Рішення

від 22.05.2017 по справі 450/873/17

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/873/17 Провадження № 2/450/985/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -ОСОБА_1. при секретарі -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся з цивільним позовом до відповідачів, в якому просить визнати за ним, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7, що помер 21.10.2005р., право власності на земельну ділянку площею 1,5346га. кадастровий номер 4623655500:05:001:0001, що розташована на території Щирецької селищної ради, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №063073, виданого на підставі розпорядження Пустомитівської РДА №408 від 15.09.2003р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за №01:04:458:05504 08.12.2004р. та земельну ділянку площею 0,4709 га. кадастровий номер 4623655500:04:001:0059, що розташована на території Щирецької селищної ради, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №017082, виданого на підставі розпорядження Пустомитівської РДА №408 від 15.09.2003р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за №01:04:458:05502 08.12.2004р.

Свої вимоги мотивує тим, що 21 жовтня 2005 року помер її чоловік а відповідачів батько, ОСОБА_7 про що Щирецькою селищною радою, Пустомитівського району, Львівської області було складено актовий запис за №51 та видано свідоцтво про смерть І-СГ №028361.

Своїм майном на випадок смерті не розпорядився, а тому спадкування його майна відбувається за законом. До спадкоємців першої черги увійшли, позивачка та відповідачі.

У спадщині внаслідок його смерті увійшла земельна ділянка площею 1,5346 га. кадастровий номер 4623655500:05:001:0001, що розташована на території Щирецької селищної ради, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №063073, виданого на підставі розпорядження Пустомитівської РДА №408 від 15.09.2003р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за №01:04:458:05504 08.12.2004р. та земельна ділянка площею 0,4709 га. кадастровий номер 4623655500:04:001:0059, що розташована на території Щирецької селищної ради, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №017082, виданого на підставі розпорядження Пустомитівської РДА №408 від 15.09.2003р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за №01:04:458:05502 08.12.2004р.

Позивач стверджує, що вона у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявила про відмову від неї. Проте не має можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно - державний акт на право приватної власності на земельну ділянку був втрачений та кадастрові номера земельних ділянок не внесені до кадастрової карти

У судове засідання позивач не з'явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце судового розгляду була належним чином повідомлена, однак подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заяву у якій зазначили, що позовні вимоги визнають повністю та не заперечують проти прийняття рішення про задоволення позову, розгляд справи просять здійснювати у їх відсутності.

Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст.197 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, враховуючи те, що заява про визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, а позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2005 року помер позивачки чоловік, а відповідачів батько, ОСОБА_7 про що Щирецькою селищною радою, Пустомитівського району, Львівської області було складено актовий запис за №51 та видано свідоцтво про смерть І-СГ №028361.

У спадщині внаслідок його смерті увійшла земельна ділянка площею 1,5346 га. кадастровий номер 4623655500:05:001:0001, що розташована на території Щирецької селищної ради, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №063073, виданого на підставі розпорядження Пустомитівської РДА №408 від 15.09.2003р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за №01:04:458:05504 08.12.2004р. та земельна ділянка площею 0,4709 га. кадастровий номер 4623655500:04:001:0059, що розташована на території Щирецької селищної ради, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №017082, виданого на підставі розпорядження Пустомитівської РДА №408 від 15.09.2003р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за №01:04:458:05502 08.12.2004р.

За життя ОСОБА_7 своєю власністю на випадок смерті не розпорядився, а тому відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкування після його смерті відбувається за законом почергово.

У відповідності до ст. .1261 ЦК України у першу чергу право спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом майна померлого є його дружина, ОСОБА_3 та діти, а відповідачі по справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6С,

Згідно ст. 1268 ч. 3 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст. 1270 ч. 1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Ст. 1272 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається з довідки №248 від 09.02.2017 року, виданої Щирецькою селищною радою Пустомитівського району Львівської області, позивачка ОСОБА_3 на момент смерті свого чоловіка ОСОБА_7, який помер 21.10.2005 року постійно проживала разом з ним та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка.

На даний час позивач не має можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно - державний акт на право приватної власності на земельні ділянки був втрачений.

У відповідності до п. 5 Порядку видачі дубліката державного акту при втраті або псуванні оригіналу , Інструкції про порядок, складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою до договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року за № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04 червня 1999 року № 354/3647 із змінами, втрачений державний акт можливо відновити, тобто видати дублікат лише власнику земельної ділянки. Про те, що спадкодавець набув право власності на спадкове майно з підстав, що незаборонені законом стверджується наявною в матеріалах справи копією державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 063073 від та серії ЛВ № 017082.

Оскільки документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, що зокрема підтверджено їх збереженою копією, проте були втрачені, та не можуть бути відновлені у встановленому законодавством порядку, позивач змушений звертатися із цим позовом в порядку с. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлено зокрема у разі втрати правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Аналогічна позиція викладена також у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Окрім цього, з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами окремих положень цивільного процесуального законодавства Пленум Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 2 від 12.06. 2009 року роз'яснив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ст.. 328 ч.2 ЦК України встановлено, що право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, враховуючи безумовне визнання позову відповідачами та те, що позивач постійно проживав разом із спадкодавцем на момент її смерті, а тому вважається такою, що прийняла спадщину, позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1216,1218, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за ОСОБА_7, який померла 21.10.2005 року, право власності на земельну ділянку площею 1,5346га. кадастровий номер 4623655500:05:001:0001, що розташована на території Щирецької селищної ради, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №063073, виданого на підставі розпорядження Пустомитівської РДА №408 від 15.09.2003р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за №01:04:458:05504 08.12.2004р.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за ОСОБА_7, який померла 21.10.2005 року, право власності на земельну ділянку площею 0,4709 га. кадастровий номер 4623655500:04:001:0059, що розташована на території Щирецької селищної ради, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №017082, виданого на підставі розпорядження Пустомитівської РДА №408 від 15.09.2003р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю за №01:04:458:05502 08.12.2004р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СуддяОСОБА_1