Постанова

від 24.05.2007 по справі 1/124-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/124-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"24" травня 2007 р.                                                           Справа № 1/124-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Генічеської районної санітарно-епідеміологічної станції, м.Генічеськ

до Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області,м.Херсон  

про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін

за участю представників сторін:  

від  позивача - Дронова О.В., головний лікар, Большаков В.М., дов. №523 від 10.04.2007р., представник

від  відповідача - Кравець І.В., дор. №03/497-05 від 23.04.2007р., провідн. ю/к

Генічеська  районна  санітарно-епідеміологічна  станція  (далі- Генічеська райСЕС) звернулась до суду з позовом з врахуванням його уточнення про визнання протиправним та скасування рішення Державної  інспекції з контролю за цінами в Херсонській області від 11.12.2006р. №149, яким до райСЕС застосовані  економічні санкції за порушення державної дисципліни цін та вилучено в дохід  Держбюджету 50889,70грн. отриманих від споживачів в результаті завищення цін за надані ним послуги та застосовано штрафну санкцію у розмірі 101779,40 грн.

Позивач вважає, що Держінспекцією з контролю за цінами безпідставно здійснений висновок про те, що у тарифах на роботи і послуги, що виконуються, надаються за плату установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.2003р., був вже врахований податок на додану вартість. Позивач вважає, що КМУ при визначенні цих тарифів не було зазначено, що вони розраховані з врахуванням ПДВ.

Крім того, у позові зазначено, що відповідачем перевірка з питань дотримання райСЕС вимог законодавства про державну дисципліну цін проведено з чисельними порушеннями Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки та з питань Євроінтеграції України, Мінфіном України від 03.12.2001р. №298/519, зареєстрованої у міністерстві юстиції України 18.12.2001р. №1047/6238 (далі - Інструкція).

А саме у порушення п.п.3.2 п.3 цієї Інструкції в акті перевірки, на думку позивача, відсутнє конкретне обгрунтування порушення, не відображено механізм порушення, не додано розрахунків, на яких грунтуються обчислення зазначеної суми з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Перелік підстав застосування економічної санкції передбачений ст.1 Інструкції. Але жодна з підстав цього переліку не підтверджена, як вважає позивач, матеріалами перевірки.

Позивач вважає, що нарахування ПДВ на тарифи, що затверджені постановою Кабміну України від 27.08.2003р. №1351 він перераховував його Держбюджету і тому в його діях відсутнє отримання незаконної виручки.

Відповідач проти позову заперечує. Він вважає, що у порушення постанови КМУ від 27.18.2003р. №1351 позивачем понад фіксовані тарифи нараховувалась не передбачена чинним законодавством націнка у вигляді ПДВ у розмірі  20%, що призвело до безпідставного стягнення із споживачів за період з 01.11.2005р. по 11.05.2006р. коштів на загальну суму 50889,70грн.

Відповідно до листа Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 17.10.2004р. №32/6-6/5549-10 тарифи на послуги, що виконуються та надаються установами та закладами державної санітерно-епідеміологічної служби за плату встановлені були і затверджені Кабінетом Міністрів України постановою від 27.08.2003р.  з урахуванням податку на добавлену вартість.

Посилання позивача на роз'яснення ДПА України від 15.09.2003р. стосовно того, що тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами санепідемслужби затверджені постановою КМУ від 27.08.2003р. без врахування ПДВ. Теруправління з контролю за цінами вважає безпідставним, так як до компетенції органів податкової служби не входить роз'яснення законодавства про державну дисципліну цін.

Відповідач вважає безпідставними доводи позивача у частині того, що перевірка здійснена з порушенням положень зазначеної вище Інструкції №298/519 від 03.12.2001р.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,

в с т а н о в и в:

Протягом з 25.10.2006р. по листопад 2006р. Держінспекцією з контролю за цінами в Херсонській області проводилась перевірка Генічеської райСЕС з питань дотримання нею вимог чинного законодавства державної дисципліни цін.

Результати перевірки зазначені в акті без визначення конкретної дати його складення (арк.справи 8-18).

З акту перевірки випливає, що Генічеською райСЕС протягом з 01.11.2005р. по 11.05.2006р. застосовувались тарифи за надані споживачам послуги, які затверджені постановою КМУ від 27.08.2003р. №1351 з нарахуванням на ці тарифи податку на додану вартість, незважаючи на те, що ці тарифи розраховані  з врахуванням ПДВ.

За вказаний вище період із споживачів надмірно стягнуто було 50889,70грн. у вигляді повторного нарахування ПДВ.

Відповідачем до матеріалів справи надана також вибірка розрахунків по Генічеській райСЕС за період з 01.11.2005р. по 11.05.2006р., в якій зазначені назви  споживачів, номери рахунків з визначенням дат, виду наданих послуг, суми оплати і суми завищення (арк. справи 65-74). Загальна сума завищення вартості наданих споживачам послуг  визначена в цьому розрахунку в сумі 50889,70грн.

З врахуванням матеріалів перевірки Держінспекцією з контролю за цінами прийнято рішення про застосування до Генічеської райСЕС економічної санкції за порушення державної дисципліни цін від 11.12.2006р. №149, яким сума завищення 50889,70грн. вилучена у СЕС і перерахована  до Держбюджету. На цю суму нарахована відповідно до ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення " штрафна санкція у розмірі 101779,40грн.

Суд вважає, що це рішення є протиправним і підлягає скасуванню за наступних обставин.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про ціни та ціноутворення" №507-ХІІ від 03.12.1990р.  регулювання цін і тарифів  здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від  державних фіксованих цін і тарифів. Статтею 9 цього Закону зазначено, що державні фіксовані  та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Цією статтею визначено коло товарів і послуг, на які встановлюються державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Ці ціни і тарифи встанавлюються  на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари, послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище.

Аналогічне положення міститься в ст.199 Господарського кодексу України. Частиною 1 цієї статті передбачено, що перелік ресурсів і послуг, на які розповсюджуються державні фіксовані та регульовані ціни затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державна податкова адміністрація України на виконання Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про державну службу в Україні" згідно з наказом  ДПА України від 12.04.2003р. №176 "Про затвердження порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства" надіслала 15.09.2003р.  Міністерству охорони здоров'я України лист-роз'яснення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість робіт та послуг, що виконуються і надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за плату, які затверджені постановою КМУ №1351 від 27.08.2003р. встановлені без врахування податку на додану вартість. Тому при здійсненні вказаних робіт і послуг до їх ціни необхідно  додавати цей податок у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Розмір цього податку 20% встановлений п.п.6.1.1. п.6.1. ст.6 зазначеного Закону.

Доводи відповідача про те, що це  роз'яснення ДПА України надано за межами її  компетенції, суд до уваги не приймає, так як ДПА надано роз'яснення щодо необхідності додавати до встановлених вказаною вище постановою КМУ тарифів ПДВ у розмірі 20%. При цьому ДПА України ніяким чином не втручається до оспорювання розміру затверджених тарифів, визначаючи лише, що вони розраховані без врахування ПДВ. Дійсно це роз'яснення не має законодавчої сили, але може використовуватися у виразі додаткового доказу вимог позивача.

В тарифах на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених постановою КМУ від 27.08.2003р. №1351 відсутнє посилання на те, що вони затверджені з урахуванням ПДВ. Сума ПДВ  в цих тарифах окремо не визначена. Санітарно-епідеміологічні служби, отримавши ці тарифи, не зобов'язані були здійснювати калькуляцію  витрат на роботи і послуги, що виконувались і надавались ними відповідно до тарифів , встановлених вказаною вище постановою КМУ.

Як випливає з матеріалів справи, ця калькуляція  нібито розроблена Міністерством охорони здоров'я.

Але це Міністерство листом від 17.09.2003р. №100368/1154 повідомило головних лікарів санітарно-епідеміологічної служби України про те, що тарифи, затверджені постановою КМУ від 27.08.2003р. №1351 розраховані без врахування ПДВ.

Крім того, до переліку робіт і послуг, які включені до калькуляції, ввійшло кілька найменувань  робіт і послуг, що надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби, а з затверджених КМУ тарифів випливає, що вони встановлені до значно більших найменувань, робіт, послуг. Саме ті послуги, які надавались позивачем споживачам до цієї калькуляції не включені.

Відсутнє документальне підтвердження того, що сумісно з затвердженими тарифами закладам санітарно-епідеміологічної служби, в тому числі позивачу по справі, надсилалась і вказана  вище калькуляція. Не надсилалась вона Міністерством охорони здоров'я і окремо. Тобто,  про її існування вказаними вище закладам не було відомо, а тому слід вважати, що ні КМУ, ні Міністерством охорони здоров'я, ні Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України до закладів санітарно-епідеміологічної служби не було доведено факт того, що до затверджених тарифів включено ПДВ. А згідно чинного законодавства про ціни відповідальність за перевищення державних регульованих цін наступає лише за умисні дії. У даному випадку орган, який встановлює ці ціни не визначив при встановленні тарифів, що до їх суми включено ПДВ, не визначив його суму.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" позивач зобов'язаний був за надані послуги, як платник ПДВ, складати податкову накладну з визначенням ціни, вартості наданих послуг з виділенням окремим рядком суми ПДВ. А оскільки у постанові КМУ про затвердження тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за  плату закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, відсутні дані не тільки про суму ПДВ, окремо виділеного,  а взагалі відсутнє будь-яке посилання на те, що до суми тарифів включене ПДВ, то слід прийти до висновку, що з врахуванням зазначених  вище листів-роз'яснень Міністерства охорони здоров'я України і ДПА України, що Генічеська райСЕС зобов'язана була нараховувати ПДВ на визначені вище тарифи.

Не доведено факт того, що КМУ при затверджені спірних тарифів було взято до уваги калькуляцію Міністерства охорони здоров'я, з якої випливає, що до суми тарифів включено ПДВ, так як у постанові відсутні посилання на те, що ці тарифи узгоджені з цим Міністерством.

Вище вказаною Інструкцією, яка погоджена ДПА України, Держкомітетом статистики і затверджена наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерством фінансів 03.12.2001р. №298/519 і зареєстровано в Мінюсті 18.12.2001р., зазначено, що відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у 2-х кратному розмірі необгрунтовано одержаної виручки.

Але ПДВ, яке нараховано позивачем на державно регульовані тарифи, підлягає перерахуванню до держбюджету, і його ніяким чином неможливо віднести до виручки позивача по  справі, так як виручка повинна залишатися у нього.

Суд також вважає, що акт перевірки на підставі  якого прийнято відповідачем спірне рішення  складений з порушенням вказаної вище Інструкції.

По-перше, в ньому відсутня дата його складення, не визначено прізвище посадової особи, якою було проведено перевірку відсутні дані про номери і дати доручень на проведення перевірки, не визначено період, протягом якого проводилась перевірка. Це випливає з акту перевірки, який був переданий позивачу. Крім того, суд вважає, що  перевірку відповідач зобов'язаний був провести за участю не менше, як двох посадових осіб інспекції з контролю за цінами. Це випливає з п.3.1 р.3 Інструкції, з якого випливає, що акти перевірок складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

В акті перевірки відсутні дані про те, які документи бухгалтерського обліку використовувались при перевірці. А цими документами можуть бути акти виконаних робіт, рахунки і податкові накладні.

Надана до матеріалів справи відповідачем вибірка рахунків не підписана представниками позивача і як він пояснив, взагалі не була надана райСЕС з актом перевірки. Про складення цієї вибірки відсутні дані в акті перевірки. У вібірці не зазначено, що вона є додатком до акту перевірки.

При наявності зазначених судом  суттєвих порушень порядку перевірки інспекція не мала права приймати рішення про вилучення нарахованого позивачем ПДВ до тарифів до бюджету із застосуванням штрафу на суму цього ПДВ.

З врахуванням всіх викладених вище обставин, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.94, 160-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" №149 від 11.12.2006р. про вилучення у Генічеської  районної  санітарно-епідеміологічної  станції в доход Державного бюджету суми отриманої в результаті порушення державної дисципліни цін 50889грн. 70коп. та стягнення штрафу в сумі 101779грн. 40коп.

3. Повернути з державного бюджету України ( уповноважений територіальний орган –Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області, м.Херсон, вул. Комсомольска, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь п Генічеської  районної  санітарно-епідеміологічної  станції, м.Генічеськ, вул.Курасова, 8, код ЄДРПОУ 02010008 на р.рахунок №35221001000334 ГУДКУ в Херсонській області МФО 852010 сплачений судовий збір в сумі 3 (три)грн. 40коп.

4. Виконавчий лист видати за зверненням позивача після набрання  постановою законної сили.

Суддя                                                                               І.В. Губіна

повний текст постанови

складений 31.05.2007р.