Рішення

від 04.07.2017 по справі 918/381/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2017 р. Справа № 918/381/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сучасні паливні системи"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Біообладсервіс"

про стягнення попередньої оплати по договору купівлі-продажу № 11/15 від 22 жовтня 2015 року

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 02 від 02.02.2017 р.);

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сучасні паливні системи" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Біообладсервіс" про стягнення попередньої оплати по договору купівлі-продажу № 11/15 від 22 жовтня 2015 року.

Ухвалою господарського суду від 06 червня 2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/381/17 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19 червня 2017 року.

19 червня 2017 року ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 04 липня 2017 року.

20 червня 2016 року на електронну адресу суду та 09 липня 2017 року через відділ канцелярії суду відповідачем подані клопотання про зупинення провадження у даній справі.

У клопотання про зупинення провадження по справі № 918/381/17 відповідач зазначає, що на розгляді в Рівненському апеляційному господарському суді знаходиться справа № 918/75/17, на переконання відповідача предмет у справі № 918/75/17 є пов'язаний договором від 22 жовтня 2015 року № 11/15 з даною справою, а тому розгляд справи № 918/381/17 є неможливим до вирішення спору у справі № 918/75/17.

Вищезазначене клопотання відповідача про зупинення провадження у справі прийняте судом до розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Суд зазначає, що предметом справи № 918/75/17 є стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій (пені) на підставі договору від 22 жовтня 2015 року № 11/15, в свою чергу, предметом у даній справі (№ 918/381/17) є повернення попередньої оплати згідно договору від 22 жовтня 2015 року № 11/15.

З зазначеного вбачається, що у справі № 918/75/17 та справі № 918/381/17 ті ж сторони та схожі обставини та підстави позову (договір від 22 жовтня 2015 року № 11/15), водночас різні предмети спору.

У даній справі предметом спору є стягнення попередньої оплати а у справі № 918/75/17 стягнення штрафних санкцій.

Отже, з зазначеного суд вбачає, що у справі № 918/75/17 не встановлені обставини справи, які можуть вплинути на розгляд справи № 918/381/17.

Тому, в даному випадку немає підстав визначених частиною 1 статті 79 ГПК України для зупинення провадження у даній справі.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, щодо зупинення провадження у справі № 918/381/17.

У судовому засіданні 04 липня 2017 року представник позивача підтримав позов в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 04 липня 2017 року, хоча про дату, місце та час судового засідання був належним чином повідомлений, що стверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (роз'яснення які містяться в ч. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Матеріалами справи стверджено, що ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою та отримана уповноваженою особою останнього.

Отже, з урахуванням норм права та роз'яснень які зазначалися вище по тексту, ТОВ "Біообладсервіс" було належним чином повідомлене про дату, місце та час слухання справи.

Крім того, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки явка відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Також, розгляд даної справи вже відкладався. Отже, відповідачу було надано достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору та надання додаткових доказів. Проте у призначені судові засідання відповідач жодного разу не забезпечив явку свого повноважного представника.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, беручи до уваги те, що відповідачу надавалося достатньо часу для залучення до розгляду справи представників, а також для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів, суд не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

22 жовтня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Біообладсервіс", як Продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні паливні системи", як Покупцем було укладено договір купівлі-продажу № 11/15 (надалі - Договір, а.с. 13 - 16).

26 жовтня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу № 11/15 від 22 жовтня 2015 року, якою викладено пункти договору в новій редакції (а.с. 19).

Зазначені договір № 11/15 від 22 жовтня 2015 року та додаткова угода до нього підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, а також скріплені печатками сторін.

На час розгляду справи договір № 11/15 від 22 жовтня 2015 року розірвано за рішенням Господарського суду Рівненської області від 11 жовтня 2016 року № 918/926/16 (а.с. 37 - 39).

Відповідно до п.1.2. Договору, Відповідач зобов'язувався виготовити товар - Обладнання лінію гранулювання 1,8-2,2 т./год. (далі - Обладнання) в комплектності, кількості, якості та по ціні, що вказана вСпецифікації №1, яка є невід'ємною частиною до Договору, в строк, що не перевищує 90 (дев'яносто) календарних днів, з моменту оплати відповідно до умов п.3.1.1 Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди №2) сума договору становить 6 873 500 грн. 00 коп., що складає еквівалент267 763,00 євро по курсу НБУ на день оплати, в т.ч. ПДВ 1 145 583 грн. 33 коп., та підтверджується Додатком 1, що є невід'ємною частиною до цього договору. У випадках зміни курсу євро, сума Договору на день оплати змінюється до еквівалента курсу міжбанківської валютної біржі.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди №2), покупець зобов'язується здійснити попередню оплату в розмірі 4 650 000грн. 00 коп. від суми даного договору, що складає еквівалент 181 145,30 євро по курсу НБУ на день оплати, на протязі 5 (п'яти) банківських днів, з моменту підписання даного Договору.

Судом встановлено, на виконання п. 3.1.1 Договору Позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача попередню оплату в розмірі 4 650 000 грн. (чотири мільйони шістсот п'ятдесят тисяч гривень) 00 коп., що стверджується платіжними дорученнями банківської установи №1 від 21.10.2015р. на суму 700 грн. 00 коп. (а.с. 22) та №2 від 22.10.2015р. на суму 4 649 300 грн. 00 коп. (а.с. 23).

Отже, матеріалами справи стверджено. що Позивач взяті на себе договірні зобов'язання відповідно до умов п. 3.1.1 Договору купівлі-продажу №11/15 від 22 жовтня 2015 року по внесенню попередньої оплати за виготовлення Відповідачем обладнання, виконані в строк та в повному об'ємі.

Однак, Відповідач не виконав в повному обсязі взяті договірні зобов'язання по виготовленню товару - Обладнання лінію гранулювання 1,8-2,2 т./год. в комплектності, кількості, якості та по ціні, що вказана в Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною до Договору в строк 90 (дев'яносто) календарних днів.

Факт часткового виконання Відповідачем договірних зобов'язань підтверджується видатковими накладними які погоджені сторонами, а саме:

1. Відповідно до видаткової накладної № Б-7 від 28.03.16 року, Відповідач виготовив та передав обладнання на суму: 937 000 грн. (дев'ятсот тридцять сім тисяч гривень) 00 коп.

У зв'язку з виготовленням некомплектного поставленого обладнання згідно видаткової накладної № Б-7 від 28.03.16р. (а.с. 24), а саме позиція №1 живлювач дозатор , вартістю 845 000 грн. (вісімсот сорок п'ять тисяч гривень) 00 коп., Позивач здійснив повернення постачальнику №1 від 21.06.2016р. (а.с. 25) вище вказане некомплектне обладнання Відповідачу по видатковій накладній № Б-17 від 22.06.2016р. (а.с. 26) на обладнання живлювач дозатор 1 шт. з меншою вартістю, а саме 753 000 грн. (сімсот п'ятдесят три тисячі гривень) 00 коп.

Таким чином вартість поставленого обладнання відповідно до видаткової накладної № Б-7 від 28.03.16р., № Б-17 від 22.06.2016р. з врахуванням зменшення вартості поставленого некомплектного обладнання разом становить 845 000 грн. (вісімсот сорок п'ять тисяч гривень) 00 коп.

2. Відповідно до видаткової накладної № Б-8 від 30.03.16 року (а.с. 27), Відповідач виготовив та передав обладнання на суму - 770 000 грн. (сімсот тисяч гривень) 00 коп.

У зв'язку з виготовленням некомплектного обладнання поставленого згідно видаткової накладної № Б-8 від 30.03.16 року, на суму - 770 000 грн. (сімсот тисяч гривень) 00 коп., Позивач відповідно здійснив повернення постачальнику № 2 від 21.06.2016р. (а.с. 28) вищевказане некомплектне обладнання. Відповідачем була надана нова видаткова накладна № Б-18 від 22.06.2016р. (а.с. 29) на весь об'єм поставленого обладнання на суму 708 700 грн. (сімсот вісім тисяч сімсот гривень) 00 коп.

3. Відповідно до видаткової накладної № Б-13 від 13.05.2016 року (а.с. 30), Відповідач виготовив та передав обладнання на суму 378 000 грн. (триста сімдесят вісім тисяч гривень) 00 коп.

У зв'язку з виготовленням некомплектного обладнання поставленого згідно видаткової накладної № Б-13 від 13.05.2016 року, а саме позиція № 3 вузол транспортування сухої сировини , 1 шт., вартістю 103 000 грн. (сто три тисячі гривень) 00 коп. , Позивач відповідно здійснив повернення постачальнику № 4 від 09.06.2016 року (а.с. 31), вище вказане некомплектне обладнання. Відповідачем була надана нова видаткова накладна № Б-19 від 22.06.2016 року (а.с. 32) на некомплектне обладнання вузол транспортування сухої сировини , 1 шт., на суму 80500 грн. (вісімдесят тисяч п'ятсот гривень) 00 коп. Даний факт підтверджується погодженою сторонами видатковою накладною № Б-19 від 22.06.2016 року.

Таким чином вартість поставленого обладнання відповідно до видаткової накладної № Б-19 від 13.05.2016p., №Б-19 від 22.06.2016р. з врахуванням зменшення вартості поставленого некомплектного обладнання, становить 355 500 грн. (триста п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот гривень) 00 коп.

4. Відповідно до видаткової накладної № Б-9 від 05.04.16 року (а.с. 33), Відповідач виготовив та поставив обладнання на суму - 839 000 (вісімсот тридцять дев'ять тисяч гривень) 00 коп.

5. Відповідно до видаткової накладної № Б-12 від 27.04.16 року (а.с. 34), Відповідач виготовив та поставив обладнання на суму - 246 000 грн. (двісті сорок шість тисяч гривень) 00 коп.

Судом встановлено, що загальна сума частково поставленого та виготовленого обладнання складає 2 994 200 (два мільйона дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі двісті) грн. 00 коп.

Отже, Відповідачем не виготовлено обладнання на суму 1 655 800 грн. (один мільйон шістсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот гривень) 00 коп., за виготовлення якого Позивачем було здійснено попередню оплату відповідно до умов п.3.1.1. договору купівлі - продажу від 22 жовтня 2015 року №11/15 , що підтверджується платіжними дорученнями банківської установи №1 від 21.10.2015р. та №2 від 22.10.2015р.

Вищезазначені обставини також підтверджуються рішенням Господарського суду Рівненської області від 11 жовтня 2016 року № 918/926/16, яке набрало законної сили.

Згідно частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріалами справи стверджено, що позивачем на адресу відповідача було направлено претензію щодо сплати боргу в сумі 1 655 800 грн. 00 коп. (а.с. 35 - 36), яка залишена без відповіді та задоволення.

Отже, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем стверджується матеріалами даної справи та рішенням суду яке набрало законної сили.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 612 ЦК України, ст. 220 ГК України передбачено право кредитора відмовитися від прийняття виконання зобов'язання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора. Згідно з ч. 2 ст. 622 ЦК України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 ЦК України), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Частиною 1 ст. 693 передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд зазначає, що матеріалами справи стверджений борг відповідача перед позивачем в сумі 1 655 800 грн. 00 коп.

Водночас, в даній позовній заяві ТОВ "Сучасні паливні системи" просить суд стягнути з ТОВ "Біооладсервіс" на свою користь борг в сумі 106 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 83 ГПК України, приймаючи рішення, господарський суд має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.

Отже, враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов та відповідного клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Водночас право позивача на зміну предмета або підстави позову, передбачене частиною 4 статті 22 ГПК України, може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.12 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи той факт, що позивачем не було подано відповідної заяви про зміну позовної вимоги щодо достягнення основного боргу в повному обсязі в сумі 1 655 800 грн. 00 коп., зокрема, суд позбавлений можливості вийти за межі сум, визначених позивачем у позовній заяві, та здійснює розгляд позовних вимог у межах визначених самими позивачем, зокрема в межах суми 106 000 грн. 00 коп.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що задоволенню підлягають вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сучасні паливні системи" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Біообладсервіс" частини суми попередньої оплати у розмірі 106 000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у повному обсязі в розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Біообладсервіс" (35809, Рівненська обл., Острозький р-н., с. Бадівка, вул. Ватутіна, 2-а, код ЄДРПОУ 37822511) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сучасні паливні системи" (10001, м. Житомир, просп. Незалежності, 63-а, код ЄДРПОУ 39912109) частину суми попередньої оплати у розмірі 106 000 (сто шість тисяч) грн. 00 коп. та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "07" липня 2017 року

Суддя Войтюк В.Р.