Рішення

від 27.06.2017 по справі 914/625/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017р. Справа № 914/625/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Петрашка М.М., Кітаєва С.Б., Мазовіта А.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", м. Львів, до відповідача:Львівського коледжу транспортної інфраструктури Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені ак. ОСОБА_1, м. Львів, про: стягнення 223.126,78 грн. Представники: позивача:ОСОБА_2 - представник (довіреність від 29.12.2016 р.), відповідача:ОСОБА_3 - представник (довіреність від 03.04.2017 р.); ОСОБА_4 - представник (довіреність від 03.04.2017 р.).

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до Львівського коледжу транспортної інфраструктури Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені ак.В.Лазаряна про стягнення 193.770,47 грн. Ухвалою суду від 03.04.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.04.2017 р. Ухвалою суду від 25.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 10.05.2017 р. Ухвалою суду від 10.05.2017 р. продовжено строк розгляд справи та відкладено на 30.05.2017 р. Ухвалою суду від 10.05.2017 р. продовжено строк розгляд справи та відкладено на 30.05.2017 р. Ухвалою суду від 30.05.2017 р. призначено колегіальний розгляд справи. Згідно з протоколом автоматчиного визначення складу колегії суддів від 01.06.2017 р. до складу колегії включено суддів Петрашко М.М. (головуючий суддя), ОСОБА_5, ОСОБА_6 Колегією призначено розгляд справи на 27.06.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №114113181UАВ016 від 29.03.2016 р. не оплатив вартості переданого газу, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 173.938,85 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1.396,47 грн. - три проценти річних, 5.413,32 грн. - інфляційних втрат, 13.021,83 грн. - пені.

Представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог (вх. 2008/17 від 10.05.2017 р.). Згідно з поданою заявою позивач просить стягнути з відповідача 211.735,41 грн. - основного боргу, 9.411,12 грн. - інфляційних втрат та 1.980,25 грн. - 3% річних. Припинити провадження в частині стягнення 13.021,83 грн. пені.

Суд розцінює подану заяву як таку, що спрямована в частині на збільшення позовних вимог, а в частині відмову від позовних вимог. Збільшення позовних вимог стосується стягнення основної суми боргу, трьох процентів річних та інфляційних втрат. В частині пені позивач відмовляється від позовних вимог. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Тому суд вирішує спір в межах заявлених вимог у поданій заяві (вх. №2008/17 від 10.05.2017 р.).

Відповідачем в судових засіданнях під час усних пояснень визнав основну суму боргу. Крім того, відповідач просить відстрочити сплату боргу до 01.10.2017 р., посилаючись на фінансовий стан у довідці від 30.05.2017 р. №148.

Позивач не заперечив проти відстрочення виконання рішення суду.

Відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №1836/17 від 24.04.2017 р.) до вирішення пов'язаної справи.

Суд відмовляє у задоволення поданого клопотання про зупинення провадження у справі як необґрунтоване.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача з'явився, позовні вимоги у сумі 211.735,41 грн. визнав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представника позивача та відповідача в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір №114113181UАВ016 від 29.03.2016 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність споживачу (відповідач у справі) у 2016 році газ природний, скраплений або в газоподібному стані ДК 016:2010 (06.20.1) (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до пункту 4.2.3 Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пункт 6.2.1 Договору).

Позивачем передано, а відповідачем прийнято газ, про що свідчать акти прийому-передачі природного газу підписані представниками сторін та скріплені печаткою юридичної особи: за квітень 2016 року №ЗЛВ00025802 від 30.04.2016 р. у сумі 14.546,95 грн., за жовтень 2016 року №ЗЛВ00055214 від 31.10.2016 р. у сумі 27.462,18 грн., за листопад 2016 року №ЗЛВ00062588 від 30.11.2016 р. у сумі 75.216,20 грн., за грудень 2016 року №ЗЛВ00066100 від 31.12.2016 р. у сумі 98.184,25 грн.

Відповідачем частково оплачено вартість переданого товару, про що свідчать банківські виписки додані до матеріалів справи.

Сторонами у справі погоджено стан взаємних розрахунків за умовами виконання Договору, про що складено акт звіряння від 18.01.2017 р. Згідно з цим актом заборгованість відповідача перед позивачем становить 211.735,41 грн.

Відповідач свої зобов'язання з оплати вартості переданого газу у сумі 211.735,41 не виконав, доказів сплати вартості товару на час прийняття рішення судом не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з купівлі-продажу товару.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв газ, про що свідчать акти прийому-передачі природного газу підписані представниками сторін та скріплені печаткою юридичної особи: за квітень 2016 року №ЗЛВ00025802 від 30.04.2016 р. у сумі 14.546,95 грн., за жовтень 2016 року №ЗЛВ00055214 від 31.10.2016 р. у сумі 27.462,18 грн., за листопад 2016 року №ЗЛВ00062588 від 30.11.2016 р. у сумі 75.216,20 грн., за грудень 2016 року №ЗЛВ00066100 від 31.12.2016 р. у сумі 98.184,25 грн.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.2.3 Договору визначено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання з передачі товару виконав, відповідач не виконав свій обов'язок з оплати вартості товару частково. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 211.735,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, як наслідок неналежного виконання зобов'язання, позивач вимагає стягнення з відповідача 1.980,25 грн. - три проценти річних та 9.411,12 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення три проценти річних є обґрунтованими в сумі 1.980,25 грн.

Разом з тим, суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що стягненню підлягають 8.808,54 грн.. В частині стягнення 602,58 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені, щодо якої суд враховує наступне.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пункт 6.2.1 Договору).

Згідно з нормами частини 1 та 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України позивач наділений правом відмови від позову, яка викладаються в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучаються до справи. Ця заява підписуються відповідно позивачем. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд розглянувши подану заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення пені (вх. №2008/17 від 10.05.2017 р.), вважає за можливе провадження у справі щодо стягнення 13.021,83 грн. припинити.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у справі до 01 жовтня 2017 року. Представник позивача не заперечує проти відстрочення виконання рішення суду до 01 жовтня 2017 року.

При вирішенні цього питання суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи докази, які подав відповідач на підтвердження клопотання про відстрочку виконання рішення, з огляду на той факт, що заявник перебуває у важкому фінансовому становищі, зважаючи на необхідність задоволення господарських інтересів обох сторін та не допущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, суд вважає за доцільне клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення задовольнити та відстрочити виконання рішення суду до 01.10.2017 р.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача відшкодуванню підлягає 3.337,87 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Львівського коледжу транспортної інфраструктури Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка ОСОБА_1 (адреса: вулиця Снопіквська, будинок 47, місто Львів, Львівська область; ідентифікаційний код 39044066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (адреса: вулиця Золота, будинок 42, місто Львів, Львівська область, 79039; ідентифікаційний код 39594527 ) 211.735,41 грн. боргу, 1.980,25 грн. - три проценти річних та 8.808,54 грн. - інфляційних втрат, 3.337,87 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Відстрочити виконання рішення суду до 01.10.2017 р.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 13.021,83 грн. пені.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2017 року.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Мазовіта А.Б.