Рішення

від 04.07.2017 по справі 913/490/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2017 року                                                                       Справа № 913/490/17

                                                                                Провадження №26/913/490/17

          За позовом Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ в особі відокремленого підрозділу “Інформаційно-обчислюваний центр” м. Лисичанськ Луганська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРТІ”, м. Лисичанськ Луганська область

про стягнення 3015 грн.

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

          В судовому засіданні 04.07.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ:          

20.06.2017 публічне акціонерне товариство “Лисичанськвугілля”, в особі відокремленого підрозділу “Інформаційно-обчислюваний центр” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРТІ” про стягнення 3015 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.06.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 04.07.2017.

04.07.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав клопотання про про розгляд справи без участі його представника.

04.07.2017 представники сторін в судове засідання не з'явились. Відповідач вимог ухвали суду щодо надання витребуваних документів – не виконав, письмових пояснень по суті спору, письмовий відзив на позов з наданням доказів – не надав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є м. Луганськ, вул. Красноармєйская, 31. За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” від 05.02.2016, розміщеній на офіційному сайті підприємства в мережі Інтернет (http://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax), у зв'язку з проведенням АТО пересилання пошти у м. Луганськ не здійснюється.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, з урахуванням роз'яснень викладених у пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції”, господарським судом розміщувалось повідомлення з відповідною інформацією на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі “Новини та події суду”) офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Таким чином, господарським судом вжито усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача, який знаходиться на території проведення АТО, про час та місце розгляду справи.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:          

28.05.2013 між позивачем, публічним акціонерним товариством “Лисичанськвугілля”, в особі відокремленого підрозділу “Інформаційно-обчислюваний центр”, як покупецем, та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю “ХАРТІ”, як постачальником, укладено договір постачання №292, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар ( п. 1.1.).

Умовами договору сторони погодили, що умовою оплати товару є 100% передоплата. Оплата вартості товару здійснюється шляхом перерахування усієї вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника. Днем оплати вважається день фактичного зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 2.1.); постачальник зобов'язується поставити товар в об'ємі, асортименті, у строки та за цінами, узгодженими сторонами (п.3.1.); за невиконання та неналежне виконання обов'язків за даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України (п.5.1.).

Згідно рахунку на оплату №1916 від 26.06.2014 загальна вартість товару що підлягає сплаті складає 3015,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №147 від 26.06.2014 позивачем здійснена передоплата товару на загальну суму 3015, 00 грн.

07.02.2017 позивач підготував претензію від № 3/21-24, з вимогою до відповідача повернути передоплату в сумі 3015,00 грн., однак, в зв'язку з тим, що пересилання пошти у м. Луганськ підприємством “Укрпошта” не здійснюється, згідно листа ПАТ «Укрпошти» №315 від 29.05.2017, позивач був позбавлений можливості надіслати вказану претензію відповідачу.

На дату звернення з даним позовом, відповідач передоплату позивачу не повернув, товар не поставив.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов'язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 по справа № 3-127гс11 (аналогічні спірні правовідносини) визначено наступна правова позиція:

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту”.

Відповідно до приписів ст.11128 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем, як продавцем, на виконання умов договору поставки №292 від 28.05.2013, виставлено рахунок №1916 від 26.06.2014 на загальну суму 3015,00 грн. (попередня оплата), який позивачем, як покупцем, сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №147 від 26.06.2014, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару - не виконав, грошові кошти в сумі 3015,00 грн. станом на момент розгляду справи не повернув. Доказів протилежного суду надано не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 3015,00 грн.

Судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1600,00 грн. згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРТІ”, (код ЄДРПОУ 37911797, місцезнаходження: 91055, Луганська обл., м. Луганськ, вул. Красноармєйская, буд. 31) на користь Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, (код ЄДРПОУ 32359108, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1) в особі відокремленого підрозділу “Інформаційно-обчислюваний центр” (код ЄДРПОУ 26349237, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1) основну заборгованість в розмірі 3015 (три тисячі п'ятнадцять ) грн. 00 коп., судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2017.

Суддя                                                                                 С.В. Масловський