Рішення

від 23.05.2007 по справі 12/2304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2007 р.Справа № 12/2304

Розглянувши матеріали за позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький

до Комунального підприємства „Міські електричні мережі” м. Нетішин

про стягнення 2951882грн. 49коп.

Суддя            Шпак В.О.

Представники сторін:

Позивача:      Лавришин В.В. –за довіреністю №84 від 03.01.2007р.

                       Александров О.О. – за довіреністю №55 від 03.01.2007р.

Відповідача:  не з'явився

Суть спору:

ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький звернулось з позовом до Комунального підприємства "Міські електричні мережі" м. Нетішин про стягнення 2636396грн. 71коп. заборгованості, 150839грн. 34коп. пені, 138027грн. 73коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 26618грн. 71коп. 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №20 від 30.06.2004р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позов зазначив, що договір №20 від 30.06.2004р., на який посилається позивач втратив чинність в зв'язку із укладенням між КП „Міські електричні мережі" і ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго" Договору №309Е-2005 від 25.03.2005р. „Про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності". Згідно умов діючого договору КП „Міські електричні мережі", має статус основного споживача і здійснює передачу електричної енергії субспоживачам м. Нетішин. Також договір передбачає те, що постачальником електричної енергії ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго" надано повноваження для КП „МЕМ" забезпечувати оплату отриманої електроенергії на підставі укладених між Основним споживачем і субспоживачами договорів про постачання електричної енергії, згідно розрахунків і платежів субспоживачів за спожиту електроенергію. За період діяльності КП „МЕМ" з липня 2004 року по березень 2007 року підприємство не отримувало відшкодування нормативних технологічних втрат електричної енергії, і тому сума невідшкодованих втрат за цей період склала 787 707,32 грн. Заборгованість за спожиту електричну енергію виникла за рахунок несплати боржників. Загальна сума боргу юридичних осіб станом на 24 квітня 2007 року складає - 780 893,86 грн. Оскільки КП „МЕМ" не є постачальником електричної енергії, тобто, ліцензіатом з постачання електричної енергії, воно неодноразово листами звертались до ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго" з пропозиціями щодо розірвання Договору №309Е-2005 від 25.03.2005 року та переукладення договорів про постачання електричної енергії з усіма споживачами міста Нетішин.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

30.06.2004р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Славутського РЕМ (постачальник) та Комунальним підприємством „Міські електричні мережі” (споживач) укладено договір №20 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам –суб'єктам підприємницької діяльності.

Згідно умов договору (п.п. 1.1, 2.2, 8.1, 11.3) постачальник електричної енергії здійснює передачу та постачання електричної енергії споживачу, а споживач оплачує постачальнику спожиту електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами даного договору. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: до десятого числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 20 числа розрахункового періоду здійснює 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 30 числа розрахункового періоду наступні 40% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду. Споживач до 5 числа наступного за розрахунковим періодом здійснює 100% оплату за фактичними показами приладів обліку електроенергії згідно отриманого рахунку. Договір вважається чинним з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2004р. Цей договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не наступить письмова заява однієї із сторін про відмову від цього договору або про перегляд його умов.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію у період з липня 2004р. по лютий 2007р.,  що підтверджується рахунками та рапортами позивача №20.

Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 01.03.2007р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2 636 396грн. 71коп.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку ненадходження коштів в обумовлені в цьому пункті строки споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу, (але не більше подвійної облікової ставки НБУ), 3% річних  та інфляційних.

Відповідно, позивачем нараховано відповідачу 150 839грн. 34коп. пені, 138 027грн. 73коп. різниці від встановленого індекс інфляції, 26 618грн. 71коп. 3% річних за період 01.09.2006р. по 28.02.2007р.,

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №20 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності від 30.06.2004р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із вищенаведеного, позов Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький до Комунального підприємства „Міські електричні мережі” м. Нетішин про стягнення 2951882грн. 49коп. є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджені належними доказами по справі.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький до Комунального підприємства „Міські електричні мережі” м. Нетішин про стягнення 2951882грн. 49коп. задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства „Міські електричні мережі” м. Нетішин, вул. Шевченка, 1 (р/р 26002100056001 в Славутській філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 315063, код 32472424) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький, вул. Храновського, 11-А (р/р 26005301210002 в Хмельницькому відділенні ПІБ, МФО 315278, код 22764703) –2 636 396грн. 71коп. (два мільйони шістсот тридцять шість тисяч триста дев'яносто шість гривень 71коп.) заборгованості, 150 839грн. 34коп. (сто п'ятдесят тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень 34коп.) пені, 138 027грн. 73коп. (сто тридцять вісім тисяч двадцять сім гривень 73коп.) різниці від встановленої індексу інфляції, 26 618грн. 71коп. (двадцять шість тисяч шістсот вісімнадцять гривень 71коп.) 3% річних, 25 500грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) державного мита, 118грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано в 3 примірниках:

1.          До справи;

2.          Позивачу;

3.          Відповідачу.