Рішення

від 04.07.2017 по справі 910/7698/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2017Справа №910/7698/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/7698/17

за позовом публічного акціонерного товариства банку Траст , м. Київ, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства банку Траст Кухарева Володимира Валентиновича, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Фінанс , м. Київ,

про стягнення 994 979,56 грн.,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство банку Траст в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства банку Траст Кухарева Володимира Валентиновича (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Фінанс (далі - Товариство) про стягнення за неналежне виконання умов договору факторингу від 30.04.2015 № 20150430 (далі - Договір): 767 000 грн. основної заборгованості; 121 195,38 грн. пені; 106 784,18 грн. 3% річних, а всього 994 979,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 було порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 15.06.2017.

Представники відповідача у судове засідання 15.06.2017 не з`явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 розгляд справи відкладено на 04.07.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Представники сторін у судове засідання 04.07.2017 не з`явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином; відповідач вимоги ухвал суду не виконав та відзив на позовну заяву не подав.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Крім того, до матеріалів справи долучено ухвали суду та конверти, які повернуті з адреси відповідача з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.07.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 Банком (клієнт) і Товариством (фактор) було укладено Договір, за умовами якого:

- фактор зобов`язується здійснити фінансування клієнта шляхом передання в його розпорядження грошових коштів у розмірі суми фінансування, а клієнт відступає факторові права вимоги, які належать клієнту, і зобов'язується здійснити оплату ціни Договору у якості плати (компенсації за послугу факторингу) за фінансування у розмірі, встановленому Договором (пункт 1.1 Договору);

- договірна вартість прав вимоги за Договором складає: 6 321 369,83 грн. (пункт 1.3 Договору);

- фінансування клієнта під відступлення прав вимоги за Договором здійснюється фактором у гривні в розмірі суми фінансування, зазначеному в пункті 4.1 Договору, у порядку та на умовах, викладених у статті 4 Договору. Кошти фінансування не є кредитом і беззворотньо переходять у власність клієнта у якості плати за відступлення прав вимоги (пункт 1.4 Договору);

- права вимоги належать клієнту на підставі договорів, визначених в Реєстрі боржників, наведеному у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною (пункт 1.5 Договору);

- права вимоги переходять від клієнта до фактора з дати отримання коштів за Договором, визначеної у пункті 4.3 Договору (пункт 3.2 Договору);

- внаслідок переходу прав вимоги, відчужуваних за Договором, фактор набуває в повному обсязі права нового кредитора по відношенню до боржника за договорами Банку, а клієнт відповідно, втрачає всі права за договорами Банку (пункт 2.3 Договору);

- фактор зобов`язується здійснити фінансування клієнта під відступлення прав вимоги за Договором шляхом перерахування суми фінансування в розмірі: 6 000 000 млн. грн. протягом одного календарного місяця з моменту укладення Договору (пункт 4.1 Договору);

- сума зазначена у пункті 4.1 Договору, перераховується фактором у гривні на рахунок клієнта № НОМЕР_1 Банку, МФО 380474 (пункт 4.2 Договору);

- датою отримання коштів є день їх фактичного зарахування у відповідній сумі на рахунок клієнта (пункт 4.3 Договору);

- акт приймання-передачі наданих послуг формується клієнтом та має бути розглянутий і підписаний фактором протягом десяти робочих днів з моменту отримання. Акт приймання-передачі наданих послуг складається в двох примірниках, по примірнику для кожної сторони. За наявністю у фактора аргументованих зауважень (уточнень) щодо змісту акта приймання-передачі наданих послуг, він повинен не пізніше десяти робочих днів моменту отримання такого акту письмово повідомити клієнта про ці зауваження (пункт 4.8 Договору);

- клієнт зобов`язаний передати фактору оригінали документів, що становлять документацію, наступного робочого дня після дати отримання коштів за Договором (пункт 5.1 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення його печатками і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (пункт 13.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - головою правління ОСОБА_3, яка діяла на підставі статуту, та від відповідача - генеральним директором ОСОБА_4, який діяв на підставі статуту та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 1077 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Так, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором факторингу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повинен був протягом одного місяця з дати укладання Договору перерахувати Банку 6 000 000 грн.

Разом з тим, відповідач виконав зобов`язання частково та перерахував Банку 5 233 000 грн.

Отже, відповідачем не було виконано умови Договору належним чином та не перераховано на користь Банку грошові кошти у сумі 767 000 грн.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач грошові кошти в повному обсязі не перерахував, доказів протилежного суду не подано, а тому позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості у сумі 767 000 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 121 195,38 грн. пені та 106 784,18 грн. 3% річних (період нарахування з 01.06.2015 - 0505.2017 для 3% річних та з 28.10.2016 по 05.05.2017 для пені).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором сторона, яка допустила подібне порушення, сплачує іншій стороні пеню у валюті порушеного зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період прострочення, від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні в частині нарахування пені та підлягають частковому задоволенню.

За перерахунком суду підлягає стягненню з відповідача 120 270,77 грн. пені.

Що ж до розрахунку 3 % річних, то він є правильним.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Фінанс (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8; ідентифікаційний код: 37955952) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства банку Траст (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8; адреса для листування: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А; ідентифікаційний код: 35371070): 767 000 (сімсот шістдесят сім тисяч) грн. основної заборгованості; 120 270 (сто двадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 77 коп. пені; 106 784 (сто шість тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 18 коп. 3 % річних та 14 910 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот десять) грн. 83 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 07.07.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук