Вирок

від 10.07.2017 по справі 128/5643/14-к

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/5643/14-к

Провадження № 1-кп/127/28/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014020000000173 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березівка Чернівецького р-ну Вінницької обл., громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого;

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 12.01.2012 року по 18.04.2012 року ОСОБА_6 обіймав посаду директора ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія» (код ЄДРПОУ - 36547807, м. Вінниця, пл. Жовтнева, 1 офіс 227), на яку був призначений на підставі рішення власника даного підприємства № 3 від 12.01.2012 року. Згідно статуту підприємства, до посадових обов`язків ОСОБА_6 відносилось здійснення адміністративно-господарської та організаційно-розпорядчої діяльності, тобто, відповідно до займаної посади, він являвся службовою особою. Рішенням власника ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія» № 4 від 08.02.2012 року у зв`язку із виробничою необхідністю ОСОБА_6 уповноважено укласти та підписати від імені підприємства кредитний договір на суму 300000 грн. з ПАТ КБ «ПриватБанк».

У березні 2012 року ОСОБА_6 , маючи умисел на вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами, звернувся до Відділення «Пироговське» Вінницької філії ПАТ КБ ПриватБанк» (м. Вінниця вул. Келецька, 69А) із відповідною заявкою про укладення договору про надання овердрафтового кредиту під трафік платежів. Після цього, працівниками банку ОСОБА_6 було надано перелік документів, які є обов`язковими для подачі при отриманні овердрафтового кредиту. Зокрема, відповідно до умов і правил надання овердрафтового кредиту в ПАТ КБ «ПриватБанк», визначено, що для отримання кредиту позичальник подає до банку: кредитну заявку, протокол загальних зборів учасників підприємства про необхідність отримання кредиту, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, статут підприємства, накази про призначення посадових осіб, уповноважених на підписання договорів з банком, копію паспорта громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера платника податку, витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, документи, що підтверджують платоспроможність, а для заставодавців-виробників товару, переданого в заставу - довідку про наявність товару на складі, підписану керівником підприємства.

Також, обов`язковою умовою укладення даного договору була наявність у власності ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія» майна, яке могло бути передане в заставу і являлось гарантією виконання ОСОБА_6 своїх боргових зобов`язань по кредитному договору перед ПАТ КБ «ПриватБанк».

Ознайомившись з умовами та порядком отримання кредиту та обов`язковою умовою наявності майна, що має виступати в якості забезпечення по кредиту, ОСОБА_6 з метою реалізації свого злочинного умислу та гарантованого отримання кредитних коштів, вніс завідомо неправдиву інформацію до офіційного документа - складської довідки № 1 від 07.02.2012 року, про те, що перелік товарів, які надаються в заставу для видачі кредиту, нібито знаходяться на складі ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія» за адресою: Вінницька область., м. Тростянець, вул. Б.Хмельницького, 1Б. Хоча ОСОБА_8 достовірно було відомо, що вказаний товар на складі ніколи не знаходився.

В подальшому, ОСОБА_6 підроблену складську довідку № 1 від 07.02.2012 року скріпив своїм підписом та відтиском печатки ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія» та разом з іншими документами, необхідними для отримання кредиту, надав працівникам ПАТ КБ ПриватБанк», повідомивши їм неправдиву інформацію, про те, що предмет застави - сільськогосподарська продукція знаходиться на складі ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія» за адресою: Вінницька область., м. Тростянець, вул. Б. Хмельницького, 1Б та дійсно належить підприємству.

Вказана неправдива інформація, подана ОСОБА_6 , призвела до невірного аналізу ПАТ КБ ПриватБанк» фінансового стану позичальника, його реальної платоспроможності, та послужила підставою для укладення 06.03.2012 року договору № VIV7LOF01477 про надання овердрафтового кредиту під трафік платежів між ПАТ КБ ПриватБанк» та ПП «А.Е.К.» Аграрно- експортна компанія» в особі директора ОСОБА_6 з остаточним терміном повернення кредиту 05.03.2013 року, договору застави товару в обороті № VIV7LOF01477/dz від 06.03.2012 року, предметом якого виступало вищевказане майно і являлось гарантією виконання зобов`язань ОСОБА_6 перед ПАТ КБ ПриватБанк» з приводу повернення кредитних коштів, та договору поруки № VIV7LOF01477/dр від 06.03.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_6 гарантував банку виконання зобов`язань ПП «А.Е.К.» Аграрно- експортна компанія» по кредитному договору.

На підставі вказаного договору ПАТ КБ ПриватБанк» було здійснено овердрафтове обслуговування ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія», яке полягало у проведенні платежів понад залишок на поточному рахунку підприємства № НОМЕР_2 , відкритому у вказаному банку за рахунок кредитних коштів у межах ліміту встановленого в сумі 300 000 грн.

До цього часу ОСОБА_6 не повернув ПАТ КБ ПриватБанк» грошові кошти згідно вказаного кредитного договору в розмірі 300 000 грн., внаслідок чого заподіяв ПАТ КБ «ПриватБанк» великої матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при зазначених вище обставинах не визнав, надав суду наступні показання. На той час він займався сільськогосподарською діяльністю. Його підприємство займалося закупівлею, переробкою та продажем зернових культур. Він взяв в оренду склад в м. Тростянець по вул. Б. Хмельницького, 2, зробив до нього під`їзні шляхи, освітлення, придбав дві вантажні і одну зерноочисну машини, зерно подрібнювач. В лютому 2012 року він завіз у склад ячмінь, пшеницю та сою, на суму більше як один мільйон гривень.

В 2012 році він звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» за отриманням кредиту для поповнення обігових коштів. Він обрав саме цей банк, оскільки раніше уже з ним співпрацював та його підприємство ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія» обслуговувалося в цьому банку. Після того, які він самостійно надав перелік необхідних документів, працівники банку приїздили на склад, фотографували млин, зерно. Після цього банк надав йому овердрафтовий кредит на суму 300000 грн.

На даний час він кредит не повернув, оскільки посварився з працівниками банку.

Коли він перестав гасити кредит, то працівники банку приїздили на склад, щоб перевірити заставне майно. На той час, ОСОБА_9 , який у нього працював та мав ключ від складу, забрав частину зерна, не повідомивши його про це.

Складську довідку він не підробляв, умислу не повертати банківський кредит не було.

В судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_10 суду повідомив наступне. Обов`язковою умовою надання банківського кредиту є наявність заставного майна. При видачі овердрафтового кредиту позичальник надає всі необхідні документи, працівники банку перевіряють платоспроможність позичальника та вирішують питання про надання кредиту. Такий документ, як складська довідка є доказом того, що у позичальника є заставне майно. Така довідка має бути підписана керівником підприємства і скріплена печаткою.

ОСОБА_6 при оформленні овердрафтового кредиту надав банку таку довідку, в якій було зазначено наявність товару на складі. При цьому ОСОБА_6 мав право без дозволу банку реалізовувати заставне майно, оскільки даний товар був в обороті.

Банком ПАТ КБ «ПриватБанк», після перевірки документів, було надано овердрафотовий кредит ОСОБА_6 на суму 300000 грн. Однак погашень по даному кредиту не було.

Після того, як ОСОБА_6 припинив здійснювати погашення кредиту, працівники банку кредитні експерти, встановили факт відсутності майна на складі підприємства. При розмовах, на протязі трьох років, ОСОБА_6 обіцяв повернути кошти, однак на даний час не розрахувався.

Йому не відомо чи перевіряли працівники банку заставне майно при видачі кредиту.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_11 , яка суду повідомила наступне. На той час вона працювала керівником Пироговського відділення в ПАТ КБ «ПриватБанк». Вона познайомилася зі ОСОБА_6 під час підписання кредитного договору з останнім. Банк надавав підприємству ОСОБА_6 кредит в сумі 300000 грн. Вона підписувала кредитний договір, відповідно до своїх посадових обов`язків. В цьому випадку її функція була технічною. На момент підписання договору, рішення про надання кредиту було уже прийнято. Їй не відомо чи перевірялася наявність заставного майна.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_12 , яка суду повідомила наступне. На той час вона працювала у відділенні ПриватБанку «Пироговське» у відділі кредитних експертів. Вона робила фінансово-економічний аналіз платоспроможності клієнтів, працювала з документами.

Вона пам`ятає, що до її відділу надійшли документи на оформлення кредиту він ОСОБА_6 , а саме: довідка про обороти, документи, які підтверджували наявність заставного майна, складська довідка про залишок заставного майна. Згідно документів заставне майно знаходилося в м. Тростянець, тому перевірку наявності такого майна мало робити Тростянецьке відділення.

На підставі даних документів кредитний комітет прийняв рішення про надання ОСОБА_6 овердрафтового кредиту.

Після прострочення сплати кредиту ОСОБА_6 вона та представник служби безпеки банку виїжджали на місце реєстрації підприємства в готель «Жовтень» в м. Вінниця. Там вона спілкувалася з дівчиною-менеджером, яка повідомила, що майна підприємства в м. Тростянець немає, а все майно зберігається в с. Ксаверівка. Після цього вони поїхали в с. Ксаверівку, знайшли там ангар з зерном та виявили, що там зберігається лише пшениця і то в недостатній кількості, порівняно зі складською довідкою. В сільській раді підтвердили, що ангар орендує ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія», яке і зберігає там своє зерно.

В подальшому вона та інші працівники банку зв`язувалися зі ОСОБА_6 , ходили до нього додому, пропонували останньому добровільного погасити заборгованість, однак по даний час ОСОБА_6 не сплатив суму кредиту.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_13 , який суду повідомив наступне. На той час він співпрацював з ОСОБА_14 останній виграв тендер на придбання складського приміщення площею 1150 кв. м. в АДРЕСА_2 . Однак, оскільки в ОСОБА_14 не було коштів, то гроші вніс він. З 2004 року по 2007 рік вони з ОСОБА_14 користувалися даним складом. В 2011 році вони виставили дане складське приміщення разом з пилорамою на продаж. Він продавав дане приміщення на підстав довіреності від ОСОБА_14 , оскільки останній на той час був за кордоном. Перед продажем в складі знаходився його млин та дві-три машини пшениці. Даний склад він продав ОСОБА_15 , який уже мав складські будівлі поряд.

Він знає ОСОБА_6 , оскільки останній мав намір купити складське приміщення в м. Тростянець, однак вони не змогли дійти згоди в ціні. ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія йому не відоме. Жодних договорів зі ОСОБА_6 він не укладав. Ніякого власного майна ОСОБА_6 у складському приміщенні не зберігав.

В лютому 2012 року склад був порожній. В цей час працівники банку до нього не зверталися.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_15 , який суду повідомив наступне. В 2012 році він придбав складське приміщення в АДРЕСА_2 у ОСОБА_14 . Після оформлення документів купівлі-продажу він почав користуватися даним приміщенням. Про зберігання зерна в даному складі йому не відомо, погрузчика в складі не було, при купівлі приміщення було порожнім. ОСОБА_8 та ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія він не знає.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_16 , який суду повідомив наступне. Він раніше працював зі ОСОБА_6 , був менеджером в ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія. Дане підприємство користувалося складом в смт. Тростянець, він пам`ятає, що приймав на даний склад сою. Для завантаження зерна ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія купувало навантажувачі та зерноочисну машину. Він не пам`ятає, чи змінювали вони замки на складі.

Йому не відомо про договори з ПАТ КБ «ПриватБанк».

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_17 , який суду повідомив наступне. ОСОБА_6 його батько. Також він знає ОСОБА_14

ОСОБА_16 , в його присутності, домовлявся з ОСОБА_14 про зберігання зерна належного ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія на складі останнього в м. Тростянець. Дане підприємство орендувало склад ОСОБА_14 на протязі року, на підставі договору оренди, який підписував ОСОБА_14 . Він особисто бачив даний договір. В приміщенні складу був вантажник та ще якась техніка. На даному складі ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія зберігало пшеницю, ячмінь та сою.

Йому відомо, що його батько брав кредит в банку. Він був присутній при тому, як працівники банку приїздили на склад та фотографували наявне там зерно.

Через деякий час банк висунув претензію, що зерно на складі відсутнє, однак зерно насправді там було.

В судовому засіданні були досліджені документи, надані сторонами кримінального провадження, а саме:

- заява про вчинене кримінальне правопорушення від 02.07.2014 року, згідно якої представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просить перевірити наявність в діяльності ПП А.Е.К. «Аргарно-Експортна Компанія» протиправних дії;

- договір №VIV7LOF01477 від 06.03.2012 року про надання овердрафтового кредиту під трафік платежів від 06.03.2012 року укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПП «Аграрно-експортною компанією» в особі директора ОСОБА_6 ;

- договір застави товару в обороті № VIV7L01477/dz від 06.03.2012 року, згідно якого предметом застави виступала сільськогосподарська продукція, яка являлась гарантією виконання зобов`язань ОСОБА_6 перед ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК», з приводу повернення кредитних коштів;

- складська довідка №1 від 07.02.2012 року, що містить перелік товарів, що надаються в заставу для видачі кредиту, які розміщені на складі підприємства за адресою: Вінницька область, м. Тростянець, вул. Б. Хмельницького, буд. 1Б. Згідно даної довідки на складі вищевказаного підприємства наявний товар, а саме: пшениця, соя, кукурудза, льон, ячмінь, на загальну суму 750250 грн. Дана довідка підписана директором ПП «А.Е.К.» Аграрно-експортна компанія ОСОБА_6 ;

- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі від 25.09.2017 року, згідно якого було здійснено купівлю та продаж 12/100 часток комплексу будівель та споруд, а саме: гараж літ. «Б», площею 149,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 ;

- договір купівлі - продажу приміщення від 02.08.2012 року, згідно якого було здійснено купівлю та продаж 88/100 часток комплексу будівель та споруд, площею 149,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 ;

- витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.08.2014 року;

- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна від 26.08.2014 року;

- висновок експертів № 1893/1894/14-21 від 07.07.2014 року , згідно якого підписи від імені ОСОБА_6 у графі «Підпис ОСОБА_6 », «Позичальник» договору №VIV7LOF01477 про надання овердрафтового кредиту під трафік платежів від 06.03.2012 року, «Поручитель» договору поруки № VIV7LOF01477/dp від 06.03.2012 року, «Директор» складській довідці №1 від 07.02.2012 року, виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів самим ОСОБА_6 ;

- виконавче провадження №318/5 відкритого з метою забезпечення позову;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 11.03.2013 року;

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2013 року;

- акт державного виконавця від 25.03.2013 року, згідно якого по АДРЕСА_2 майно ПП «А.Е.К.» «Агрорно-експортної Компанії» та майно ОСОБА_6 відсутнє;

- постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.03.2013 року;

- ухвала Господарського суду Вінницької області від 17.02.2014 року про порушення провадження у справі.

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні ОСОБА_6 визнав факти подачі ним особисто в банк документів для отримання кредиту, в тому числі складської довідки №1 від 07.02.2012 року, та отримання кредиту в сумі 300000 грн. Однак обвинувачений заперечував те, що він підробив цю довідку, стверджував, що зерно на складі було в необхідній кількості на момент укладення кредитного договору, в подальшому дехто ОСОБА_9 , який в нього працював, частину зерна продав, не повідомивши його про це. Кредит він не погасив, оскільки посварився з працівниками банку.

Суд критично оцінює такі показання обвинуваченого ОСОБА_6 , вважає їх нелогічними, непослідовними та неправдивими з наступних підстав. Згідно договору №VIV7LOF01477 від 06.03.2012 року ОСОБА_6 діяв від імені підприємства ПП «Аграрно-експортною компанією», яке отримало кредитні кошти від банку на певних умовах. Забезпеченням сплати коштів по кредиту виступало заставне майно (зерно), яке перебувало в обігу. Таким чином жодних особистих стосунків між ОСОБА_6 та працівниками банку не виникало, він мав як директор підприємства забезпечити своєчасну сплату тіла кредиту та відсотків, чого не зробив. Згідно показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_18 питання щодо наявності заставного майна виникло після несплати коштів по кредитному договору, і саме тоді виявилася відсутність заставного майна на складі. Вказану обставину в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 спростувати не зміг. Жоден свідок, крім ОСОБА_17 , який є сином обвинуваченого не підтвердив, що ПП «Аграрно-експортна компанія» зберігала зерно на складі за адресою: Вінницька область., м. Тростянець, вул. Б.Хмельницького, 1Б. Показання даного свідка суд не бере до уваги, оскільки вважає, що ОСОБА_17 намагається в такий спосіб допомогти своєму батькові уникнути відповідальності за скоєне.

В судовому засіданні ОСОБА_6 не зміг вказати прізвища ОСОБА_19 , який нібито працював в нього та продав належне ПП «Аграрно-експортна компанія» зерно. Крім того продаж зерна має супроводжуватися відповідними документами, які підписують керівник та бухгалтер підприємства. Жодного такого документу, який би свідчив, що ПП «Аграрно-експортна компанія» продало зерно зі складу у смт Тростянець суду не надано. Досліджені в судовому засіданні докази беззаперечно вказують на те, що довідка №1 від 07.02.2012 року містила неправдиві відомості та була складена, підписана та надана в банк ОСОБА_6 з метою незаконно заволодіти коштами банку.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 222 КК України як надання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_6 по підробленню офіційного документу кваліфіковано за ч. 2 ст. 366 КК України як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки. Суд вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого невірною з огляду на таке.

У ч. 2 ст. 366 КК України передбачена кримінальна відповідальність за вчинення службового підроблення, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, визначення яких дається у п. 4 примітки до ст.. 364 КК України, - матеріальні збитки, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Кримінальна відповідальність за цей злочин настає у разі, коли службове підроблення призвело до спричинення реальної майнової шкоди, і ця шкода перебуває у прямому (безпосередньому) причинному зв`язку саме із службовим підробленням. Шкода охоронюваним законам інтересам заподіюється, як правило, не самим підробленням офіційних документів, а внаслідок їх використання. Використання підроблених офіційних документів не є конструктивною ознакою службового підроблення. Тому встановлення причинного зв`язку між службовим підробленням і тяжкими наслідками залежить від того, ким саме, в якому значенні, з якою метою використовуються ці документи. Якщо підроблені офіційні документи використовує особа, що їх підробила, як засіб (спосіб, умови) вчинення іншого злочину, у часі підробила їх раніше, усвідомлює, що підроблення документів є етапом злочинної поведінки чи необхідною дією для вчинення іншого посягання, внаслідок чого буде досягнуто кінцевої мети,то таке службове підроблення не повинно кваліфікуватися як таке, що спричинило тяжкі наслідки. Така правова позиція була висловлена ВСУ у постанові від 19.12.2011 р. у справі № 5-18кс11.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 підробив складську довідку №1 від 07.02.2012 року з метою використати її для отримання кредиту. Тобто в даному випадку підроблення офіційного документу було способом вчинення іншого кримінального правопорушення шахрайства з фінансовими ресурсами, наслідки якого в причинному зв`язку з самим підробленням не стоять.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України як складання службовою особою завідомо неправдивих документів.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді штрафу. Також суд вважає, що ОСОБА_6 слід призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов`язані зі здійсненням адміністративно-господарської та організаційно-розпорядчої діяльності.

Враховуючи, що злочини скоєні ОСОБА_6 є злочинами невеликої та середньої тяжкості, а з моменту їх скоєння пройшло більше п`яти років, суд вважає, що ОСОБА_6 слід звільнити від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 не уникав явки до суду, суд вважає, що йому слід залишити без змін запобіжний захід у вигляді застави, а після набуття вироком законної сили, заставу слід повернути заставодавцю.

Суд вважає, що процесуальні витрати по проведенню експертизи слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєних ним злочинів.

В судовому засіданні представником потерпілого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_20 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 300000 грн. Свої вимоги позивач мотивував наступним.

У даному кримінальному провадженні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» визнано потерпілим. Надання ОСОБА_6 завідомо неправдивої інформації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою одержання кредиту та складання ним завідомо неправдивих офіційних документів завдали ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» великої матеріальної шкоди на суму 300000 грн. Дані кошти представник потерпілого ОСОБА_10 просить стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_10 позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 просив позов задовольнити повністю.

Обвинувачений ОСОБА_6 позов визнав повністю, запевнив, що він має намір відшкодувати шкоду позивачу.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , щодо задоволення цивільного позову не заперечувала.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з підстав доведеностівинуватості обвинуваченогота обґрунтованості позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 49, 65 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 222 КК України у вигляді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі вісімдесят п`ять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності на строк три роки;

звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності;

за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі три тисячі чотириста гривень в дохід держави, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності на строк два роки;

звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законноїсили залишити без змін заставу.

Заставу внесену відповідно до ухвали судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 від 17.03.2016 року в сумі 27560 грн. повернути заставодавцю після набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати по проведенню експертиз в сумі одна тисяча сімсот двадцять дві гривні на користь держави.

Цивільний позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити повністю. Стягнути зі ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50), триста тисяч гривень відшкодування майнової шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: