Рішення

від 06.06.2017 по справі 910/21323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017Справа №910/21323/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЕР"

до 1) Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "ПРОВАНС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

про зобов'язання передати майно

Суддя Якименко М.М.

представники сторін:

від позивача: Костиркін О.Г. - за довіреністю від 07.09.2016 року;

від відповідача-1: Руденко Є.О. - за довіреністю №6-74 від 10.01.2017 року;

від відповідача-2: не з'явилися;

від третьої особи: Безпалюк О.Л. - за довіреністю №14-72 від 14.04.2017 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЕР" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "ПРОВАНС" про зобов'язання виконати умови договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на невиконання відповідачем належним чином зобов'язань з поставки попередньо оплаченого природного газу за Договором на постачання природного газу №506 від 05.06.2015 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов зобов'язавши ТОВ "ГК "ПРОВАНС" виконати умови договору купівлі-продажу природного газу № 506 від 05.06.2015р., а саме: здійснити передачу у власність ТОВ ЮПІТЕР природного газу в обсязі 68950 кубічних метрів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.12.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м.Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1; код ЄДРПОУ 30019801), розгляд справи відкладено на 18.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; код ЄДРПОУ 20077720), розгляд справи відкладено на 07.02.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 розгляд справи відкладено на 14.03.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 року замінено первісного відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "ПРОВАНС" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41; код ЄДРПОУ 38889142) належним відповідачем - Публічним акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "ПРОВАНС" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41; код ЄДРПОУ 38889142) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; розгляд справи відкладено на 11.04.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 року розгляд справи відкладено на 16.05.2017 року.

Через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "ПРОВАНС" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41; код ЄДРПОУ 38889142). Дане клопотання обґрунтоване тим, що договір на постачання природного газу №506 від 05.06.2015 року укладений саме між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "ПРОВАНС" та останнім не вчинено всіх обумовлених договором дій з передачі природного газу, що обмежує Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЕР" у здійсненні ним права власності.

16.05.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник позивача подав клопотання про зміну предмету позову, згідно якого просив суд визнати за ТОВ ЮПІТЕР право власності на природний газ загальним обсягом 68950,8 кубічних метрів, що було придбано у ТОВ ГК ПРОВАНС відповідно до умов договору на постачання природного газу №506 від 05.06.2015 року. Вказане клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 року розгляд справи відкладено на 06.06.2017 року; виключити зі складу учасників судового процесу ТОВ "ГК "ПРОВАНС" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; залучено до участі у справі ТОВ "ГК "ПРОВАНС" в якості відповідача -2.

В судове засідання 06.06.2017 року представник відповідача-2 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.06.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача-1 позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити, представник третьої особи надав усні пояснення по справі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 06.06.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЕР" (далі по тексту - споживач, позивач, ТОВ ЮПІТЕР ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "ПРОВАНС" (далі по тексту - постачальник, відповідач-2) укладено Договір на постачання природного газу №506 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язується передати споживачу природний газ (надалі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно з п. 5.1. Договору споживач зобов'язаний сплатити вартість замовленого (або спожитого) газу, що передається за вищевказаним Договором шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 27.08.2015 року ціна на газ за договором з 01.09.2016 року становить 6428,45 гривень за 1000 кубічних метрів.

Відповідно до пункту 9.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2015 року), Договір на постачання природного газу діє до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

04.11.2015 року, на виконання умов договору, ТОВ ЮПІТЕР здійснило оплату за природній газ у розмірі 1 500 000,00 грн. (платіжне доручення №6878 від 04.11.2015 року га суму 500 000,00 грн., платіжне доручення №6876 від 04.11.2015 року на суму 500 000,00 грн., платіжне доручення №6877 від 04.11.2015 року на суму 500 000,00 грн.), з яких 653 246,80 грн. внесені в якості попередньої оплати за постачання природного газу у листопаді 2015 року.

В листопаді 2015 року відповідачем-2 не поставлено позивачу оплачений природний газ вартістю 653 246,80 грн.

Листом вихідний №1222 від 27.11.2015 року позивач звернувся до відповідача-2 з проханням про повернення передплати розміром 653 246,8 гривень у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо поставки природного газу на вказану суму.

Відповідач-2 частково повернув попередню оплату в розмірі 210 000,00 грн. 30.11.2015 року. Решта суми попередньої оплати залишається неповернутою.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків, підписаним між позивачем та відповідачем-2, станом на 31.12.2015 року ТОВ "ГК "ПРОВАНС" має заборгованість перед ТОВ ЮПІТЕР з поставки природного газу у розмірі 443246,8 грн. (вказана заборгованість є передоплатою здійсненою на виконання умов Договору).

Листом від 14.04.2016 року №184 позивач звернувся до відповідача-2 з пропозицією передати ТОВ ЮПІТЕР (позивачу) природний газ, за який було сплачено, або повернути суму попередньої оплати на рахунок Позивача

Листом від 25.05.2016 року №250516-1 Відповідач-2 повідомив позивача про те, що TOB ГК Прованс має наміри виконати свої зобов'язання за договором в повному обсязі. Але, станом на сьогодні робота підприємства, щодо постачання природного газу призупинена. Згідно Закону України Про ринок природного газу (далі - Закон) державою визначено оператором газотранспортної системи Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз . Згідно Закону постачання (передача) природного газу відбувається шляхом надання відповідних форм документів до ПАТ Укртрансгаз , і саме ПАТ Укртрансгаз повинен відобразити (провести транспортування) ці розподіли (передачу від постачальника замовнику). Обсяг природного газу, який ТОВ ГК Прованс зобов'язалась поставити ТОВ Юпітер є в наявності і знаходиться у підземному газовому сховищі ПАТ Укртрансгаз . Але оператор зупинив всі операції ТОВ ГК Прованс до з'ясування обставин, до яких ТОВ ГК Прованс та договірні відносини з Вашим підприємством не мають жодного відношення. Однією з можливих причин ПАТ Укртрансгаз зазначає виникнення дефіциту природного газу у період поставки на жовтень 2015 року. Станом на сьогоднішній день ТОВ ГК Прованс відключено від електронної системи подачі звітності M.E.DOC та отримано повідомлення-рішення від ДФС з нарахуванням штрафних санкцій. Рахунки компанії не заблоковані, але робота повністю паралізована. Звертаємо Вашу увагу, що обсяг природного газу, який наша компанія зобов'язалась поставити Товариству з обмеженою відповідальністю Юпітер є у наявності і знаходиться у підземному газовому сховищі ПАТ Укртрансгаз . Вказаний природний газ є приватною власністю ТОВ ГК Прованс . Але по вказаним вище причинам фактично не маємо можливості поставити Вам газ. Для можливого врегулювання даного питання пропонуємо Вам звернутися до суду для визначення власника газу у судовому порядку

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6. Договору (в редакції Додаткової угоди від 27.11.2015 року) при попередній оплаті право власності на газ переходить до покупця з моменту надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

15.04.2015 року між Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ (далі по тексту - виконавець, відповідач-1, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ") та ТОВ ГК ПРОВАНС (замовник) укладено Договір №1504000457 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу (далі по тексту - Договір зберігання), за умовою якого Виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (далі - ПСГ) природний газ (далі - газ), у тому числі страховий запас газу, переданий йому Замовником, та повернути Замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а Замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.

Відповідно до п. 2.9. Договору зберігання для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ Замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає Виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником Замовника та скріплені печаткою (за наявності) Замовника, у яких Замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

Обсяг газу, що передається Сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформляється актом приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу підписуються Сторонами та скріплюються печатками Сторін до 15-го числа місяця, наступного за звітним. В актах приймання-передачі газу вказується обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків Замовника із Виконавцем (п. 2.12. Договору зберігання).

Згідно з п. 2.16. Договору зберігання у випадку, якщо на дату закінчення періоду відбору газу (15 квітня 2016 року), у ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу Замовника, Сторони зобов'язуються до 15 травня 2016 року скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ. Замовник зобов'язується оплатити частину вартості послуг із зберігання залишку газу в ПСГ у поточному сезоні зберігання згідно з пунктом 4.4 Договору та у строк до 15 липня 2016 року укласти з Виконавцем договір на зберігання цього залишку газу в наступному сезоні зберігання (період з 16 квітня 2016 року по 15 квітня 2017 року).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач є правонаступником відповідаач-2 на природній газ загальним обсягом 68 950,8 метрів кубічних (вартістю 443246,8 грн.), а так, як вказаний природній газ знаходиться на зберіганні у відповідаач-1, то відповідач-1 зобов'язаний повернути позивачу його власність, проти якої заперечує відповідач-1.

З цих підстав позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати за ТОВ ЮПІТЕР право власності на природний газ загальним обсягом 68950,8 кубічних метрів, що було придбано у ТОВ ГК ПРОВАНС відповідно до умов договору на постачання природного газу №506 від 05.06.2015 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведеної норми права позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах.

Права, у тому числі право власності осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права (аналогічної правової позиції притримується Верховний суд України у постанові від 23.12.2014 року №3-191г14).

У справі, що розглядається, судами встановлено, що спір щодо права власності на природний газ виник між позивачем та відповідачем-2 як сторонами договору на постачання природного газу №506 від 05.06.2015, в той час як між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір зберігання, за умовами якого відповідач-1 взяв на себе зобов'язання зберігати газ відповідача-2, який за Договором на постачання природного газу №506 від 05.06.2015 зобов'язаний поставити позивачу природній газ об'ємом 68950,8 кубічних метрів.

Отже, якщо між сторонами існують договірні відносини стосовно майна, що є предметом спору, то задоволення вимоги про визнання права власності не є можливим, оскільки, захист порушеного права має здійснюватися у відповідності до положень зобов'язального права.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України, визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

На час звернення позивача до суду з даним позовом позивач та відповідач-2 перебували у зобов'язальних відносинах відповідно до Договору на постачання природного газу №506 від 05.06.2015 року, а Відповідач-1 та Відповідач-2 перебувають у зобов'язальних відносинах за Договором Договір №1504000457 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2015 року.

Суд звертає увагу, що спір у даній справі виник не у зв'язку із оспоренням відповідачами права власності, доказів наявності такого оспорення позивачем не доведено, а в зв'язку з порушенням відповідачем-2 зобов'язання з передачі позивачу природного газу за Договором на постачання природного газу №506 від 05.06.2015 року.

Враховуючи те, що спірні правовідносини між позивачем та відповідач-2 виникли на підставі Договору на постачання природного газу №506 від 05.06.2015р., то позивач мав обрати такий спосіб захисту права на природний газ, що обумовлений нормами права, які регулюють відносини сторін за договором постачання, в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання права власності не підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 03.07.2017 року.