №ОДН 0059-С від 27.09.2016р. відповідачем поставлено позивачу за накладною №РН-0000039 від 29.09.2016р. товар на загальну суму 466425,60грн., із яких 77737,60грн. ПДВ, який оплачений позивачем у повному обсязі згідно платіжного доручення №16716 від 07.10.2016р.

Позивачем було надіслано відповідачу вимогу №2-4-10/40 від 16.01.2017р. про проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за поставкою, що проведена накладною №РН-0000039 від 29.09.2016р.

Як свідчать Витяги з Єдиного реєстру податкових накладних №313581 від 29.09.2016р., №314027 від 03.10.2016р., №314026 від 03.10.2016р., №314339 від 04.10.2016р., №314574 від 05.10.2016р., №314854 від 06.10.2016р., №315141 від 07.10.2016р., №315379 від 10.10.2016р., №315383 від 10.10.2016р., №315384 від 10.10.2016р., №315818 від 11.10.2016р., №316174 від 12.10.2016р., №316788 від 17.10.2016р., №316794 від 17.10.2016р., №316800 від 17.10.2016р., №316802 від 17.10.2016р. та лист ДФС України №125-18/6/99-99-08-02-01-15 від 12.06.2017р. станом на 06.06.2017р. за даними архіву електронної звітності факт надсилання ПП „Купідон-2008» на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму 466425грн., відсутній.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену ним правову позицію, суд вважає заявлені ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація України» позовні вимоги про стягнення з ПП „Купідон-2008» 77737,60грн. штрафу правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст.201.1. Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп.14.1.60. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Як передбачено п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 (у редакції станом на дату виникнення податкового зобов'язання, тобто, вересень 2016р.), реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Положення п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом вище, позивач на умовах договору поставки від 27.09.2016р. прийняв від відповідача товар за накладною №РН-0000039 від 29.09.2016р. на суму 466425грн., із яких 388688грн. - вартості товару, 77737,60грн. - ПДВ.

Отриманий від відповідача товар позивачем оплачений у повному обсязі. Однак, станом на 12.04.2017р., на яку сплинув термін реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування на виправлення до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачем в порушення п.6.4. договору поставки не проведено реєстрацію податкової накладної за вказаною господарською операцією в Єдиному реєстрі податкових накладних, звідси, суд вбачає наявними правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, передбаченого п.6.5. договору, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 77737,60грн., що складає 20% від вартості поставленого товару підлягає задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги позивача доведені та обґрунтовані, вони підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 77737,60 грн. штрафу.

Згідно ст.49 ГПК України витрати позивача, понесені на сплату судового збору в сумі 1600грн. за розгляд судом даної справи, підлягають відшкодуванню платнику за рахунок відповідача.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 04.07.2017р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та витязі з ЄДРЮОФОП станом на 12.06.2017р., у зв'язку з чим суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов ПАТ „Державна продовольчо-зернова Корпорація України» повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства „Купідон-2008» (67441, Одеська область, Роздільнянський район, с. Новоукраїнка, вул. Одеська, 52, код 35767999) на користь Публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова Корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського,1, код 37243279) 77737 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять сім) грн. 60 коп. штрафу, 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06 липня 2017 р.

Суддя І.А. Малярчук