Рішення

від 24.04.2017 по справі 450/454/17

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/454/17 Провадження № 2/450/828/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -ОСОБА_1. при секретарі -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області про спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області, в якій просять визнати за ними в порядку спадкування за заповітом право власності по 1/2 ідеальній частині житлового будинку (будинковолодіння) №41 по вул. Долинній в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області.

Свої вимоги мотивують тим, що 22.03.2013 року померла позивачів матір, ОСОБА_6. Після її смерті відкрилася спадщина до складу якого, окрім іншого нерухомого майна увійшло (будинковолодіння) №41 по вул. Долинній в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області

За життя ОСОБА_6 розпорядилась майном на власний розсуд, склавши заповіт посвідчений секретарем Солонківської сільської ради, Пустомитівського району. Львівської області 23 вересня 1999р., зареєстрований в реєстрі за №16, згідно якого все своє майно яке буде їй належати на день смерті ОСОБА_6 заповіла в рівних частках своїм дітям, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Позивачі вказують, що спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині не має.

Позивачі вказують, що спадщину за заповітом після смерті матері прийняли, оскільки після смерті матері у встановлений законом термін звернулись до приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу із заявами про прийняття спадщини, на підставі вказаних заяв позивачу ОСОБА_3 та позивачу ОСОБА_4 22.11.2013р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом кожному на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0706га., кадастровий номер 4623686600:01:002:1310, призначена для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ №082454, виданого ОСОБА_5 сільською радою 22.05.1998р.

Однак на даний час визнання права власності на іншу частину майна неможливе, оскільки за життя мати не встигла виготовити правовстановлюючі документи на житловий будинок.

На підставі наведеного позивачі просять позов задоволити, оскільки у них є всі підстави передбачати можливість порушення їх майнових прав відповідачем, шляхом подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою у відповідності до ст. 1277 ЦК України.

Позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, однак від їх представника адвоката ОСОБА_8 подано заяву, в якій просить суд розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Пустомитівського району Львівської області не з'явився, однак від нього надійшла заява, в якій просить суд розглядати справу без його участі, та щодо задоволення позовних вимог покликається на розсуд суду.

Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст.197 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що обставини на які покликається позивач у позовній заяві, як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Судом встановлено, що 22.03.2013 року померла позивачів матір, ОСОБА_6, про що 25.03.2013р. виконавчим комітетом ОСОБА_5 сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області було складено актовий запис №16 та видано свідоцтво про смерть серії І-СГ №307243.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина в склад якої увійшли: земельна ділянка площею 0,0706га., кадастровий номер 4623686600:01:002:1310, призначена для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ №082454, виданого ОСОБА_5 сільською радою 22.05.1998р.; житловий будинок (будинковолодіння) №41 по вул. Долинній в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, що рахується за померлою згідно довідки ОСОБА_5 сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області №3032 від 24.10.2016р.

Встановлено, що за життя ОСОБА_6 розпорядилась майном на власний розсуд, склавши заповіт посвідчений секретарем Солонківської сільської ради, Пустомитівського району. Львівської області 23 вересня 1999р., зареєстрований в реєстрі за №16, згідно якого все своє майно яке буде належати їй на день смерті ОСОБА_6 заповіла в рівних частках своїм дітям, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто позивачам.

Статтями 328, 1216 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Тому спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Судом встановлено, що позивачі є єдиними спадкоємцями за заповітом майна своєї матерів. Спадкоємців, які б мали обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_6 незалежно від змісту заповіту, судом не встановлено. Батько позивачів помер 30 липня 1992р., про що ОСОБА_5 сільською радою, Пустомитівського району, Львівської області було складено актовий запис №32 та видано свідоцтво про смерть серії ІІІ-СГ №321620.

Відповідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, с падкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1270 ч. 1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Ст. 1272 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що після смерті матері спадкоємці у встановлений законом термін звернулись до приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу із заявами про прийняття спадщини, на підставі вказаних заяв позивачу ОСОБА_3 та позивачу ОСОБА_4 22.11.2013р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом кожному на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0706га., кадастровий номер 4623686600:01:002:1310, призначена для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ №082454, виданого ОСОБА_5 сільською радою 22.05.1998р.

Приписами ст. 328 ч.2 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно довідки № 3032 виданої 24.10.2016 року виконавчим комітетом Солонківької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за ОСОБА_6 значиться житловий будинок під № 41 по вул. Долинна в с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області в якому була зареєстрована та проживала до дня смерті.

За вказаних обставин, суд вважає доведеним факт набуття ОСОБА_6 за життя права власності на житловий будинок під № 41 по вул. Долинна в с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області на підставах, що не заборонені законом, тобто правомірно.

Статтями 328, 1216 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Тому спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ст.328 ч.2 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Окрім цього, з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами окремих положень цивільного процесуального законодавства Пленум Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 2 від 12.06. 2009 року роз'яснив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги те, що спадкове майно належало спадкодавцю на праві особистої власності, позивачі, як спадкоємці за заповітом вчинили дії, що об'єктивно стверджують факт прийняття спадщини та відсутність заперечень з боку відповідача, а також те що ухвалення рішення в користь позивачів не порушує прав третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 74, 197, 209, 212-215, 218-222 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1221, 1223, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 22.03.2013р., право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку (будинковолодіння) №41 по вул. Долинній в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, що рахується за померлою згідно довідки ОСОБА_5 сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області №3032 від 24.10.2016р.

Визнати за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 22.03.2013р., право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку (будинковолодіння) №41 по вул. Долинній в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, що рахується за померлою згідно довідки ОСОБА_5 сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області №3032 від 24.10.2016р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СуддяОСОБА_1